Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow Конкурентоспроможність товарів і послуг

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Загальна характеристика споживчих показників якості товарів

Показник якості продукції - це кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість.

Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності продукції задовольняти певні потреби. Однак слід підкреслити, що не всі кількісні характеристики (параметри) служать показниками якості. Це пов'язано зі специфікою і областю застосування параметра. Наприклад, такий параметр емалевої фарби, як жаростійкість покриття, не є показником якості фарби для підлоги, але виступає головним показником якості фарби для оздоблення газових та електричних плит. Такі параметри товарів, як ємність камери електричного холодильника, розмір одягу та взуття, не характеризують якість цих товарів, а визначають їх вибір для заданих умов експлуатації.

Оскільки об'єктом товарознавства служать споживчі властивості товарів, тобто властивості, які проявляються в процесі споживання, то потрібно докладна характеристика споживчих показників якості, що відображають рівень якості та конкурентоспроможність товарів.

Залежно від характеру вирішуваних завдань з оцінки рівня якості показники якості можна класифікувати за рядом ознак (18) (табл. 7).

Таблиця 7

Класифікація показників якості товарів

Ознака класифікації

Споживчі показники якості

1. За кількістю характеризуються властивостей

Одиничні

Комплексні

2. За формою подання

Абсолютні

Відносні

3. По виду характеризуються властивостей

Призначення

Ергономічні

Надійності

Безпеки

Екологічні

Естетичні

Одиничний показник якості відноситься до одного з властивостей товару, наприклад, стійкість запаху духов, фактура тканини.

Комплексний показник якості відноситься до декількох властивостям товару, він може мати різну ступінь "агрегації" (узагальнення). Комплексний груповий показник якості являє собою функцію від одиничних показників. Наприклад, в комплексному естетичному показнику тканини агрегована група одиничних показників - колористичне оформлення, фактура, обробка. Комплексний узагальнений показник якості може

розраховуватися на основі комплексних групових показників - показників естетичних властивостей, надійності, призначення і т.д.

Різновидом комплексного показника є інтегральний показник якості (див. П. 1.4).

Абсолютний показник якості являє собою фактичне значення показника якості і виражається в натуральних (кілограми, метри, бали) і вартісних одиницях.

Відносний показник якості являє собою відношення абсолютних показників відповідно оцінюваного зразка і товару-аналога.

Відносний показник якості (q) розраховується за такими формулами:

(6)

(7)

де Pi, Piк - значення i-го показника якості відповідно оцінюваної продукції і аналога (товару-конкурента).

При прямого зв'язку зміни значень абсолютних і відносних показників якості вибирають формулу (6), а при зворотному - формулу (7). Наприклад, відносний показник продуктивності м'ясорубки, напрацювання на відмову холодильника та інші аналогічні параметри обчислюють за формулою (6), а відносний показник усадки тканини, споживаної потужності холодильника розраховують за формулою (7).

У літературі останнім часом показники, що мають прямий зв'язок з якістю, називають корисними, або позитивними, а зворотний зв'язок - некорисними, або негативними.

Застосування формул (6), (7) припускає лінійну залежність між значеннями Pi і qi, тобто пропорційну зміну qi при будь-якій зміні Pi.

(8)

Для більш точних розрахунків використовують формулу

Вид функціональної залежності може визначатися емпіричним шляхом, експертним методом та ін. Для встановлення функціональної залежності відносних показників якості товарів широко застосовують експертні методи, за допомогою яких будують так звані оціночні шкали.

Для визначення відносних показників використовують безрозмірні бальні шкали з різними градаціями якості. Якщо від оцінки не потрібна висока точність, то використовують звичну шкалу з п'ятьма градаціями: від 5 (якість відмінна) до 1 (якість дуже погана). Для забезпечення більш високої точності застосовують шкалу з сімома градаціями: від 7 (якість дуже висока) до 1 (якість дуже низька). Наприклад, оцінка сигнального пристрою годин проводилася експертом за значенням відхилення часу початку дії сигналу від встановленого часу за наступною оціночною шкалою:

Градації якості

1

2

3

4

5

6

7

Відхилення сигналу, з

± 10

± 8

± 8

± 6

± 4

+3

± 2

Оцінка сигналу, бали

3

5

5

8

9

9,5

10

У Методичних вказівках (19) наводиться визначення відносного показника якості за оціночною шкалою, яка складена з експертної кривої, побудованої на основі математичної залежності.

Розрахунок відносного показника якості на основі одиничних показників називається диференціальним методом оцінки рівня якості продукції.

Розглянемо застосування диференціального методу. Припустимо, оцінюється рівень якості вітчизняних електробритв. При оцінці встановлена наступна номенклатура одиничних показників якості: 1) чистота гоління; 2) час гоління; 3) рівень вібрації; 4) рівень шуму; 5) маса; 6) м'якість ковзання; 7) естетичний показник. Для порівняння обраний конкуруючий товар - виріб фірми "Філіпс" ("Philips", Голландія). Значення кожного з перерахованих одиничних показників вітчизняного вироби зіставляється з відповідним значенням товару-конкурента. У результаті виходить набір

відносних показників в безрозмірних величинах або процентах: наприклад, рівень якості вітчизняної марки по чистоті гоління виявився рівним 0,80 від закордонного аналога, за часом гоління - 0,75 і т.д.

У результаті оцінки рівня якості продукції диференціальним методом роблять наступні висновки:

  • - Рівень якості оцінюваного товару вище або дорівнює рівню якості товару-конкурента, якщо всі значення відносних показників більше або рівні одиниці;
  • - Рівень якості оцінюваного товару нижче рівня якості товару-конкурента, якщо значення відносних показників менше одиниці.

У випадках, коли частина відносних показників більше або дорівнює одиниці, а частина - менше одиниці, слід застосовувати комплексний метод оцінки рівня якості товару.

Комплексний метод оцінки рівня якості заснований на застосуванні комплексного узагальненого показника якості товару. Комплексний узагальнений показник (далі - узагальнений показник) може бути виражений:

  • o головним показником, що відбиває основне призначення товару;
  • o інтегральним показником якості товару;
  • o середнім зваженим показником якості.

Застосування перерахованих показників визначається

специфікою товару. Так, для шин використовується головний показник - ходимость, кілометри; для підшипників - термін служби, годинник. Інтегральний показник (у вузькому розумінні цього терміна - відношення сумарного корисного ефекту до ціни споживання) застосовується для тих товарів, для яких можливий розрахунок сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання. Найбільш широко при комплексному методі оцінки рівня якості застосовується середній зважений показник якості. Нижче розглянемо методику комплексної оцінки рівня якості, засновану на використанні середнього зваженого показника якості товару.

 
<<   ЗМІСТ   >>