Повна версія

Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерський облік і аналіз

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

АНАЛІЗ І ОБЛІК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Вивчивши цю главу, студент повинен:

знати

  • • особливості організації обліку готової продукції та її продажу;
  • • метод виявлення резервів зростання обсягу виробництва і розширення обсягу продажів при максимальному використанні виробничих ресурсів підприємства;

вміти

  • • використовувати облікову інформацію в процесі аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції;
  • • визначати темпи зростання виробництва продукції;
  • • оцінювати виконання планового завдання;
  • • виявляти вплив окремих факторів на зміну обсягів виробництва;
  • • визначати виконання плану по структурі і асортименту товарної продукції;

володіти

  • • навичками обґрунтування і формування асортиментних програм і оновлення продукції;
  • • методикою аналізу ритмічності виробництва.

Облік готової продукції

Інформаційними джерелами аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції є регістри аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку. Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством) [1] .

Готова продукція, як правило, повинна здаватися на склад готової продукції. Виняток допускається для великогабаритних виробів та іншої продукції, здача на склад яких утруднена через технічні причини. Вони можуть прийматися представником покупця (замовника) на місці виготовлення, комплектації або збірки або відвантажуватися безпосередньо з цих місць.

Облік готової продукції здійснюється в кількісних і вартісних показниках. Кількісний облік готової продукції ведеться в одиницях виміру, прийнятих в конкретній організації, виходячи з її фізичних властивостей (обсяг, вага, площа, лінійні одиниці або поштучно). Для організації обліку кількісних показників однорідної продукції можуть застосовуватися умовно-натуральні вимірники (наприклад, консерви в умовних банках, чавун в перерахунку на переробний, окремі види продукції виходячи з їх ваги або обсягу корисної речовини і т.д.).

Готова продукція організації враховується за найменуваннями з роздільним урахуванням але відмітних ознак (маркам, артикулами, типоразмерам, моделям, фасонів і т.д.). Крім того, облік ведеться за укрупненими групами продукції: вироби основного виробництва, товари народного споживання, вироби, виготовлені з відходів, запасні частини і т.д.

При визначенні показників, які використовуються в аналізі, необхідно звернути увагу на оцінку готової продукції в бухгалтерському обліку відповідно до вимог нормативних документів. Готова продукція обліковується за фактичними витратами, пов'язаними з її виготовленням (за фактичною виробничою собівартістю).

При цьому залишки готової продукції на складі (інших місцях зберігання) на кінець (початок) звітного періоду можуть оцінюватися в аналітичному і синтетичному бухгалтерському обліку організації за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною собівартістю, що включає витрати, пов'язані з використанням в процесі виробництва основних засобів, сировини , матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів та інших витрат на виробництво продукції. Нормативна собівартість залишків готової продукції також може визначатися за прямими статтями витрат. Дозволяється в аналітичному бухгалтерському обліку та місцях зберігання готової продукції застосовувати облікові ціни. В якості облікових цін на готову продукцію можуть застосовуватися:

  • - фактична виробнича собівартість;
  • - нормативна собівартість;
  • - договірні ціни;
  • - інші види цін.

Вибір конкретного варіанту облікової ціни проводиться організацією самостійно та закріплюється в Положенні про облікову політику.

Застосування варіанту оцінки готової продукції за нормативною собівартістю доцільно в галузях з масовим і серійним характером виробництва і з великою номенклатурою готової продукції. Позитивними сторонами застосування нормативної собівартості в якості облікової ціни є зручність при здійсненні оперативного обліку руху готової продукції, стабільність облікових цін і єдність оцінки при плануванні і аналітичному обліку.

Фактична виробнича собівартість як облікової ціни продукції застосовується, як правило, при одиничному і дрібносерійного виробництва, а також при випуску масової продукції невеликий номенклатури.

Договірні ціни в якості облікових застосовуються переважно за умови стабільності таких цін.

Незалежно від методу визначення облікових цін загальна вартість готової продукції (облікова вартість плюс відхилення) повинна дорівнювати фактичної виробничої собівартості цієї продукції.

