ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

знати

• • що таке портфоліо, аналітичне (освітній, професійне) резюме;
• • який вплив освітнього середовища на мотивацію учнів;
• • технології організації самостійної роботи студентів з інформацією і навчальною літературою;
• • технології розвитку компетентності учнів в процесі самостійної роботи;

вміти

• • складати портфоліо, аналітичне (освітній, професійне) резюме;
• • використовувати методи мотивування учнів;

володіти

• • технологіями організації самостійної роботи студентів з інформацією і навчальною літературою;
• • технологіями розвитку компетентності учнів в процесі самостійної роботи.

Технології організації роботи студентів з інформацією і навчальною літературою

Найбільш грандіозні зміни відбуваються сьогодні в сфері інформаційних технологій. При переході до інформаційного суспільства формується єдиний інформаційний простір виходить за межі одного конкретного держави і носить глобальний характер у всіх сферах життєдіяльності сучасного соціуму. Найважливішим показником такого суспільства є те, що всі його члени мають рівні права і можливості вільно виробляти і своєчасно отримувати будь-яку цікаву для них інформацію, крім випадків, обмежених законом.

Соціолог М. Кастельс назвав сучасне суспільство "мережевим"; його ядром є глобальна економіка і інформатизація, "працюють як єдина система в режимі реального часу і масштабі всієї планети" ^[1] .

Пріоритет інформації в порівнянні з іншими благами і цінностями, набуття інформаційними ресурсами статусу стратегічних визначаються тим, що в будь-якій сфері діяльності, включаючи економічну, політичну, соціальну, педагогічну, перевагами володіють ті, хто володіє повнотою доступу до інформації та відповідними засобами її отримання, обробки , поширення, зберігання та використання.

Інформаційні ресурси - це продукт інтелектуальної діяльності суспільства; наявні запаси інформації, зафіксованої на будь-якому носії і придатною для її збереження і використання.

Об'єктивний фактор розвитку сучасного учня - формування його інформаційної компетентності як базової здібності, які забезпечують ефективність навчання і самоосвіти.

Самостійна робота учнів включає ряд етапів:

• 1. Пошуковий етап, що включає формулювання завдання і пошук необхідної інформації.
• 2. Діяльнісний етап - робота з отриманою інформацією: її аналіз, обробка та синтез нових знань.
• 3. Результуючий етап - оцінка отриманих результатів, повноти інформації та адекватності її використання для вирішення конкретного завдання.

Інтеграція традиційних і сучасних методів навчання, в тому числі і використання комп'ютерних технологій, в організації самостійної роботи дозволяє підвищити якість і ефективність навчання.

Найважливіші властивості інформації, які необхідно враховувати в роботі, - ступінь повноти, достовірність, оперативність, цінність. Основні критерії якості - оптимальність, ефективність, точність, актуальність.

Пошук інформації доцільно починати з визначення проблеми і правильного формулювання завдання.

Навчається повинен знати, що, де і як знайти по його питанню, вміти правильно сформулювати свій інформаційний запит. Правильно сформульована задача пошуку дозволяє точно визначити область і особливості шуканої інформації.

На другому етапі особливо важливо вміння знайти і відібрати інформацію, потім - критично оцінити її. План пошуку дозволяє максимально розгорнути і конкретизувати поставлене завдання (об'єкт, види і методи, обмеження - тематичні, хронологічні, мовні тощо).

Реалізація пошуку включає перевірку на достовірність і актуальність. З цією метою необхідно порівнювати інформацію з одного й того ж питання, отриману з різних джерел.

Заключний етап - оформлення отриманих результатів у закінченому вигляді і формулювання висновків: підведення підсумків інформаційного пошуку релевантної інформації.

Світове документальне простір формує документальний потік - безліч документів різного типу, жанру: книг, статей, дисертацій, інструкцій, законів, підзаконних актів та інших нормативних правових документів. Документальний потік відображає існуючі на даний момент накопичені знання про навколишній світ - факти, гіпотези, теорії про склад, структуру і взаємозв'язки конкретних артефактів, створених людиною, і природних об'єктів, пізнаваних їм.

Дуже важливо, щоб програма роботи з інформацією включала попередню оцінку охоплення інформаційних джерел. Необхідні конкретизація і обмеження, а також чітке визначення вихідної точки пошуку.

