Повна версія

Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аналіз фінансової звітності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аналіз фінансового стану організації за даними бухгалтерської (фінансової) звітності

Структурний аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як управляти фінансовими ресурсами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку - позикові. Необхідно знати такі поняття ринкової економіки, як ліквідність, платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, ефект фінансового важеля і т.п., а також методику їх аналізу. Відповіді на ці запитання дадуть результати проведення фінансового аналізу за даними бухгалтерської (фінансової) звітності.

Аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності виступає як інструмент для виявлення проблем управління фінансово-господарською діяльністю, вибору напрямків інвестування капіталу і прогнозування окремих показників.

Розглянемо проведення аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності на прикладі підприємства металургійного комплексу ВАТ "Сталь".

Початковим етапом є аналіз бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки для отримання загальних відомостей про підприємство.

Мети першого етапу аналізу:

  • o оцінка масштабів підприємства (за розмірами майна і масштабами діяльності);
  • o оцінка джерел фінансування майна підприємства;
  • o оцінка стабільності діяльності та розвитку підприємства.

Джерела інформації: форма № 1 "Бухгалтерський баланс"; форма № 2 "Звіт про прибутки і збитки".

Почати слід з аналізу складу активів і джерел їх фінансування (пасивів).

Для аналізу розраховуються показники, що характеризують структуру (частки, питомі ваги) і динаміку (темпи зростання і приросту) майна (активів) та джерел фінансування (пасивів).

Метою структурного аналізу є вивчення структури і динаміки коштів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення із загальною картиною фінансового стану. Структурний аналіз носить попередній характер, оскільки за його результатами ще не можна дати остаточну оцінку якості фінансового стану.

Проведенням аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності на підприємстві ВАТ "Сталь" займається фінансова дирекція спільно з бухгалтерією.

Читання - перша стадія аналізу фінансового стану підприємства. У процесі читання баланс піддають розбору, щоб скласти собі початкове уявлення про діяльність підприємства.

Читаючи Бухгалтерський баланс підприємства ВАТ "Сталь" (Додаток № 1) можна відзначити наступне.

Статутний капітал товариства відносно невеликий -6 млн руб.

Активи підприємства представлені у вигляді основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, дебіторської заборгованості, грошових коштів, запасів.

У складі необоротних активів, якими мало підприємство, переважну частину складають основні засоби - будівлі, споруди, машини та устаткування. З балансу також видно, що деякі зміни протягом року відбулися в структурі довгострокових фінансових вкладень в порівнянні з початком року вони збільшилися в 1,5 рази.

У складі оборотних коштів найбільша частка припадає на дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 міс. після звітної дати, яка до кінця року також зросла приблизно в 1,5 рази. Підприємство має також значний обсяг запасів, більше половини з яких представлені у вигляді сировини, матеріалів та інших аналогічних цінностей. У оборотних активах відбулося значне збільшення (в 3 рази) на кінець звітного періоду грошових коштів. Дане накопичення грошових коштів на рахунках організації відбулося за рахунок зростання в пасиві балансу довгострокових і короткострокових кредитів і позик.

Джерелами коштів даного підприємства є: статутний і додатковий капітал, нерозподілений прибуток, довгострокові і короткострокові позикові кошти, кредиторська заборгованість.

Найбільшу частину пасиву (більше половини) становить нерозподілений прибуток, на кінець звітного року її залишилося 37863 млн руб. Також значну частку власного капіталу становить додатковий капітал.

Протягом року майже в 2 рази збільшилася довгострокова заборгованість але кредитами і позиками.

Па початковому етапі аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності (читання) можна визначити ліквідність балансу на початок і кінець звітного періоду за існуючими раціональним балансовим пропорціям, дотримання яких сприяє фінансової стійкості підприємства.

1. Найбільш ліквідні активи (А () - це суми за всіма статтями грошових коштів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

А, = ряд. 250 + стор. 260;

А1н = 10309 + +3968 = 14277 млн руб .;

А1К = 4986 + 12033 = 17019 млн руб.

2. Швидко реалізованих активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 міс. Після звітної дати).

А2 = стор. 240;

А2і = 11249 млн руб .;

А2к = 17 060млнруб.

Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників фірми, взаємовідносин з платниками і їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу.

3. Повільно реалізованих активів (А3) - найменш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 міс. Після чергової дати), податок на додану вартість по придбаних цінностей та інші оборотні активи.

