Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Функціонально-вартісний аналіз

Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) був вперше застосований в 1947 р в компанії "Дженерал Електрик" (Л.Д. Майлс). Після цього метод ФВА став найбільш широко використовуваним в усьому світі шляхом удосконалювання випускається.

Функціонально-вартісний аналіз - це всебічні техніко-економічні дослідження всіх складових виробленого вироби: його вузлів, блоків, деталей, їх функцій, матеріалів, дизайну та ін. З метою оптимізації їх значимості для споживача і витрат на їх здійснення.

Центральним стають питання: наскільки виправдані витрати на продукцію при досягненні певних властивостей (функцій), що задовольняють рівень потреби? Які пропорції повинні бути між корисністю окремих функцій (складових елементів) вироби і витратами на них?

Одна з центральних цілей ФВА: підвищення якості товару (послуги) при одночасному зниженні собівартості. Очевидно, що при цьому виходить подвійна вигода для підприємства: крім прямого збільшення економічного ефекту від скорочення витрат формується додатковий, можливо навіть більший, дохід за рахунок досягнення більш високої конкурентоспроможності товару на ринку завдяки підвищенню якості. Яскравим прикладом тут може бути діяльність японських фірм, товари яких стали еталонами світової якості.

Аналітично сформульовану мету можна виразити у вигляді критерію

де ПС - споживча вартість товару (послуги);

3 - собівартість (витрати) на створення товару (послуги).

Споживча вартість - ціна товару, яку готовий заплатити споживач в даному місці і в даний час. Наприклад, в пустелі людина готова іноді віддати все за воду. Відомо також, що якість, дизайн, іноді просто колір, а іноді престиж змушують людей істотно переплачувати за товар з однією і тією ж кінцевої функцією. Кількісно споживчу вартість часто оцінюють у балах по кожній функції окремих складових виробу (або послуги).

Проведення функціонально-вартісного аналізу здійснюють групою експертів, що включає кваліфікованих фахівців у різних областях знань, необхідних при розгляді конкретного об'єкта: менеджери-маркетологи, інженери-конструктори, технологи, економісти, дизайнери та ін.

Для аналізу використовують таблиці, побудовані за принципом Ейзенхауера: розділи АВСО, з яких А - головні, незамінні функції, деталі, блоки, В - другорядні, але важливі, С - третьорядні-маловажливі, П - зайві - функції та складові вироби (або послуги ).

Зрозуміло, що якщо вдасться виділити достатньо зайвих функцій окремих елементів виробу, то можна скоротити і витрати. Наприклад, можна розглянути заміну матеріалу, з якого виготовлені окремі деталі: металеві замінити пластиковими, керамічними і т.п. Операцію виготовлення деталі токарної або фрезерної обробкою на верстаті замінити пресуванням. Все це веде до зниження витрат при одночасному збільшенні якості виробу (зниження маси, підвищення естетичних властивостей, підвищення комфортності використання і т.п.).

Таблиці для проведення аналізу виглядають наступним чином (таблиці 1, 2).

Крім того, будують таблиці, в яких зіставляють окремі елементи виробу за собівартістю і визначають вагомість (значущість) витрат по кожному з елементів у відповідності зі значимістю його функції.

Таблиця 1 - Розподіл деталей виробу по корисності

Розподіл деталей виробу по корисності

Таблиця 2 - Розподіл функцій блоків (або деталей, вузлів) вироби

Розподіл функцій блоків (або деталей, вузлів) вироби

При проведенні ФСА експертам необхідно знайти відповіді на наступні питання:

  • 1. Які основні функції виробу відповідно до його призначенням?
  • 2. Які функції найбільш впливають на собівартість виробу?
  • 3. Які функції найбільш і найменш значущі для споживача?
  • 4. Які матеріали або комплектуючі морально застаріли?
  • 5. Які шляхи можливих змін і перетворень вироби необхідні для виконання умов критерію функціонально-вартісного аналізу?
  • 6. Порівнянними чи витрати на окремий елемент вироби з його споживчої корисністю?
  • 7. Чи можна замінити елемент або спосіб його виготовлення (придбання)?
  • 8. Як змінити дизайн виробу для підвищення його споживчих якостей?

Рішеннями можуть бути: заміна обладнання, матеріалу, сировини, комплектуючих, постачальника, технології, дизайну.

Наприклад, якщо розглянути вітчизняний велосипед, то можна запропонувати такі зміни: 1) вкоротити кермо (за європейським зразком) - це дозволить при тій же функції скоротити витрати; 2) замінити матеріал рами з металу на вуглепластик (знижуються витрати і поліпшується дизайн - зростає споживча вартість); 3) прибрати дзвінок, багажник, фару, інструмент тощо - Продавати в якості додаткових комплектуючих (забезпечить більш привабливу ціну велосипеду, а в роздробі на комплектуючі забезпечить ще й надбавку прибутку). Можуть бути й інші рішення.

Питома вага (рейтинг) окремих функцій у комплексі споживчих властивостей виробу називають коефіцієнтом значущості функції (елемента виробу). Відношення величини питомої ваги функції у витратах (питомих витрат) до величини коефіцієнта значущості називають коефіцієнтом витрат по окремих функцій. Цей коефіцієнт визначає, наскільки витрати по функції сумірні з її значущістю. Як приклад в таблиці 3 наведені коефіцієнти значущості і питома вага витрат за функціями.

Таблиця 3 - Співвідношення коефіцієнтів значущості та витрат за функціями

Співвідношення коефіцієнтів значущості та витрат за функціями

З таблиці випливає, що для функції № 1 коефіцієнт витрат непорівнянний із значущістю цієї функції, отже цю функцію слід змінити або усунути.

Функціонально-вартісний аналіз за своєю суттю близький до алгоритму раціоналізаторської пропозиції. Але ФС А все ж вирішує більш широкий ряд завдань одночасно. Головний підсумок цього методу - підвищення конкурентоспроможності товару при одночасному отриманні додаткового прибутку. Метод ФВА може бути з успіхом застосований на будь-якому етапі життєвого циклу інновації, причому не один раз, а в міру появи необхідності змін: на нові матеріали, нові комплектуючі, новий дизайн і т.д. Таким чином, функціонально-вартісний аналіз може бути рекомендований до застосування для інноваційного розвитку вітчизняних підприємств і вдосконалення продукції, що випускається, особливо при роботі країни в умовах СОТ.

 
<<   ЗМІСТ   >>