Повна версія

Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аналіз фінансової звітності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Звіт про зміни капіталу

Слід зазначити, що перша відмінність полягає в статусі даного звіту у складі комплекту форм звітності: в МСФЗ звіт про зміни капіталу є самостійним звітом, "рівноцінним" баланс і звіт про прибутки і збитки, тоді як у нас даний звіт розглядається як додаток до бухгалтерського балансу і Звіту про прибутки і збитки. Друга відмінність полягає в тому, що МСФЗ передбачають два можливих варіанти складання даного звіту: він може відображати всі зміни в капіталі без винятку або виключати операції з акціонерами за вкладами в капітал і дивідендних виплат.

Розглянемо деякі відмінності в порядку формування даної форми звітності за правилами МСФЗ та РСБО.

Перше: формат російського Звіту про зміни капіталу передбачає розкриття руху коштів резервів, створюваних організацією, за їх видами (розд. II форми № 3), тоді як згідно з МСФЗ розкриття інформації про зміну сум резервів, створюваних організацією, передбачено або в балансі, або в поясненнях до фінансової звітності.

В якості аналогічних за природою відмінностей у складі показників Звіту про зміни капіталу, що складається за РСБО та МСФЗ, можна відзначити наступні:

  • o розд. I форми № 3 містить перерахування всіх статей, здатних вплинути на зміну компонентів капіталу, тоді як МСФЗ (IAS) 1 передбачає розкриття безпосередньо у звіті тільки статей, що характеризують зміна компонентів капіталу в розрізі дивідендів, емісії капіталу (збільшення капіталу) і емісії опціонів на придбання акцій. Інші показники, що характеризують зміна компонентів капіталу, представляють зміни акціонерного капіталу і розкриваються в балансі організації або в примітках до нього;
  • o форма № 3 передбачає відокремлений відображення збільшення або зменшення капіталу за рахунок реорганізації юридичної особи, тоді як МСФЗ (IAS) 1 не містить аналогічної вимоги.

Друге: п. 96 і 97 МСФЗ (IAS) 1 вимагають включення в Звіт про зміни капіталу ряду показників, розкриття яких в аналогічній формі, яку зводять за правилами РСБУ, не передбачено. Зокрема, на підставі подп. (С!) П. 96 МСФЗ (IAS) 1 організацією безпосередньо у Звіті по кожному компоненту власного капіталу має бути розкрито вплив змін в обліковій політиці та виправлень помилок, які визнані відповідно до Міжнародного стандарту МСФЗ (/ AS) 8 "Облікова політика, зміни в оцінках і помилки ".

Третє: п. 100 МСФЗ (IAS) 1 визначає, що передбачене подп. (D) п. 96 розкриття впливу змін в обліковій політиці та виправлень помилок має бути здійснене за кожен попередній період і на початок поточного року. РСБУ не передбачають коригування вхідного сальдо по компонентах власного капіталу у зв'язку з виявленням (виправленням) помилок, які відносяться до попередніх звітних періодів.

Що стосується формату Звіту про зміни капіталу, то РСБУ передбачають його уявлення виключно в табличній формі.

Пункт 101 МСФЗ (IAS) 1 свідчить, що вимоги щодо включення у звіт і розкриття показників можуть виконуватися різними способами. Зокрема, визначено, що розкриття всіх показників може бути вироблено безпосередньо у звіті в табличному форматі або в самому звіті може бути розкрита тільки частина обов'язкових показників, тоді як друга їх частина може бути показана в примітках до фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів

МСФЗ передбачають для регулювання порядку складання даної категорії фінансових звітів спеціалізований стандарт - МСФЗ (¡AS) 7 "Звіти про рух грошових коштів".

У РСБУ Звіт про рух грошових коштів розглядається як один з додатків до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки.

Згідно МСФЗ (IAS) 1 (п. 102) Звіт про рух грошових коштів покликаний дати користувачам фінансової звітності основу для оцінки здатності організації генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також потреб організації з використання цих грошових потоків.

У нас дані Звіту про рух грошових коштів повинні характеризувати зміни у фінансовому становищі організації в розрізі поточної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Розглядаючи вимоги РСБО та МСФЗ (1AS) 7 щодо порядку складання Звіту про рух грошових коштів, доцільно відзначити ряд відмінностей.

