Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестиції. Інвестиційний аналіз

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОПТИМІЗАЦІЯ БЮДЖЕТУ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

Велика частина компаній має справу не з окремими проектами, а з портфелем можливих в принципі проектів. Відбір і реалізація проектів з цього портфеля здійснюється в рамках складання бюджету капіталовкладень. При розробці бюджету капіталовкладень необхідно враховувати наступні фактори:

  • • проекти можуть бути як незалежними, так і альтернативними;
  • • включення чергового проекту в бюджет капіталовкладень припускає знаходження джерела його фінансування;
  • • вартість капіталу, яка використовується для оцінки ефективності проектів (ставка дисконтування) при прийнятті рішення про включення їх в бюджет капіталовкладень може бути різна для різних проектів (наприклад, вона може варіюватися в залежності від ризикованості проектів);
  • • зі зростанням обсягу капіталовкладень вартість капіталу збільшується;
  • • при розробці бюджету капіталовкладень необхідно враховувати обмеження по ресурсному і тимчасового параметрам.

Наявність обмежень ставить перед інвесторами завдання відбору для реалізації проектів, сумарна вигода від яких буде максимальна. У цьому параграфі розглядаються типові ситуації, що виникають при розробці бюджету капіталовкладень. Більш складні варіанти оптимізації бюджету капіталовкладень вирішуються за допомогою методів лінійного програмування.

Просторова оптимізація

Під просторової оптимізацією розуміється складання бюджету капіталовкладень, максимізує можливий приріст капіталу в ситуації, коли є кілька незалежних інвестиційних проектів, кожен з яких ефективний, але сумарний обсяг інвестицій в ці проекти перевершує наявні у організації ресурси (загальна сума фінансових ресурсів на конкретний період обмежена зверху) .

Способи вирішення цього завдання залежать від того, подаються чи ні дробленню ці проекти. Розглянемо послідовно обидві ситуації.

Проекти піддаються дробленню. Коли говорять, що проекти піддаються дробленню, мають на увазі, що реалізувати можна не тільки проект цілком, але і будь-яку його частину. При цьому розглядається відповідна частка інвестицій і грошових надходжень. Так як обсяг інвестицій може бути як завгодно малим (принаймні, теоретично), то максимальний сумарний ефект буде досягнутий при максимальній ефективності використання вкладених коштів. Відносним показником, що характеризує ефективність вкладень, є показник рентабельності інвестицій PI. Отже, для оптимізації бюджету капіталовкладень при оцінці проектів, піддаються дробленню, керуються критерієм PI.

Послідовність дій у цьому випадку наступна:

  • 1) для кожного проекту розраховується рентабельність інвестицій PP,
  • 2) проекти ранжуються за спаданням показника PP,
  • 3) в портфель включаються перші п проектів, які в сумі можуть бути в повному обсязі профінансовані компанією;
  • 4) черговий проект береться лише в тій частині, в якій може бути профінансований.

Приклад ○ Компанія може інвестувати не більше 52,5 млн руб., Вартість джерел фінансування становить 20%. Скласти оптимальний портфель предчоженних проектів (грошові потоки проектів в млн руб. Представлені в табл. 4.15). Проекти піддаються дробленню.

Таблиця 4.15

проект

рік

0-й

1-й

2-й

3-й

4-й

А

-20

8

12

13

15

B

-15

12

8

6

4

C

-40

25

20

10

15

D

-25

15

20

15

10

Для кожного проекту розраховується рентабельність інвестицій PI і чиста поточна вартість NPV.

За зменшенням показника PI проекти ранжуються наступним чином: D, А, В, С. Оптимальний бюджет капіталовкладень при ранжируванні проектів, піддаються дробленню, представлений в табл. 4.16.

Таблиця 4.16

проект

Інвестиція, млн руб.

Частина інвестиції, що включається в портфель

NPV, млн руб.

D

25

100%

14,89

А

20

100%

9,76

В

7,5

50%

2,98

Разом

52,5

27,63

Можна перевірити, що будь-яка інша комбінація погіршить результати.

Проекти не піддаються дробленню. Для оптимізації бюджету капіталовкладень при оцінці проектів, які чинять спротив дробленню, керуються критерієм NPV. Оптимальну комбінацію знаходять перебором всіх можливих варіантів і розрахунком сумарного NPV для кожного варіанта.

За даними, наведеними в табл. 4.15, складіть оптимальний портфель, якщо компанія може інвестувати не більше 52,5 млн руб., А проекти не піддаються дробленню.

