Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow Страхування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Фінанси страхової організації

Фінансові потоки у страхуванні

Фінансові потоки в рамках кругообігу коштів господарюючого суб'єкта являють собою рух фінансових ресурсів у часі. Процес руху - це регулярний і безперервний процес акумуляції та використання фінансових ресурсів, що приводить до формування капіталу.

Фінансові потоки страховика завжди опосередковані певними правовими актами, локальними нормативними актами, стандартами, що регламентують діяльність страхової організації.

Фінансові потоки являють собою надходження, перетворення і витрачання фінансових ресурсів, що генеруються в ході здійснення фінансово-господарської діяльності.

Позитивні фінансові потоки являють собою приплив ресурсів, а негативні фінансові потоки - їх відтік. Фінансові потоки сприяють не тільки збільшенню чи зменшенню капіталу, але і його трансформації з однієї форми в іншу.

В умовах обмеженості фінансових ресурсів основною метою управління фінансовими потоками виступають виявлення рівня достатності фінансових ресурсів і вибір оптимальних та ефективних напрямів їх використання з безлічі альтернативних варіантів.

З метою вивчення фінансових потоків, що формуються в діяльності страхової організації, застосовується їх класифікація за різними підставами (рис. 10.1).

Класифікація фінансових потоків

Рис. 10.1. Класифікація фінансових потоків

Основним джерелом припливу фінансових ресурсів страховика є страхові премії, а відтоку - страхові виплати та витрати на ведення справи.

Уявімо основні схеми фінансових потоків, що виникають при здійсненні страхової діяльності (рис. 10.2).

Специфіка надання страхової послуги як основного напрямку діяльності страхової організації полягає в її органічному зв'язку з іншими видами діяльності. У їх числі перестрахувальна, інвестиційна, фінансова діяльність, надання різноманітних послуг тощо Ці види діяльності носять вторинний характер по відношенню до власне страхування, однак це не зменшує їх значимість при формуванні фінансових ресурсів.

Схеми фінансових потоків по страхуванню

Рис. 10.2. Схеми фінансових потоків по страхуванню:

  • 1 - страхова премія; 2 - страхова виплата; 3 - перестрахувальна премія;
  • 4 - виплата, винагорода; 5 - винагорода; 6 - оплата праці

Формування фінансових ресурсів відбувається в ході здійснення господарської діяльності, яка включає поточну, інвестиційну та фінансову (рис. 10.3).

Формування фінансових ресурсів за поточною, інвестиційної та фінансової діяльності

Рис. 10.3. Формування фінансових ресурсів за поточною, інвестиційної та фінансової діяльності

Поточна діяльність - це діяльність, пов'язана з проведенням страхування, співстрахування та перестрахування та здійсненням витрат, необхідних для їх проведення.

Слід підкреслити пріоритетне значення фінансових потоків саме щодо поточної діяльності. Позитивна різниця між припливом і відтоком фінансових ресурсів по поточній діяльності є умовою стабільної діяльності, яка характеризується високим рівнем фінансової стійкості. Від'ємна різниця між припливом і відтоком фінансових ресурсів, навпаки, може свідчити про фінансові труднощі і підвищенні ризику неплатоспроможності. Нестача коштів по поточній діяльності диктує необхідність їх залучення (вилучення) з інших видів діяльності. Наприклад, для заповнення виниклої різниці страховик буде змушений вдатися до зовнішніх запозичень, або до дострокового вилучення інвестицій, або до скорочення витрат на ведення справи і т.п. В іншому випадку, за відсутності розумних рішень, страхова організація не зможе виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Типові притоки і відтоки фінансових ресурсів від поточної, інвестиційної, фінансової діяльності представлені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Типові фінансові потоки у страхуванні

Позитивні фінансові потоки (притока)

Негативні фінансові потоки (відплив)

Формування фінансових ресурсів від поточної діяльності

  • o Страхові премії за договорами страхування, співстрахування, перестрахування
  • o Винагороди і Тантьєма за договорами перестрахування, винагороди за договорами співстрахування, а також за надання послуг страхового агента, сюрвейєра та аварійного комісара та ін
  • o Надходження до відшкодування заподіяних організації збитків
  • o Прибуток минулих років, виявлена у звітному році
  • o Виплати за договорами страхування, співстрахування
  • o Оплата винагороди страховим посередникам
  • o Оплата послуг експертів, аварійних комісарів
  • o Оплата заборгованості за договорами перестрахування
  • o Оплата праці
  • o Виплата дивідендів і відсотків
  • o Розрахунки з податків і зборів
  • o Штрафи, пені, неустойки
  • o Збиток минулих років, виявлений у звітному році