Деталізація стратегії пошуку інформації включає ряд особливостей:

• 1. Мета - документальний, тематичний або фактографічний пошук.
• 2. Жанр (вид) літератури - видовий пошук.
• 3. Хронологічний обхват (ретроспективний, поточний, перспективний).
• 4. Тематика пошуку (галузь науки, виробництва, культури, права, явище, конкретні юридичні або фізичні особи).
• 5. Повнота пошуку (змістовні, географічні та інші обмеження).
• 6. Виборчий пошук (необхідні найбільш повні видання, що описують цікавлять факти, або вся доступна на даний момент інформація).
• 7. Інтенсивність пошуку - одноразовий; протягом певного періоду; постійне стеження за інформацією (моніторинг).

Пошук необхідних відомостей про джерело інформації по питанню і встановлення його наявності в системі інших джерел називається бібліографічним і здійснюється з використанням бібліографічних посібників і спеціалізованих інформаційних видань (наприклад, "Щорічник книг"). Пошук самих інформаційних джерел називається документальним.

Можливе здійснення безпосереднього фактографічного пошуку фактичних відомостей, що містяться в публікаціях про цікавить історичну подію, про архітектуру, мистецтво, а також аналітичної інформації узагальненого характеру, заснованої на дослідженнях різного масштабу і глибини.

Обмеження первинного документального пошуку включає класифікацію джерел інформації на опубліковані і неопубліковані; традиційні й електронні, а також за змістом і призначенням (наукові, науково-популярні, довідники, офіційні, інформаційні, виробничі, рекламні, дозвільні, художні та інші види документів).

Під документом розуміється матеріальний носій із записаною на ньому інформацією (соціальної, економічної, наукової, навчальної, виробничої). Опубліковані документи - пройшли редакційно-видавниче опрацювання і видані в друкованому або електронному вигляді (монографії, збірники статей, наукові журнали, патент і т.д.). Неопубліковані документи - не пройшли редакційно-видавниче опрацювання та існуючі на правах рукописів (звіти про науково-дослідній роботі, дисертації, наукові переклади, рішення вчених рад, технічні завдання, проекти і т.д.).

Для зручності пошуку і використання первинних документів здійснюється їх інформаційний аналіз, в результаті якого формуються вторинні документи: бібліографічні описи, анотації, реферати, огляди.

Технологія роботи з інформацією повинна враховувати зростаюче в часі невідповідність інформації потребам споживачів, високу швидкість старіння і ступінь "живучості" (проектних рішень, ідей, зразків, принципів). Інформаційний потенціал науки складається з сьогоднішніх досягнень і минулого досвіду.

Таким чином, ефективна робота з інформацією включає ряд процедур, зміст і повнота яких залежать від вирішення таких конкретних завдань:

• - пошук релевантної (точно відповідної інформаційної потреби) інформації;
• - пошук аналогічної інформації в суміжних областях (розширення вихідної інформації);
• - узагальнення і уточнення отриманої інформації;
• - аналіз і оцінка інформації, виходячи з власних реальних завдань.

Перспективний напрямок, що характеризує нову форму самостійної роботи, пов'язано з впровадженням у навчальний процес інформаційних технологій. В сучасних освітніх стандартах збільшені обсяги самостійної роботи студентів.

Актуальною стає самостійна робота з навчальними програмами, тестуючими системами, інформаційними базами даних. По суті, всі відомі види електронних видань можуть служити основою для організації самостійної роботи студентів, найбільш ефективними з них є мультимедійні. Приклади таких технологій представлені на рис. 8.1.

Мал. 8.1. Інформаційні технології для самостійної

Включення інформаційних технологій в навчальний процес у вузі вирішує наступні завдання:

• - забезпечення студентів необхідною навчальною інформацією;
• - формування ключових компетенцій студентів;
• - інтеграція базового і додаткового освіти;
• - підвищення мотивації студентів до навчання;
• - інформаційна підтримка науково-дослідної та проектної діяльності студентів і школярів.

• [1] Кастельс М. Інформаційна епоха: економіка, суспільство, культура / пер. з англ., під наук. ред. О. І. Шкаратана. М .: ГУ ВШЕ, 2000..