Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестиційний менеджмент

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

САМОФІНАНСУВАННЯ КОМПАНІЇ

Самофінансування підприємства забезпечується за рахунок власних (внутрішніх) джерел. Власні кошти є найбільш надійними джерелами фінансування капітальних вкладень, оскільки забезпечують фінансову стійкість підприємств. При їх використанні знижується ризик банкрутства, однак для накопичення власних коштів потрібно чимало часу, грошові кошти на тривалий термін вилучаються з обігу, особливо на початковій стадії проектування і будівництва, що призводить до зниження рентабельності власного капіталу.

Прибуток як джерело фінансування капітальних вкладень в найбільшою мірою є рухомий і залежить від результатів виробничої та фінансової діяльності підприємства, тобто всі заходи, що сприяють розвитку і вдосконаленню виробництва, випуску конкурентоспроможної продукції, призводять до збільшення прибутку і, відповідно, до підвищення інвестиційної активності.

Розмір прибутку, що спрямовується на фінансування капітальних вкладень, залежить від загального обсягу одержуваного прибутку, чинного порядку оподаткування та політики розподілу прибутку на споживання і накопичення. За рахунок прибутку, що використовується на накопичення, здійснюється виробниче

і науково-технічний розвиток, формування активів - придбання цінних паперів, внески в статутний капітал інших підприємств і т.д. [1]

Амортизаційні відрахування. Необхідність компенсування зносу основного капіталу обумовлена потребою безперервного продовження господарського кругообігу. Для відшкодування основних фондів, які вибули внаслідок фізичного або морального зносу, на підприємствах створиться амортизаційний фонд. Причому його роль не обмежується фінансуванням лише простого відтворення основних фондів. Так як амортизаційні відрахування накопичуються поступово, а витрачаються на відновлення основних фондів одноразово після закінчення терміну їх служби, то нарахована амортизація до моменту заміни тих, що вибувають основних фондів є тимчасово вільною і служить додатковим джерелом розширеного відтворення [2] .

Амортизаційні відрахування є найбільш стабільне джерело фінансування капітальних вкладень. Розмір амортизаційних відрахувань, які використовуються на фінансування капітальних вкладень, залежить від наступних факторів:

  • - балансової вартості основних виробничих активів;
  • - строків їх служби;
  • - методів нарахування амортизації;
  • - амортизаційної політики підприємства.

Відповідно до Положення з бухгалтерського обліку "Облік основних засобів" ПБУ 6/01, існують чотири основні способи нарахування амортизації для бухгалтерського обліку по об'єктах основних засобів:

  • - лінійний спосіб;
  • - нелінійний спосіб (спосіб зменшуваного залишку);
  • - спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;
  • - спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

Відзначимо, що при нарахуванні амортизації в податковому обліку застосовуються тільки два перших методу.

При лінійному способі річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи з первісної вартості або поточної (відновлювальної) вартості (у разі проведення переоцінки) об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта:

де Л - щорічна сума амортизаційних відрахувань; З перв - первісна вартість об'єкта; Н А - норма амортизаційних відрахувань.

При нелінійному способі (способі зменшуваного залишку) річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи із залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої на підставі строку корисного використання цього об'єкта і коефіцієнта не вище 3, встановленого організацією:

де С ост - залишкова вартість об'єкта; до - коефіцієнт прискорення.

При способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання річна сума амортизації визначається виходячи з первісної вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення, де в чисельнику число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну служби об'єкта:

де Г ост - кількість років, що залишилися до закінчення строку корисного використання; Т - термін корисного використання.

При способі списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт) здійснення амортизаційних відрахувань виробляється на основі натурального показника обсягу продукції (робіт) у звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт) за весь строк корисного використання об'єкта основних засобів:

де Л - сума амортизації на одиницю продукції; С - початкова вартість об'єкта основних засобів; П - передбачуваний обсяг виробництва продукції.

Перевага даного джерела полягає в тому, що він формується при будь-якому фінансовому становищі підприємства і завжди залишається в його розпорядженні.

У сучасних реаліях розвитку російської економіки за рахунок власних джерел (нерозподіленого прибутку і амортизаційних відрахувань) фінансується менше половини інвестицій в основний капітал.

  • [1] Інвестиції: підручник / кол. авторів; під ред. Г. П. Подшіваленко. М .: КноРус, 2008.
  • [2] Фінансування і кредитування капітальних вкладень / під ред. Д. С. Моля- кова. М .: Фінанси і статистика, 1988.
 
<<   ЗМІСТ   >>