Формування фінансових ресурсів від інвестиційної діяльності

  • o Виручка від продажу цінних паперів та інших фінансових вкладень
  • o Виручка від продажу основних засобів
  • o Надходження від погашення позик, наданих іншим організаціям
  • o Отримані відсотки і дивіденди
  • o Витрати по придбанню, продажу цінних паперів та інших фінансових вкладень
  • o Витрати з придбання основних засобів
  • o Позики, надані іншим організаціям
  • o Придбання дочірніх організацій

Формування фінансових ресурсів від фінансової діяльності

  • o Надходження від емісії акцій і інших пайових паперів
  • o Оплата збільшення номінальної вартості
  • o Погашення зобов'язань з фінансової оренди
  • o Погашення кредитів і позик

Збільшення (зменшення) фінансових ресурсів

Фінансові ресурси як кошти, що знаходяться в розпорядженні організації, забезпечують безперебійну діяльність.

Механізм формування фінансових ресурсів страхової організації представлений на рис. 10.4.

Механізм формування фінансових ресурсів страхової організації

Рис. 10.4. Механізм формування фінансових ресурсів страхової організації

Джерелами утворення фінансових ресурсів є власний і позиковий капітал (рис. 10.5).

Структура капіталу страхової організації

Рис. 10.5. Структура капіталу страхової організації

Сформовані на первісному етапі фінансові ресурси вимагає постійного розвитку, що і визначає зміна структури капіталу в часі. Фінансову основу цього розвитку становить формування власних фінансових ресурсів, що залучаються як із зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

Власний капітал - це капітал, що належить засновникам на правах власності і вільний від зобов'язань (за винятком прав вимог засновників).

Первинне формування фінансових ресурсів відбувається в момент установи організації та супроводжується утворенням статутного капіталу за рахунок внесків її засновників (учасників). Поповнення власного капіталу відбувається за рахунок додаткових внесків засновників і позитивних результатів діяльності (прибутку). Таким чином, у загальному сенсі власний капітал складається зі статутного капіталу і прибутку. Зважаючи на особливості окремих операцій та специфіки їх обліку в балансі передбачена інша класифікація власного капіталу, яка пропонує зі статутного капіталу виділяти додатковий капітал, а з прибутку - резервний капітал. Так згідно зазначеної класифікації власний капітал представлений статутним капіталом, додатковим і резервним капіталом, нерозподіленим прибутком.

Склад власного капіталу страховика не відрізняється від його складу в інших учасників ринку.

Крім власного капіталу страхові організації залучають позиковий капітал, який відіграє суттєву роль у фінансуванні процесу страхування.

Позиковий капітал на відміну від власного капіталу належить третім особам і відображає зобов'язання страхової організації. Основними його характеристиками є повернення, платність і терміновість.

На склад позикового капіталу страхової організації впливає специфіка організації процесу страхування. Позиковий капітал включає: страхові резерви; кредити і позики; кредиторську заборгованість.

Основним елементом позикового капіталу страховика є страхові резерви, які мають строго цільове призначення і відображають зобов'язання страхової організації на звітну дату. Страхові резерви відносяться до умовних зобов'язань, так як існує невизначеність щодо їх настання, величини і терміну виконання. Це пов'язано з тим, що страхові зобов'язання характеризуються виключно настання або не настання страхових подій, не контрольованих організацією.

На підставі того, що страхові резерви формуються з коштів страхувальників - страхових премій - і призначені для здійснення страхових виплат, робиться висновок про те, що вони не належать страхової організації, а знаходяться в її розпорядженні тільки на період дії договору страхування. Однак віднесення страхових резервів як умовних зобов'язань страховика до позикового капіталу повною мірою не обгрунтоване, оскільки вони не володіють такими важливими характеристиками, як зворотність і платність (винятком є договори страхування життя). Засоби страхувальників, що акумулюються страховиком, належать не конкретному страхувальнику, а "суспільству страхувальників", тимчасове користування якими не передбачає платності для страхової організації. Крім того, при беззбитковому проходженні договору страхування вони перетворюються на прибуток від страхової діяльності, формуючи тим самим прибуток страховика і нарощуючи його власний капітал. Невідповідність повною мірою умовам повернення і платності, а також можливість перетворення у власний капітал, обгрунтовує коректність визначення страхових резервів як "квазізаемного капіталу".

Співвідношення власного і позикового капіталу характеризує платоспроможність страховика. Чим вище частка власного капіталу в структурі капіталу страховика, тим вище запас його фінансової міцності.

 
<<   ЗМІСТ   >>