Інформація облікових регістрів формується на основі даних відповідних первинних документів. Відпуск готової продукції покупцям (замовникам) здійснюється в організаціях на накладних. В якості типової форми накладної може використовуватися типова форма № М-15 "Накладна на відпустку матеріалів па сторону". Підставою для оформлення накладної на відпуск готової продукції на складі є розпорядження керівника організації або уповноваженої ним особи, а також договір з покупцем (замовником). Накладна (або інший аналогічний первинний обліковий документ) повинна виписуватися в кількості примірників, достатньому для здійснення контролю за відвантаженням (вивезенням) готової продукції. На підставі накладних на відпуск готової продукції та інших аналогічних первинних облікових документів організація (як правило, відділ збуту або відділ продажів) виписує рахунки-фактури в двох примірниках, перший з яких не пізніше 10 днів з дати відвантаження продукції (товару) надсилається (передається) покупцеві, а другий залишається у організації-постачальника для відображення в книзі продажу та нарахування податку на додану вартість. При відвантаженні (відпустці) готової продукції визначаються суми, які підлягають сплаті покупцем, оформляється і пред'являється йому до оплати розрахунковий документ.

Аналітичний облік готової продукції ведеться в картках складського обліку, що відкриваються па календарний рік по кожному найменуванню, сорту, розміру, артикулу, марці та іншим характерним ознаками. Облік руху матеріальних запасів (прихід, витрата, залишок) на складі (в коморі) ведеться безпосередньо матеріально відповідальною особою (завідувачем складом, комірником і ін.). В окремих випадках допускається покладати ведення карток складського обліку на операторів з дозволу головного бухгалтера і за згодою матеріально відповідальної особи. При автоматизації обліку руху готової продукції форми облікової документації та накопичувальні регістри оперативного обліку можуть бути представлені на електронних носіях засобів обчислювальної техніки.

На підставі оформлених у встановленому порядку і виконаних первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних, товарно-транспортних накладних, інших прибуткових і видаткових документів) завідуючий складом (комірник) робить записи в картках складського обліку із зазначенням дати здійснення операції, найменування та номера документа і короткого змісту операції (від кого отримано, кому відпущено, для якої мети). У картках кожна операція, відображена в тому чи іншому первинному документі, записується окремо. При здійсненні в один день декількох однакових (однорідних) операцій (по декількох документах) може бути зроблено один запис з відображенням загальної кількості по цим документам. В цьому випадку в змісті такого запису перераховуються номери всіх таких документів або складається їх реєстр.

Записи в картках складського обліку робляться в день здійснення операцій і щодня виводяться залишки (при наявності операцій).

Синтетичний облік готової продукції здійснюється на активному рахунку 43 "Готова продукція". Готові вироби, придбані для комплектації, вартість яких не включається до собівартості виробленої продукції, враховуються на рахунку 41 "Товари". Собівартість виконаних робіт або наданих послуг на рахунку 43 "Готова продукція" не відбивається, а списується з кредиту рахунку 20 "Основне виробництво" в дебет рахунку 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів".

Прийняття до бухгалтерського обліку готової продукції відображається за дебетом рахунка 43 "Готова продукція" і кредитом рахунків 20 "Основне виробництво" або 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)". При відвантаженні готової продукції покупцям її собівартість списується з кредиту рахунку 43 "Готова продукція" в дебет рахунку 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів".

На рахунку 43 "Готова продукція" залишки готової продукції можуть враховуватися:

  • 1) за фактичною виробничою собівартістю;
  • 2) нормативної собівартості.

У першому варіанті в аналітичному обліку рух готової продукції здійснюють за обліковими цінами з виділенням відхилень фактичної собівартості від облікової ціни на окремому субрахунку до рахунку 43 "Готова продукція". Перевищення фактичної собівартості виробленої продукції над облікової ціною відображається за дебетом рахунка 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості" і кредиту рахунку 20 "Основне виробництво". Економія списується сторнировочной записом. При списанні готової продукції з рахунку 43 "Готова продукція", наприклад при її продажу, сума відхилень, яка припадає на собівартість списаної продукції визначається як відношення суми відхилень фактичної собівартості виробленої готової продукції від її облікової ціни з урахуванням залишків на початок періоду і облікової ціни виробленої продукції з урахуванням залишків на початок періоду. Списання розрахованих сум відхилень між фактичною собівартістю списаної готової продукції та її облікової ціною відображається за дебетом рахунка 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" і кредиту рахунку 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості". Позитивна величина відхилень проводиться додаткової записом, негативна - сторнировочной записом.

приклад

Залишок готової продукції на початок місяця становить 280 од. Облікова ціна однієї одиниці готової продукції - 100 руб. Сума відхилень, що відноситься до залишку готової продукції, на початок місяця становить 1200 руб. Таким чином, на початок місяця сальдо рахунку 43 "Готова продукція", субрахунок "По обліковою ціною", становить 28000 руб. (280 од. За 100 руб.), А сальдо рахунку 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення між фактичною собівартістю продукції та її облікової ціною", - 1200 руб.