Товарні запаси не можуть бути продані до тих пір, поки не буде знайдений покупець. Запаси сировини, матеріалів і незавершеної продукції можуть потребувати попередньої обробки, перш ніж їх можна буде продати і перетворити на готівкові кошти.

А3 = ряд. 210 + стор. 220 + стор. 230 + стор. 270;

А3н = 6610 + 1227 = 7837 млн руб .;

А3к = 8523 + 1763 = 10 286 млн руб.

4. Важкореалізовані активи (А4) - активи, які призначені для використання у господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".

А4 = стор. 190;

ААІ = 22606 млн руб .;

А4к = 29 848млнруб.

Перші три групи активів (найбільш ліквідні, швидко реалізованих і повільно реалізованих активів) протягом поточного господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів фірми. Поточні активи більш ліквідні, ніж інше майно фірми.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином.

  • 1. Найбільш термінові зобов'язання (П,) - кредиторська заборгованість, кредити банку, терміни повернення яких вже настали.
  • 11, = ряд. 620; П1і = 6720 млн руб .; П1к = 6039 млн руб.
  • 2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові позики і кредити, інші короткострокові зобов'язання.

П2 = стор. 610 + стор. 660; П2К = 1929 млн руб.

3. Довгострокові або стійкі пасиви (П3) - довгострокові зобов'язання, дивіденди, доходи майбутніх періодів, резерви майбутніх витрат і платежів.

П3 = ряд. 590 + стор. 630 + стор. 640 + стор. 650; П3н = 4793 + 18 + 1 = 4812 млн руб .; П, = 12 260 + 1163 + 2 = 13 425 млн руб.

4. Постійні пасиви (П4) - всі статті розділу III балансу "Капітал і резерви".

П4 = ряд. 490;

П4н = 44437 млн руб .;

П4к = 52 819млнруб.

Короткострокові та довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

Організація вважається ліквідною, якщо її поточні активи перевищують її короткострокові зобов'язання. Організація може бути ліквідною в більшій чи меншій мірі. Для оцінки реального ступеня ліквідності фірми необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань фірми її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Щоб визначити ліквідність балансу, треба зіставити підсумки наведених груп але активу і пасиву.

Баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання фірми, то обов'язково виконується і остання нерівність, що має глибокий економічний сенс: наявність у фірми власних оборотних коштів. Таким чином дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання будь-якого з перших нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише з вартісної величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Для наочності дотримання балансових пропорцій ВАТ "Сталь" за станом на кінець року представимо їх у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Аналіз ліквідності балансу ВАТ "Сталь", млн руб.

Аналіз ліквідності балансу ВАТ

Зіставлення підсумків груп по активу і пасиву має наступний вигляд:

З даних табл. 3.1 видно, що на початок звітного року баланс ВАТ "Сталь" був абсолютно ліквідним (дотримані всі умови ліквідності).

На кінець звітного року ліквідність балансу відрізняється від абсолютної, оскільки одне з нерівностей має знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті. У результаті зіставлення активів і зобов'язань по балансу виявилося невідповідність у третій пропорції. У нашому прикладі це свідчить про недостатню кількість запасів сировини, матеріалів і незавершеної продукції, щоб погасити довгострокові кредити і позики.

Переважання капіталу і його резервів над важкореалізованими активами за звітний квартал збільшилася, що є позитивним фактором і свідчить про зміцнення фінансової стійкості організації.

Рекомендації: Недолік запасів ВАТ "Сталь" може заповнити за рахунок збільшилися на кінець звітного періоду грошових коштів на розрахункових рахунках і короткострокової дебіторської заборгованості.

Читання Звіту про прибутки і збитки дозволяє побачити фінансовий результат діяльності підприємства за рік, величину цього результату як від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, так і від інших операцій, суму поточного податку на прибуток, належну до сплати, а також суму що залишається в розпорядженні підприємства чистого прибутку.

Всі ці дані надаються користувачеві за звітний і попередній роки, що забезпечує можливість порівняння відповідних показників за два роки.

Так, по Звіту про прибутки і збитки ВАТ "Сталь" (Додаток № 2) можна відзначити, що підприємство мало прибуток від реалізації продукції (основної діяльності) у попередньому році в розмірі 14678 млн руб., А в звітному - вже 26 064 млн руб., що в 1,8 рази більше.