Можливі наступні проектів в портфелі: А + В; A + D; В + D; С. Розрахунок сумарного NPV для кожного варіанта представлений в табл. 4.17.

Таблиця 4.17

варіант

Сумарний обсяг інвестицій, млн руб.

Сумарний NPV, млн руб.

А + В

20 + 15 = 35

9,76 + 5,96 = 15,72

A + D

20 + 25 = 45

9,76 + 14,89 = 24,65

В + D

15 + 25 = 40

5,96 + 14,89 = 20,85

З

40

7,74

Таким чином, оптимальним є портфель, що включає інвестиції А і D.

Тимчасова оптимізація. Під тимчасової оптимізацією розуміється ситуація, коли загальна сума фінансових ресурсів, доступних для фінансування в поточному році, обмежена, внаслідок чого не всі з доступних незалежних інвестиційних проектів можуть бути реалізовані в планованому році одночасно. Однак в наступному за планованим роком залишилися проекти або їх частини можуть бути реалізовані. У даній ситуації стоїть завдання розподілити проекти по двох років оптимальним чином.

При формуванні оптимального портфеля ключову роль буде грати рентабельність інвестицій. Методика складання оптимального портфеля наступна:

  • - по кожному інвестиційному проекту розраховується спеціальний індекс, який характеризує відносну втрату чистої поточної вартості в разі, якщо цей проект буде відкладений до виконання на рік;
  • - в першу чергу в портфель поточного року включаються проекти з великим значенням цього індексу, так як в разі невключення їх в портфель поточного року втрати будуть максимальні.

приклад

Грошові патоки інвестиційних проектів, піддаються дробленню, представлені в табл. 4.15. Потрібно скласти оптимальний портфель на два роки, якщо компанія в поточному році може інвестувати не більше 52,5 млн руб.

Розрахунок NPV проектів, пропонованих до реалізації, був наведений вище.

Розрахуємо величину NPV даних проектів, якщо їх відкласти до виконання на рік. У цьому випадку інвестиції будуть здійснюватися не в нульовому, а в першому році. Розрахована чиста поточна вартість, отже, теж буде припадати не на нульовій, а на перший рік. Отже, щоб визначити чисту поточну вартість відкладених проектів на нульовий рік, необхідно здійснити операцію дисконтування за формулою

(4.19)

де NPV - чиста поточна вартість проекту на нульовий рік в разі його реалізації в поточному році; NPV ' - чиста поточна вартість проекту на нульовий рік, якщо його виконання буде відкладено на рік.

Втрати NPV у разі відстрочки проекту на 1 рік складуть (NPV - NPV);

Проект A: 9,76 - 8,13 = 1,63 млн руб.

Проект В: 5,96 - 4,97 = 0,99 млн руб.

Проект С: 7,74 - 6,45 = 1,29 млн руб.

Проект D: 14,89 - 12,41 = 2,48 млн руб.

На даному етапі були розраховані абсолютні втрати NPV. Наступним кроком необхідно розрахувати відносні втрати в разі відкладання проекту до втілення на рік. Для цього величину абсолютної втрати треба співвіднести з величиною інвестиції, відкладеної на рік:

Індекс відносних втрат показує, скільки компанія втрачає в перерахунку на кожен відкладений рубль. Найменші втрати будуть в тому випадку, якщо відкласти до виконання проект С, потім послідовно В, A, D.

Розрахуємо сумарний NPV при тимчасової оптимізації. Результати розрахунку представлені в табл. 4.18.

Таблиця 4.18

проект

Інвестиція, млн руб.

Частина інвестиції, що включається в портфель, %

NPV, млн руб.

D

25

100

14,89

А

20

100

9,76

B

7,5

50

2,98

всього

52,5

27,63

В

7,5

50

2,485

З

40

100

6,45

всього

47,5

-

8,935

Разом

100

36,565

Сумарний NPV складе 36,565 млн руб. При такому формуванні портфеля загальні втрати будуть мінімальні в порівнянні з іншими варіантами формування портфеля і складуть (9,76 + 5,96 + 7,74 + 14,89 - 36,565) = 1,785 млн руб.

Безліч практичних ситуацій не вичерпується розглянутими вище прикладами. Крім того, далеко не кожна ситуація може бути описана строгими аналітичними залежностями. Будь-яка формалізація завжди супроводжується деякими умовностями і додатковими обмеженнями, які ускладнюють використання розглянутих критеріїв. Тому на практиці методи оптимального програмування не знайшли широкого застосування в інвестиційному аналізі.

 
<<   ЗМІСТ   >>