Протягом місяця вироблено 3450 од. продукції, які були прийняті до обліку при надходженні на склад за обліковою ціною записом:

ДЕБЕТ 43 "Готова продукція", субрахунок "По обліковою ціною", - КРЕДИТ 20 "Основне виробництво" - 345000 руб. (3450 од. Але обліковою ціною 100 руб. За од.). У цьому ж періоді обсяг продажів склав 2680 од.

Списання собівартості проданої продукції виробляється також виходячи з облікових цін:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 43 "Готова продукція", субрахунок "По обліковою ціною" - 268000 руб. (2680 од. За обліковою ціною 100 руб.).

Розрахована після закінчення місяця фактична собівартість вироблених 3450 од. продукції склала 353500 крб., тому сума відхилень склала +8500 руб. (Фактична собівартість 353 500 руб. Мінус вартість тієї ж продукції за обліковими цінами 345000 руб.). Па суму відхилень (+8500 руб.) Роблять запис:

ДЕБЕТ 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення між фактичною собівартістю продукції та її облікової ціною" - КРЕДИТ 20 "Основне виробництво".

Потім необхідно розрахувати суму відхилень, що припадають на собівартість проданої продукції. Для цих цілей визначають відсоток відхилень за формулою:

(Сума відхилень на початок місяця + Сума відхилень за місяць) / / (Облікова вартість готової продукції на початок місяця + Облікова вартість продукції, виробленої за місяць) • 100%.

У нашому прикладі сума відхилень складе: (1200 руб. + 8500 руб.) / / (28000 руб. + 345000 руб.) • 100% = 2,6%

Списання суми відхилень на собівартість проданої продукції виробляється записом:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення між фактичною собівартістю продукції та її облікової ціною" - 6968 руб. (Облікова вартість проданої продукції 268000 руб. • 2,6%).

Після всіх перерахованих вище записів у бухгалтерському обліку на кінець місяця будуть сформовані сальдо по рахунках 43 "Готова продукція", субрахунок "По обліковою ціною" в сумі 105 000 руб. (Залишок нереалізованої продукції - 1050 од. За обліковою ціною 100 руб.) І 43 "Готова продукція", субрахунок "Відхилення між фактичною собівартістю продукції та її облікової ціною" па суму 2732 руб. (1200 руб. + + 8500 руб. - 6968 руб.).

Якщо відхилення між фактичною собівартістю готової продукції та її вартістю за обліковими цінами носить негативний характер (економія), то бухгалтерські записи роблять "сторнировочная" в тій же кореспонденції.

У другому варіанті обліку готової продукції на рахунку 43 "Готова продукція" за нормативною собівартістю організації використовують рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)". За дебетом рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" відображається фактична собівартість виробленої за звітний період готової продукції в кореспонденції з рахунком 20 "Основне виробництво". За дебетом рахунка 43 "Готова продукція" і кредитом рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" відображається нормативна собівартість виробленої готової продукції. Зіставленням дебетового і кредитового оборотів по рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг) на останнє число місяця визначається відхилення між фактичною та нормативної собівартістю готової продукції. Позитивна сума відхилень (перевитрата) списується додаткової записом в дебет рахунку 90" Продажі ", субрахунок 2" собівартість продажів "з кредиту рахунку 40" Випуск продукції (робіт, послуг) ", негативна величина відхилень (економія) -" сторнировочной "записом.

приклад

Вихідні дані ті ж, що і в попередньому прикладі. Залишок готової продукції на початок місяця становить 280 од. Нормативна собівартість одиниці готової продукції - 100 руб. Таким чином, на початок місяця сальдо рахунку 43 "Готова продукція" (по нормативної собівартості) становить 28000 руб. (280 од. За 100 руб.).

Протягом місяця вироблено 3450 од. продукції, які були прийняті до обліку при надходженні на склад за нормативною собівартістю записом:

ДЕБЕТ 43 "Готова продукція" - КРЕДИТ 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" - 345000 руб. (3450 од. За нормативною собівартістю 100 руб.).

У цьому ж періоді обсяг продажів склав 2680 од. Списання собівартості проданої продукції виробляється також виходячи з нормативної собівартості:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 43 "Готова продукція" - 268000 руб. (2680 од. Але нормативної собівартості 100 руб.).