За іншими операціями (вибуття основних засобів, інших активів та ін.) Підприємство отримало у попередньому році збиток у розмірі 3957 млн руб., А в звітному році збиток зменшився і склав 803 млн руб.

По позареалізаційних операцій у минулому році був отриманий збиток у розмірі 439 млн руб., А в звітному році збиток склав вже 656 млн руб.

З цього видно, що в цілому балансовий прибуток звітного року сформувалася за рахунок доходів, отриманих від реалізації продукції, а збитки, отримані від іншої реалізації та від позареалізаційних операцій, тільки її зменшили.

Читання звітності дає користувачам більшу, але не вичерпну інформацію. Для більш детального аналізу діяльності підприємства за даними його звітності використовуються такі прийоми аналізу, як вертикальний і горизонтальний аналіз.

Вертикальний аналіз - інше уявлення фінансового звіту, зокрема балансу, у вигляді відносних показників. Таке уявлення дозволяє побачити питома вага кожної статті балансу в його загальному підсумку, тобто у відсотках до підсумку балансу. Структурний аналіз балансу дозволяє розглядати співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства, а також структуру позаоборотних і оборотних активів; визначати питома вага власного і позикового капіталу, структуру капіталу за видами. Вертикальний аналіз балансу дозволяє наочно визначити значимість активів і пасивів балансу.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Як правило, беруть базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати зміну окремих балансових статей, а також прогнозувати їх значення.

Нерідко горизонтальний і вертикальний аналіз застосовуються одночасно, так як вони доповнюють один одного (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Структура майна та джерел його утворення ВАТ "Сталь", млн руб.

Структура майна та джерел його утворення ВАТ

Як видно з табл. 3.2, майно (активи) підприємства за звітний рік збільшилася на 18 243 млн руб., Тобто на 33%. При цьому частка нерухомого майна та оборотних коштів у загальній вартості активів залишилася практично незмінною. У складі поточних активів виробничі запаси виросли в 1,27 рази, причому найбільше зростання відбулося за рахунок збільшення витрат у незавершеному виробництві в 1,31 рази. Також в 1,44 рази збільшився ПДВ по придбаних цінностей.

Збільшення ліквідних коштів на 8713 млн руб. відбулося в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості в 1,52 рази. У складі ліквідних активів майже в 2 рази зросла вартість за відвантаженими товарами, але їх частка в загальній вартості активів несуттєва.

Пасивна частина балансу характеризується переважним питому вагу власного капіталу. Незважаючи на його збільшення у звітному періоді на 8382 млн руб., Частка власного капіталу в загальному обсязі джерел коштів знизилася на 8,23% - з 79,40% на початок року до 71,17% на кінець року. Це пояснюється більш швидкими темпами зростання позикових коштів, які збільшилися на 9860 млн руб. Таким чином, збільшення обсягу фінансування діяльності підприємства на 54% (9860/18 243 х 100%) забезпечено позиковими засобами та на 46% - власним капіталом.

Рекомендації: Слід звернути увагу на склад позикових коштів. За звітний період відбулося значне зростання (в 3 рази) короткострокових і довгострокових кредитів і позик. Тому можна припустити, що у підприємства були труднощі з власними джерелами фінансування.

Аналіз Звіту про прибутки і збитки (Додаток № 2) свідчить про те, що фінансові результати підприємства формувалися за рахунок основної діяльності (у порівнянні з даними попереднього року прибуток від реалізації збільшилася в 1,78 рази) (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Горизонтальний аналіз Звіту про прибутки і збитки ВАТ "Сталь"

Горизонтальний аналіз Звіту про прибутки і збитки ВАТ

З табл. 3.3 видно, що на збільшення прибутку від реалізації в основному вплинуло збільшення виручки. Однак необхідно звернути увагу на те, що протягом року зросли інші витрати. Дана ситуація сталася через збільшення витрат, пов'язаних зі списанням сум дебіторських заборгованостей, за якими минув строк позовної давності, а також курсових різниць за операціями в іноземній валюті.

Рекомендації: Відділу бухгалтерського обліку необхідно посилити контроль над своєчасним погашенням дебіторської заборгованості.