Перше: МСФЗ (IAS) 7 визначає інвестиційну діяльність як "придбання і продаж необоротних активів та інших інвестицій, що не відносяться до грошових еквівалентів". Інвестиція кваліфікується як грошовий еквівалент у випадку, якщо вона легко оборотна в певну суму грошових коштів і піддається незначного ризику зміни вартості.

За російськими стандартами інвестиційною діяльністю вважається діяльність організації, пов'язана, зокрема, із здійсненням фінансових вкладень (придбання цінних паперів інших організацій, у тому числі боргових, вклади до статутних (складеному) капітали інших організацій, надання іншим організаціям позик і т.п.) .

РСБО в цілях складання Звіту про рух грошових коштів кваліфікують діяльність по придбанню і подальшому продажі ланцюгових паперів як інвестиційну без вказівки на обов'язковий довгостроковий характер звернення таких паперів.

МСФЗ (IAS) 7 передбачає можливість кваліфікації діяльності, пов'язаної з інвестуванням у цінні папери короткострокового характеру, період обігу (погашення) яких становить з дати придбання їх організацією три місяці або менше, в якості операційної (поточної).

Друге: МСФЗ (IAS) 7 визначає, що банківські позики зазвичай розглядаються як фінансова діяльність, за винятком випадків, коли банківські овердрафти, відшкодовуються за вимогою, становлять невід'ємну частину управління грошовими коштами компанії. Це є підставою для кваліфікації діяльності з управління такими позиками в якості операційної (поточної діяльності).

У Росії фінансовою діяльністю в цілях формування показників Звіту про рух грошових коштів визнається діяльність організації, в результаті якої змінюються розмір та склад її власного капіталу, позикових коштів (надходження від випуску акцій, облігацій, надання позик іншим організаціям, погашення позикових коштів тощо .). Винятки для будь-яких різновидів оформлення позикових коштів не передбачені.

Третє: МСФЗ (IAS) 7 передбачає два методи подання інформації про рух грошових коштів від операційної діяльності: прямий і непрямий. Прямий метод передбачає розкриття інформації про основні види валових грошових надходжень і платежів. Непрямий метод передбачає коригування чистого прибутку або збитку з урахуванням результатів операцій негрошового характеру, будь-яких відкладених або нарахованих минулих або майбутніх грошових надходжень або платежів по основній діяльності і статей доходів або витрат, пов'язаних з надходженням або вибуттям грошових коштів з інвестиційної або фінансової діяльності. МСФЗ заохочується використання прямого методу.

РСБО в якості єдиного методу складання Звіту про рух грошових коштів визначають прямий метод.

Четверте: МСФЗ (IAS) 7 передбачає можливість подання даних про рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на нетто-оцінці:

  • o для грошових надходжень і платежів від імені клієнтів, коли рух грошових коштів відображає швидше діяльність клієнта, а не діяльність компанії (наприклад, прийняття і погашення вкладів до запитання банку; кошти клієнтів інвестиційної компанії; орендна плата, що збирається від імені власників власності та передана їм );
  • o для грошових надходжень і платежів за статтями, що відрізняються швидким оборотом, великими сумами і короткими термінами погашення (наприклад, основних сум, що відносяться до власників кредитних карток; придбань і продажів інвестицій та інших короткострокових позик, наприклад тривалістю три місяці і менше).

Російськими стандартами не допускається проводити залік статей Звіту про рух грошових коштів.

П'яте: МСФЗ (IAS) 7 передбачає можливість класифікації виплачених дивідендів або як "рух грошових коштів з фінансової діяльності", або як "компоненти грошових коштів від операційної діяльності" (що може допомогти користувачам у проведенні оцінки здатності компанії виплачувати дивіденди з надходжень грошових коштів від операційної діяльності).

Російської формою № 4 "Звіт про рух грошових коштів" передбачено, що рух коштів на виплату дивідендів відображається виключно як рух грошових коштів по поточній діяльності.

Шосте: МСФЗ (IAS) 7 говорить, що рух грошових коштів, що виникає у зв'язку з податком на прибуток, слід кваліфікувати як грошові потоки від операційної діяльності. Виняток становлять випадки, коли "доречно пов'язати податкові грошові надходження або платежі з окремою операцією, що породжує рух грошових коштів, классифицируемое як рух грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності". У цьому випадку МСФЗ (IAS) 7 наказує класифікувати такі надходження або платежі відповідно як рух грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

Формою ж № 4 "Звіт про рух грошових коштів" передбачено, що рух коштів на сплату податку на прибуток відображається виключно як рух грошових коштів по поточній діяльності.

