Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Право соціального забезпечення

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІСЛЯ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ДО 90-Х РР. XX СТ.

Після Великої Вітчизняної війни проводилася робота але вдосконалення законодавства в сфері соціального забезпечення. Були підвищені пенсії за вислугу років вчителям, лікарям та іншим медичним працівникам, в 1949 р прийнято Положення про пенсії працівникам науки.

Відновлення народного господарства дозволило провести масштабну реформу соціального забезпечення, що охопила основні види пенсій та допомог. Основоположними нормативними актами, закріпити нові умови надання пенсій та допомог, стали: Закон СРСР 1956 г. "Про державні пенсії"; Положення про порядок призначення та виплати допомоги по державному соціальному страхуванню від 5 лютого 1955 р .; постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14 січня 1960 р № 58 "Про заходи щодо подальшого поліпшення медичного обслуговування і охорони здоров'я населення СРСР"; постанову Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1963 р № 1108 "Про виплату допомоги на дітей військовослужбовців строкової служби"; Закон СРСР від 15 липня 1964 року "Про пенсії і допомогу членам колгоспів" і ін.

Відповідно до Закону від 15 липня 1964 р вперше в масштабах країни була створена єдина система пенсійного забезпечення колгоспників, яка фінансувалася за рахунок централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників. З цього фонду колгоспникам виплачувалися пенсії по старості і по інвалідності, а їх сім'ям - пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

У 1969 р був утворений централізований фонд соціального страхування колгоспників. За рахунок коштів фонду члени колгоспів стали отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку і інші види соціального страхування.

До кінця 1960-х рр. в країні завершилося формування наступних організаційно-правових форм соціального забезпечення:

  • 1) державне соціальне страхування робітників, службовців, членів кооперативів і деяких інших осіб;
  • 2) соціальне страхування колгоспників;
  • 3) соціальне забезпечення колгоспників за рахунок централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників;
  • 4) соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету;
  • 5) забезпечення за рахунок спеціальних фондів громадських організацій (художнього, літературного, музичного фондів і фонду Спілки кінематографістів).

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26 вересня 1967 року "Про заходи щодо подальшого підвищення добробуту радянського народу" були збільшені розміри пенсій, розширено коло осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення, введений новий вид допомоги - інвалідам з дитинства I та II груп, які досягли 16-річного віку.

У 1969 р прийняті Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я, а в 1970 р.- Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, кодекси законів про працю союзних республік, в яких містилися глави про соціальне страхування, та ін. 3 серпня 1972 року Рада Міністрів СРСР затвердила нове Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій з урахуванням досвіду реалізації Закону 1956 р

Розвиток законодавства про соціальне забезпечення відбувалося поступово в залежності від проголошуваних політичних цілей і економічних можливостей країни. В СРСР була утворена єдина система норм про пенсійне забезпечення. Відбувалося зближення умов призначення і виплати пенсій для різних груп населення, періодично підвищувалися розміри пенсій, були впорядковані правила обчислення безперервного трудового стажу, удосконалювалися механізм обчислення середнього заробітку для призначення пенсій та допомог, законодавство про медичне обслуговування і лікування, про державну допомогу сім'ям в утриманні та вихованні дітей.

Конституція СРСР 1977 р встановила, що в країні створені державні системи охорони здоров'я і соціального забезпечення, які є самостійними і вирішують тісно пов'язані між собою завдання. У Конституції йшлося про соціальне забезпечення в різних формах, рівність прав чоловіків і жінок (ст. 35), про право громадян СРСР на охорону здоров'я (ст. 42), на матеріальне забезпечення (ст. 43), про турботу держави про сім'ю (ст . 53).

 
<<   ЗМІСТ   >>