Розрахована після закінчення місяця фактична собівартість вироблених 3450 од. продукції склала 353500 крб. Списання фактичної собівартості виробленої продукції (3450 од.) Проводиться записом:

ДЕБЕТ 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" - КРЕДИТ 20 "Основне виробництво" - 353500.

Таким чином, за дебетом рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" відображена фактична собівартість (353500 руб.), А по кредиту того ж рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" - нормативна собівартість 3450 од. виробленої продукції, тому сума відхилень склала +8500 руб. (Фактична собівартість 353500 руб. Мінус нормативна вартість тієї ж продукції 345000 руб.). На суму відхилень (+8500 руб.) Роблять запис:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".

В результаті рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" закривається і сальдо на звітну дату не має.

Після всіх перерахованих вище записів у бухгалтерському обліку на кінець місяця буде сформовано сальдо по рахунку 43 "Готова продукція" в сумі 105000 крб. (Залишок нереалізованої продукції 1050 од. За нормативною собівартістю 100 руб.).

Браком вважається продукція, якісні характеристики якої не відповідають висунутим вимогам. Шлюб може бути:

  • 1) внутрішнім (виявленим до відправки продукції покупцю) і зовнішнім (виявленим після відправки продукції покупцю);
  • 2) виправних і остаточним.

Втрати від внутрішнього браку враховуються у витратах місяці його виявлення, а втрати від зовнішнього шлюбу - в тому місяці, в якому отримані і взяті претензії споживачів. На виявлений у виробництві остаточний або виправний брак відділом контролю якості (відділом технічного контролю) складається акт або повідомлення про шлюб. Для організації належного обліку втрат від браку і систематизації відомостей про шлюб на підприємствах встановлюється типовий перелік причин браку та його винуватців. Собівартість внутрішнього остаточного браку визначається на підставі фактично вироблених або нормативних витрат в залежності від організації системи обліку виробничих витрат. Втрати від браку, що обумовлені низькою якістю матеріалів або напівфабрикатів і підлягають стягненню з постачальників як відшкодування збитків, повинні бути зменшені на відповідну величину після визнання претензії постачальниками або після задоволення позову арбітражем. Втрати від шлюбу щомісяця списуються на рахунки виробництва і включаються в собівартість відповідних видів продукції або відносяться на винних підрозділу при існуючій організації обліку за центрами відповідальності. В індивідуальному і дрібносерійному виробництві втрати від шлюбу можуть бути віднесені на вартість незавершеного виробництва за умови, що ці втрати відносяться до певного замовлення, виконання якого не закопчено. У всіх інших випадках втрати від шлюбу, як правило, включаються в собівартість товарної продукції.

Втрати від зовнішнього шлюбу, які стосуються основної продукції, виробленої в минулому звітному періоді, списуються на собівартість таких же виробів, вироблених в поточному звітному періоді.

Для узагальнення інформації про втрати від браку використовують активний рахунок 28 "Брак у виробництві".

За дебетом рахунка 28 "Брак у виробництві" збираються витрати по виявленому внутрішньому і зовнішньому шлюбу (вартість невиправного, тобто остаточного, шлюбу, витрати по виправленню і т.п.).

За кредитом рахунку 28 "Брак у виробництві" відображаються суми, що відносяться на зменшення втрат від браку (вартість забракованої продукції за ціною можливого використання, суми, що підлягають утриманню з винуватців шлюбу, суми, що підлягають стягненню з постачальників за поставку недоброякісних матеріалів або напівфабрикатів, в результаті використання яких був допущений брак, і т.п.), а також суми, що списуються на витрати з виробництва як втрати від шлюбу, в дебет рахунків:

  • - 10 "Матеріали";
  • - 20 "Основне виробництво";
  • - 23 "Допоміжні виробництва";
  • - 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства";
  • - 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями";
  • - 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами";
  • - 91 "Інші доходи і витрати" і ін.

Аналітичний облік за рахунком 28 "Брак у виробництві" ведеться за окремими підрозділами організації, видам продукції, статтями витрат, причин і винуватців шлюбу.

Операції, пов'язані з продажем готової продукції , відображають на активно-пасивному рахунку 90 "Продажі", до якого відкриваються такі субрахунки: 1 - "Виручка"; 2 - "Собівартість продажів"; 3 - "Податок на додану вартість; 4 -" Акцизи "; 5 -" Експортні мита "; 9 -" Прибуток / збиток від продажу ".