Сьоме: МСФЗ (¿45) 7 встановлює обов'язок щодо розкриття інформації (разом з коментарями керівництва) про суму значних залишків грошових коштів та еквівалентів грошових коштів, наявних у організації, але недоступних для використання групою.

Як приклад п. 49 МСФЗ (IAS) 7 призводить залишки грошових коштів та грошових еквівалентів, наявних у дочірньої компанії, що працює в країні, в якій застосовується валютний контроль або інші юридичні обмеження, що не дозволяють спільне використання цих коштів материнською компанією або іншими дочірніми компаніями .

РСБУ аналогічних вимог щодо розкриття інформації не містить.

Восьме: МСФЗ (IAS) 7 заохочує розкриття інформації про суми грошових надходжень і платежів, що виникають від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності кожної відображеної у звітах галузі або географічного сегмента.

Наші стандарти не передбачають при складанні Звіту про рух грошових коштів розкриття інформації про рух грошових коштів у розрізі звітних сегментів.

Пояснення до звітності

Завдання приміток до фінансової звітності, яка складається за правилами МСФЗ, полягають у наступному. МСФЗ (IAS) 1 вимагає подавати інформацію про основу складання фінансової звітності і конкретної облікову політику, розкривати відповідно до вимог МСФЗ таку інформацію, яка не подано безпосередньо в балансі та інших формах звітності, але яка ОТНОСИМОСТЬ до розуміння будь-якого з цих видів звітності.

У РСБУ функції пояснень до бухгалтерської звітності аналогічні. Їх виконання забезпечується додатками до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки та Пояснювальній запискою. Згідно з п. 24 ПБО 4/99 вони повинні розкривати відомості, пов'язані з облікову політику організації. Крім того, вони повинні забезпечувати користувачів додатковими даними, які недоцільно включати в бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки, але які необхідні користувачам бухгалтерської звітності для реальної оцінки фінансового становища організації, фінансових результатів її діяльності та змін в її фінансовому становищі.

Склад пояснень до звітності, яка складається але правилам РСБУ й МСФО, різний.

Так, п. 105 МСФЗ (IAS) 1 передбачає, що примітки звичайно представляються в наступному порядку, який допомагає користувачам у розумінні фінансової звітності та зіставленні її з фінансовою звітністю інших організацій:

  • o (а) заяву про відповідність Міжнародним стандартам фінансової звітності;
  • o (b) короткий опис значних аспектів застосовуваної облікової політики;
  • o (с) супровідна інформація за статтями, що подаються безпосередньо у балансі, звіті про прибутки та збитки, звіті про зміни у власному капіталі та звіті про рух грошових коштів, у тому ж порядку, в якому будуються відповідні звіти та лінійні статті в цих звітах;
  • o (d) інше розкриття інформації, у тому числі умовні зобов'язання розкриття нефінансової інформації, наприклад цілі і політика управління ризиками в організації.

Зміна порядку розташування певних статей у примітках допустимо лише в деяких випадках, коли це "може виявитися необхідним або бажаним". Однак впорядкованість структури приміток повинна зберігатися настільки, наскільки це практично здійснимо.

Примітки, що дають інформацію про основу складання фінансової звітності та конкретних аспектах облікової політики, можуть представлятися у вигляді окремого компонента фінансової звітності.

За російськими стандартами до складу бухгалтерської звітності в якості додатків до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки включаються Звіт про зміни капіталу, Звіт про рух грошових коштів, Додаток до бухгалтерського балансу, звіту про цільове використання отриманих коштів і Пояснювальна записка.

Склад інформації, яка може бути включена до складу Пояснювальної записки, визначений в Наказі Мінфіну № 67н, але вимоги щодо послідовності подання інформації не встановлені.

Висновок: вимоги МСФЗ щодо складу та порядку розкриття інформації в примітках до фінансової звітності сформульовані більш чітко і детально, ніж вимоги РСБО.

 
<<   ЗМІСТ   >>