Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Взаємодія учасників освітнього процесу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МЕТОД "АНАЛІЗ ІНЦИДЕНТІВ"

Наступний широко застосовуваний на практиці метод АКС - це аналіз інцидентів (від лат. Incidens - що трапляється), тобто випадок, подія, зіткнення, зазвичай неприємного характеру. Цей метод відрізняється від попереднього тим, що його мета - оволодіння навичкою збору інформації, її систематизації і аналізу для прийняття рішення самими учнями, які замість докладного опису ситуації отримують лише коротке повідомлення про інцидент, що стався в ОУ. Повідомлення може бути письмовим або усним по типу "Сталося або сталося ...". Для прийняття обґрунтованого рішення учасникам взаємодії навмисне пропонується явно недостатня інформація, тому необхідно перш за все:

  • - збирати інформацію;
  • - розібратися в обстановці;
  • - визначити, чи є проблеми і в чому вони полягають;
  • - подумати, що треба робити;
  • - з'ясувати, що потрібно знати для прийняття того чи іншого рішення.

Навчають виявляються перед необхідністю пошуку додаткової інформації, отже, змушені ставити запитання, переважно "висхідні - питання на розвиток", тобто для отримання нової, додаткової інформації. Зазвичай такого типу питання починаються зі слів "що?", "Де?", "Коли?", "Чому?", "Як?", "Який?", "Навіщо?". Педагог, в свою чергу, може відкрити дискусію про необхідність тієї чи іншої інформації або відразу ж повідомити необхідні дані. Отримавши необхідну і достатню, на їхню думку, інформацію, яких навчають аналізують її, приймають рішення в невеликих підгрупах по три-п'ять осіб, а потім виносять на загальну дискусію так само, як це робиться при традиційному аналізі ситуацій, описаному вище.

Переваги методу "інциденту" полягають в тому, що при його використанні:

  • 1) розвивається важливе професійне вміння - збирати й аналізувати інформацію;
  • 2) вдосконалюється навик постановки питань "на розвиток", "па уточнення", "па розуміння";
  • 3) формується звичка виявлення і формулювання проблеми, що становить основу ситуації;
  • 4) освоюються навички системного підходу до прийняття соціально-психологічних рішень.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОГРАВАННЯ РОЛЕЙ (ІНСЦЕНУВАННЯ)

Одну і ту ж ситуацію можна проаналізувати різними методами, тому безсумнівний інтерес для педагогів являє технологія програвання ролей (інсценування), або метод "розігрування" ситуацій в ролях. Мета програвання ролей полягає в тому, щоб створити у вигляді інсценування перед аудиторією реальну психолого ситуацію і потім дати учнем можливість оцінити вчинки і поведінка учасників гри - виконавців.

При "розігруванні" ситуацій в ролях учасники виконують роль так, як самі вважають за потрібне, визначаючи самостійно свою стратегію поведінки, свій вербальний репертуар і сценарій. Таку гру називають спонтанної або імпровізаційної, ведеться вона без попередньої підготовки, відрізняючись тим самим від рольової гри. Основне завдання "розігрування" ситуації в ролях - проявити творчі здібності до вирішення несподівано постають, актуальних проблем, до імпровізації в поведінці. Ролі зазвичай розподіляються свідомо і за згодою учасників аналізу ситуацій. Зазвичай на таких ігрових заняттях учні грають або самих себе, демонструючи свій стиль, цінності, компетентність, емоційну культуру, або наслідують комусь із тих, кого добре знають.

Під час обговорення результатів такої гри педагог може вирішувати не тільки освітні, а й розвиваючі завдання, здійснюючи корекцію особистості учня, а також проаналізувати, як виникають і розвиваються всі динамічні групові процеси: нормоформування, структурування (по вертикалі і горизонталі), груповий тиск і конформізм, лідерство і керівництво.

Таким чином, педагог, хто оволодів ситуаційним аналізом у всьому його різноманітті, яка усвідомила суть і призначення кожного способу роботи з ситуаціями, що засвоїв методологічні особливості застосування цієї технології, що має професійну та комунікативну компетентності, зможе досить часто застосовувати цю технологію в освітньому процесі.

 
<<   ЗМІСТ   >>