У разі якщо організація визнає комерційні та управлінські витрати в повній сумі в якості витрат звітного періоду по звичайних видах діяльності, до рахунку 90 "Продажі" можуть бути відкриті субрахунки за видами витрат:

  • - на субрахунку 90-1 "Виручка" обліковуються надходження активів, визнаються виручкою;
  • - на субрахунку 90-2 "Собівартість продажів" враховується собівартість продажів, по яких на субрахунку 90-1 "Виручка" визнана виручка;
  • - на субрахунку 90-3 "Податок на додану вартість" враховуються суми податку на додану вартість, належні до одержання від покупця (замовника);
  • - на субрахунку 90-4 "Акцизи" враховуються суми акцизів, що включені до ціни проданої продукції (товарів);
  • - на субрахунку 90-5 "Експортні мита" враховуються суми експортного мита;
  • - субрахунок 90-9 "Прибуток / збиток від продажу" призначений для виявлення фінансового результату (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць.

Сума визнаного доходу з урахуванням податку на додану вартість відображається за дебетом рахунка 62 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" і кредиту рахунку 90 "Продажі", субрахунок 1 "Виручка". За дебетом рахунка 90 "Продажі", субрахунок 3 "Податок на додану вартість" відображаються суми податку з виручки від продажу продукції. Собівартість проданої продукції списується в дебет рахунку 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" з кредиту рахунків 43 "Готова продукція", 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".

Записи за субрахунками 90-1 "Виручка", 90-2 "Собівартість продажів", 90-3 "Податок на додану вартість" та інших виробляються накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту але субрахунках 90-2 "Собівартість продажів", 90-3 "Податок на додану вартість", 90-4 "Акцизи" і кредитового обороту по субрахунку 90-1 "Виручка" визначається фінансовий результат (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісяця (заключними оборотами) списується з субрахунку 90-9 "Прибуток / збиток від продажу" на рахунок 99 "Прибутки і збитки". Таким чином, синтетичний рахунок 90 "Продажі" сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 "Продажі" (крім субрахунка 90-9 "Прибуток / збиток від продажу"), закриваються внутрішніми записами на субрахунок 90-9 "Прибуток / збиток від продажу".

Аналітичний облік за рахунком 90 "Продажі" ведеться по кожному виду проданих товарів, продукції, виконуваних робіт, послуг, що надаються та ін. Крім того, аналітичний облік за цим рахунком може вестися по регіонах продажів та інших напрямках, необхідним для управління організацією.

приклад

Вихідні дані візьмемо з попереднього прикладу. Облік готової продукції проводиться виходячи з нормативної собівартості (з використанням рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)"). Продажі здійснюються на умовах наступної оплати. У звітному періоді обсяг продажів склав 2680 од. Ціна продажу одиниці продукції склала 236 руб., В тому числі ПДВ - 36 руб. Сума управлінських (загальногосподарських) витрат за звітний місяць - 122000 руб.

Списання собівартості проданої продукції проводиться виходячи з нормативної собівартості:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 43 "Готова продукція" - 268000 руб. (2680 од. За нормативною собівартістю 100 руб.).

Нарахування виручки (доходу від продажів) відображається проводкою:

ДЕБЕТ 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" - КРЕДИТ 90 "Продажі", субрахунок 1 "Виручка" - 632 480 руб. (2680 од. За ціною 236 руб. За од.).

Відображення заборгованості по ПДВ:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 3 "ПДВ" - 96480 руб.

Після закінчення місяця вироблено списання суми відхилення між фактичною та нормативної собівартістю проданої продукції (див. Попередній приклад):

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 2 "Собівартість продажів" - КРЕДИТ 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" - +8500 руб.

і суми управлінських витрат:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок "Управлінські витрати" - КРЕДИТ 26 "Загальногосподарські витрати" - 122000 руб.

Таким чином, за кредитом рахунку 90 "Продажі" відображена сума доходу від продажів 632480 руб., А за дебетом рахунка 90 "Продажі" - сума витрат з продажу в розмірі 494 980 руб. (268000 + 8500 + 96480 + 122000).

Прибуток від продажів за звітний місяць відображається записом:

ДЕБЕТ 90 "Продажі", субрахунок 9 "Прибуток / збиток від продажу" - КРЕДИТ 99 "Прибутки і збитки" - 137500 руб.

  • [1] Методичні вказівки з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів, затверджені наказом Мінфіну Росії від 28.12.2001 № 119н.
 
<<   ЗМІСТ   >>