Для проведення аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності аналітики підприємства розраховують фінансові показники з метою вивчення взаємозв'язків між різними елементами звітності. Використовуючи ці відносні величини, фінансові коефіцієнти, фахівці оцінюють показники в динаміці і зіставляють результати діяльності підприємства з галузевими результатами підприємств-конкурентів, а також порівнюють їх зі стандартами. Використання коефіцієнтів дає можливість досить швидко оцінити фінансовий стан підприємства.

Показники, розраховані і інтерпретовані за допомогою якого-небудь одного з наведених прийомів аналізу, не дають повної картини і не можуть виступати в якості критерію для прийняття рішень користувачами без пояснення причин зміни аналізованих показників.

Так, кредитор не може прийняти рішення про надання кредиту лише на основі кількісного значення показника ліквідності балансу, так само як керівник (фінансовий менеджер) не може зробити висновок про допустимість залучення додаткових позикових коштів на основі тільки коефіцієнтів фінансовий залежності.

Тому для найбільш достовірної оцінки існуючого фінансового становища підприємства і визначення стратегії і тактики його розвитку на підприємстві окрім вертикального, горизонтального аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності вдаються до аналізу коефіцієнтів.

Аналітичні фінансові коефіцієнти характеризують співвідношення між різними статтями бухгалтерської (фінансової) звітності. Наприклад, коефіцієнти платоспроможності та ліквідності дозволяють порівнювати боргові зобов'язання підприємства з наявними у нього активами, коефіцієнт автономії визначає частку власного капіталу в сукупних активах.

На підприємстві розраховують кілька груп фінансових показників.

Перша група - це коефіцієнти, що характеризують платоспроможність і ліквідність підприємства. Досить високий рівень платоспроможності підприємства є обов'язковою умовою можливості залучення додаткових позикових коштів і отримання кредитів. Крім того, в цю групу входять показники, що дозволяють судити про можливості підприємства функціонувати надалі. Наприклад, показник чистого оборотного капіталу дозволяє судити, наскільки підприємство здатне погасити свої короткострокові зобов'язання і продовжити операційну діяльність.

Друга група - це показники фінансової стійкості, або коефіцієнти управління джерелами коштів.

Третя група - показники ділової активності, або коефіцієнти управління активами.

Аналізу платоспроможності підприємства відводять першорядне значення. У той же час, виходячи з умов функціонування російських підприємств, коли практично відсутні законодавчо регламентовані можливості стягнення боргів з підприємств-боржників, а короткострокові фінансові вкладення не завжди ліквідні, необхідно визначитися з вибором конкретного коефіцієнта для оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства.

Оцінка платоспроможності за показником поточної платоспроможності й ліквідності чи проміжної платоспроможності та ліквідності може виявитися далеко не точною, і, можливо, в конкретному випадку потрібно оцінка за показником абсолютної ліквідності.

Кредитори і власники також приділяють увагу довгострокової фінансової і виробничій структурі підприємства. Кредиторів цікавить міра фінансового ризику, ступінь захищеності вкладеного ними капіталу, тобто здатність підприємства погашати довгострокову заборгованість. Власників і керуючих цікавить структура капіталу, поєднання різних джерел у фінансуванні активів підприємства.

Всім перерахованим задачам відповідають показники фінансової стійкості підприємства. За показниками фінансової стійкості власники і адміністрація підприємства визначають допустиму частку позикових і власних джерел фінансування.

Кредитори воліють позичати підприємствам, у яких частка позикових коштів відносно невелика, власники ж і адміністрація, навпаки, воліють відносно високий рівень фінансування активів підприємства за рахунок позикових коштів.

Як відомо, будь-які запозичення зобов'язують періодично виплачувати відсотки по них. Це вимагає оцінки здатності підприємства виплачувати кредиторам відсотки, визначати їх розмір, можливий до виплати без ризику виявитися неспроможним платником.

У групі показників фінансової стійкості об'єднані такі показники, які допомагають підприємству визначати майбутню фінансову політику, а кредиторам - приймати рішення про надання йому додаткових позик.

Показники ділової активності призначені для оцінки ефективності використання підприємством наявних у нього активів. Вони дозволяють оцінити оптимальний розмір і структуру активів з позиції функціонування підприємства. Величина активів повинна бути достатня і оптимальна для виконання виробничої програми.

Аналіз по фінансових коефіцієнтах доцільно використовувати при складанні документів, що містять фінансові дані (наприклад, кредитної угоди).

 
<<   ЗМІСТ   >>