Повна версія

Головна arrow Психологія arrow Загальнопсихологічний практикум

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МЕТОД ОЦІНКИ ВЕЛИЧИНИ БЕЗ ЗАДАНОГО МОДУЛЯ

Процедура оцінки величини без заданого модуля аналогічна тільки що описаної, за одним винятком. У цій процедурі відсутня початкове пред'явлення еталонного стимулу, який виступає в якості модуля для подальшого оцінювання всіх інших стимулів.

Випробуваному повідомляють, що йому буде запропонований ряд стимулів різної величини. Завдання випробуваного - оцінити кожен стимул за допомогою будь-якого числа. При цьому необхідно, щоб числа відображали кількісні співвідношення між пропонованими стимулами.

Як правило, стимули пред'являються у випадковому порядку. Основний серії експерименту може передувати тренувальна серія з трьох стимулів, яка, однак, ие обов'язково оголошується випробуваному.

Обробка отриманих даних передбачає обчислення середнього геометричного для кожного стимулу так само, як це має місце в процедурі з заданим модулем. Слід однак мати на увазі, що в даній процедурі, на відміну від методу оцінки величини з заданим експериментатором модулем, присутні додаткові джерела варіативності даних.

По-перше, дисперсія одержуваних даних визначається тим модулем, який вибирає для себе кожен випробовуваний. Якщо в експерименті використовується більше однієї серії оцінки одних і тих же стимулів, випробуваний може змінювати обираний їм модуль при переході від серії до серії. Таким чином, виникають інтраіндивідуальний варіації оцінок вимірюваної величини стимулів.

По-друге, варіативність одержуваних даних може визначатися відмінностями, які виявляються між випробуваними. Різні випробовувані можуть віддавати перевагу працювати в різному діапазоні чисел. Назвемо такі варіації інтеріндивідуального, або межсуб'ектних.

Важливо помститися, що обидва джерела дисперсії, як передбачається, не впливають на величину показника нахилу прямої рівнянь лінійної регресії, яка описує залежність між логарифмами суб'єктивних оцінок і відповідними їм логарифмами величин фізичної стимуляції. Як ми знаємо, ця величина коефіцієнта лінійної регресії відображає величину ступеня в психофізичному законі Стівенса. Саме вона і є предметом інтересу дослідника, яка провадить відповідні вимірювання. Проте, з метою підвищення точності і надійності вимірювань необхідно зменшити величини інтраіндивідуальний і інтеріндивідуального варіацій одержуваних даних.

У психофізиці були розроблені спеціальні методичні процедури, які дозволяють вирішити поставлену задачу. Одна частина методів спрямована на зменшення інтраіндівідуалиюй варіації, інша - на зменшення інтеріндивідуального дисперсії. Енген запропонував спосіб, що дозволяє одночасно досягти обох цілей [1] . Алгоритм, запропонований Енгеной, зводиться до наступних дій.

  • • Всі отримані в експерименті прямі оцінки стимулів всіх випробовуваних переводяться в значення їх логарифмів.
  • • Визначається середнє значення логарифмів двох вимірів кожного стимулу кожним випробовуваним. Це значення виявляється логарифмом геометричного середнього кожної оцінки кожного стимулу усіма випробуваними.
  • • Визначається середнє значення в кожному ряду стимулів для кожного випробуваного. Ця величина являє собою логарифм середнього геометричного для всіх оцінок стимулів, даних кожним випробовуваним.
  • • Отримані на попередньому кроці середні значення усереднюються по всім випробовуваним, і таким чином розраховується загальне середнє значення.
  • • Кожне середнє значення для кожного випробуваного віднімається з загальної середньої по всім піддослідним.
  • • Отримані на попередньому кроці значення додаються до значень, отриманих на другому кроці.

Пояснимо запропонований алгоритм за допомогою даних, отриманих в дослідженнях самого Енгена (табл. 9.4). Випробовувані оцінювали сім стимулів, які представляли собою різні концентрації пахучої речовини - пентанол (амилового спирту). Кожен зразок оцінювався двічі. Стимули пред'являлися випробуваним у випадковому порядку.

Таблиця 9.4

Індивідуальні оцінки концентрацій пентанол 15 випробуваними методом прямої оцінки без заданого модуля

