Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Взаємодія учасників освітнього процесу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ

Моделювання - процес створення моделей, схем, знакових або реальних аналогів, що відображають істотні властивості більш складних об'єктів (прототипів). Даний процес служить дослідним інструментарієм для вивчення окремих аспектів і властивостей прототипу. Методом моделювання називається такий загальнонаукових метод дослідження, при якому вивчається не сам об'єкт пізнання, а його зображення у вигляді так званої моделі (від фр. Modele -зразок; наприклад, ідеальний учень, ідеальна група), але результат дослідження переноситься з моделі на об'єкт. Вивчення того чи іншого об'єкта проводиться за допомогою вивчення іншого об'єкта, в якомусь відношенні подібного першому, з подальшим перенесенням на перший об'єкт результатів вивчення другої. Останній називають моделлю першого.

Моделювання дозволяє виявити невідповідність результатів навчання поставленим освітнім цілям. Можна також розглядати метод або технологію навчання як модель належного, тобто нормативну модель, що втілює загальне уявлення про систему методичних прийомів, а зміст освіти як педагогічну модель соціального досвіду. Моделювання лежить в основі процесів побудови освітніх моделей. Загальне уявлення про моделювання знаходить свою конкретизацію в проекті педагогічної діяльності. Як правило, проект містить конкретні норми такої діяльності, адресовані практиці.

МЕТОД КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ

Контент-аналіз (від англ. Content - зміст; концепт аналіз - від лат. Concept - поняття) - метод качественноколічественного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених в цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що в рамках даного методу документи вивчаються в їх соціальному контексті. Контент-аналіз може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні громадської спрямованості студентів), паралельний, тобто в поєднанні з іншими методами (наприклад, в дослідженні ефективності демонстрації інформаційних віртуальних презентацій), допоміжний, або контрольний (наприклад, при класифікації відповідей учнів на відкриті питання в процесі атестації, на колоквіумі). Основна ідея, закладена в цьому методі, полягає у виході на новий зміст через структурування, концептуалізацію і проблематизації).

У психолого-педагогічній практиці не кожен документ може стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуване зміст дозволило поставити однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також щоб іітересующіе дослідника елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Найчастіше в якості об'єктів контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження, а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет. В освітній системі об'єктами контент-аналізу є кейси (проблемні професійні ситуації), аналітичні огляди, різні звіти, навчальні плани, навчально-методичні комплекси та інші текстові документи.

Основні напрямки застосування контент-аналізу: виявлення того, що існувало до аналізованого матеріалу (тексту) і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін досліджуваного об'єкта - навколишньої дійсності, автора або адресата); визначення того, що існує тільки в тексті як такому; виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом.

При роботі з матеріалом методом контент-аналізу зазвичай виділяють три етапи.

  • 1. Введення в контекст:
    • - загальне ознайомлення зі змістом тексту (наприклад, аналіз компетентностей, прописаних в документі);
    • - постановка питань на нерозуміння, внесення уточнень, роз'яснень;
    • - проведення первинної роботи з текстом, потім аналізу в залежності від поставлених перед дослідниками завдань.
  • 2. Здійснення контент-аналізу:
    • - концептуалізація; використовується парадигматичний підхід, відповідно до якого вивчаються ознаки аналізованого матеріалу (зміст проблеми, причини її виникнення, взаємозв'язок з ідентичними проблемами, шляхи вирішення та ін.) розглядаються як певним чином організована структура;
    • - структурування матеріалу (тексту) з точки зору прийнятої концепції.
    • - категоризація - введення ролей (експерт, менеджер, викладач, якого навчають) і рольова ідентифікація експертів; аналіз матеріалу з позицій заданої ролі загальної концепції-гіпотези, фіксація результатів.
  • 3. Аналіз отриманих результатів:
    • - інтеграція розрізнених даних;
    • - оцінка необхідних показників, їх відбір і класифікація;
    • - розстановка пріоритетів, порівняння з гіпотетичною моделлю.

Підсумковий результат аналізу - цілісний погляд на досліджувану проблему, використання отриманих даних для пошуку її вирішення.

 
<<   ЗМІСТ   >>