випробовувані

відсоток концентрації

100

50

25

12,5

6,25

3,125

1,562

1

20,0

10,0

4,00

10,0

2,5

1,0

0,5

1

50,0

7,5

20,0

7,5

5,0

1,5

0,5

2

10,0

5,0

5,0

1,0

2,0

3,0

0,5

2

8,0

3.0

5,0

1,0

2,0

2.0

2,0

3

30,0

25,0

10,0

5,0

10,0

2,0

5.0

3

50,0

30,0

20,0

5,0

1.0

10,0

1.0

4

140,0

30,0

70,0

85,0

15,0

20,0

8,0

4

70,0

45,0

50,0

10,0

3,0

2,0

3,0

5

20,0

12,0

8.0

2.0

1.0

1.0

1.0

1

Закінчення табл. 9.4

випробовувані

відсоток концентрації

100

50

25

12,5

6,25

3,125

1,562

5

25,0

10,0

15,0

4,0

3,0

1,0

2,0

6

20,0

15,0

10,0

12,0

12,0

10,0

7,0

6

30,0

25,0

10,0

25,0

17,0

7,0

5,0

7

25,0

13,0

10,0

10,0

3,0

6,0

3,0

7

20,0

18,0

15,0

4,0

8,0

7,0

5,0

8

40,0

20,0

20,0

15,0

12,0

7,0

10,0

8

60,0

25,0

18,0

10,0

15,0

5,0

15,0

9

30,0

25,0

28,0

15,0

10,0

4,0

2,0

9

35,0

35,0

40,0

25,0

18,0

3,0

1.0

10

10,0

5,0

3,3

5,0

10,0

1,0

1,0

10

7,5

2.0

3,3

2.0

2,0

1.0

1.0

11

150,0

200,0

250,0

100,0

50,0

25,0

10,0

11

125,0

150,0

100,0

80,0

130,0

90,0

75,0

12

30,0

12,0

7.0

15,0

12,0

9,0

2,0

12

25,0

10,0

10,0

5,0

5,0

7,0

10,0

13

80,0

65,0

30,0

20,0

10,0

5,0

1.0

13

85,0

70,0

35,0

10,0

5,0

4,8

1.0

14

20,0

16,0

10,0

6,0

3,0

7,0

2,0

14

18,0

15,0

8,0

5,0

9,0

3,0

1.0

15

60,0

50,0

45,0

40,0

20,0

15,0

15,0

15

85,0

45,0

25,0

30,0

25,0

10,0

10,0

Результати експерименту, представлені в табл. 9.4, демонструють, наскільки різними можуть надаватися діапазони оцінок, які обирають різними випробуваними. Так, наприклад, випробуваний № 14 використовує діапазон оцінок від 1 до 20, тоді як випробуваний № 11 вибирає числа для оцінювання стимулів в значно ширшому діапазоні - від 10 до 250. Таку неоднорідність оцінок необхідно усунути.

У табл. 9.5 наводяться результати застосування запропонованого Енгеной алгоритму для зменшення інраіндівідуальной і інтеріндивідуального варіативності отриманих даних. Як бачимо, отримана логарифмічна матриця експериментальних оцінок виявляється значно більш однорідною. В останніх двох рядках вказані середні значення логарифмів оцінок випробовуваних і відповідні їм значення антилогарифмів, які являють собою не що інше, як величини середніх геометричних.

Таблиця 9.5

Матриця логарифмічних значень після трансформації сирих даних, представлених в табл. 9.4

випробовувані

логарифми концентрації

2.00

1,70

1,40

1,10

0,80

0,50

0,20

1

1.84

1,27

1,29

1,27

0,89

0,43

0.04

2

1.54

1,17

1,28

0,59

0,89

0,97

0,59

3

1,68

1,53

1,24

0,79

0,59

0,74

0,44

4

1.70

1,27

1,47

1,17

0,53

0,50

0,39

5

1.74

1,43

1,43

0,85

0,63

0,39

0,54

6

1,28

1,18

0,89

1,13

1,04

0,82

0,66

7

1,42

1,26

1,16

0,87

0,76

0,88

0,66

8

1.50

1,15

1.08

0,89

0,93

0,58

0.89

9

1.43

1,39

1,44

1,20

1,04

0,46

0,07

10

1,42

0,98

1,00

0,98

1,13

0,68

0,83

11

1,20

1,31

1,26

1,02

0,97

0,74

0,50

12

1,47

1,07

0,96

0,97

0,92

0,94

0,69

13

1,78

1,70

1,38

1,02

0,72

0,56

-0,13

14

1,47

1,38

1,14

0,93

0,91

0,85

0,34

15

1.41

1,23

1.08

1,10

0,91

0,65

0,65

середнє

1,53

1.29

1,21

0,99

0,86

0,68

0,47

антилогарифмів

33,5

19,4

16,2

9,7

7,2

4,8

3,0

Тепер отримані значення оцінок випробовуваних для кожного стимулу можуть бути співвіднесені з концентраціями пентанол (рис. 9.6). Як бачимо, отримана в експерименті залежність, представлена в подвійних логарифмічних координатах, досить добре описується як лінійна, що в цілому відповідає статечному психофізичному закону Стівенса.

Сама залежність між логарифмами концентрацій пентанол і логарифмами відчуттів випробовуваних може бути виражена таким чином:

lgE = 0,5655lgS + 0,3823.

Звідси випливає, що залежність між самими шуканими величинами концентрацій пентанол і відповідними їм відчуттями, очевидно, виражається за допомогою співвідношення:

£ E = 2,45S 0,56 .

Методи прямого шкалювання, що розроблялися як процедури психофізичних вимірювань, в даний час широко використовуються в псіхометріке для вимірювання найрізноманітніших відчуттів і суб'єктивних переживань, як мають, так що не мають безпосередніх фізичних корелятів. Оскільки що розглядаються в даній главі методи

але своєю суттю і походженням виявляються в значній мірі спорідненими методів непрямого шкалювання, розглянутим в попередньому розділі, вони дозволяють будувати практично ті ж самі інтервальні шкали, відрізняючись від більш традиційних методів більшою простий обробки одержуваних даних.

Залежність відчуття пентанол від його концентрації, представлена в подвійних логарифмічних координатах

Мал. 9.6. Залежність відчуття пентанол від його концентрації, представлена в подвійних логарифмічних координатах

  • [1] Engen Т. Psychophysics: II. Discrimination and detection. P. 77.
 
<<   ЗМІСТ   >>