Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Демографія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ, АЛГОРИТМ І ТОЧНІСТЬ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОГНОЗІВ

Прогнозування населення в загальному вигляді зводиться до здійснення наступних етапів:

  • • вибір моделі прогнозу;
  • • встановлення бази прогнозу і формування його інформаційної бази;
  • • визначення гіпотез (параметрів) прогнозу;
  • • вибір терміну прогнозу;
  • • розрахунок моделі прогнозу.

Будь-демографічний прогноз спирається на наступні принципи:

  • • використання достовірної інформації;
  • • прогноз повинен бути заснований на науково обґрунтованої методики, при розробці конкретного прогнозу необхідно з урахуванням проблемної ситуації вибрати оптимальний метод прогнозу;
  • • поширення гіпотез майбутнього зміни демографічних процесів на весь період прогнозування або па період етапу прогнозу;
  • • врахування особливостей соціально-економічної ситуації, заходів демографічної політики, які можуть вплинути на результати прогнозу;
  • • бажаність здійснення багатоваріантного прогнозу, в якому різні варіанти будуються па різних значеннях демографічних параметрів;
  • • визначення наслідків прогнозу для майбутньої демографічної та соціально-економічної ситуації.

Ступінь точності прогнозу залежить від тривалості розрахункового періоду, характеру вихідної інформації, а також від того, наскільки точно можна оцінити всі фактори, що впливають в перспективі на рівень народжуваності, смертності і інтенсивність міграційних процесів та їх спрямування. Тому важливе значення має розробка гіпотез щодо найбільш ймовірних тенденцій демографічних процесів.

Найбільш правильним критерієм точності прогнозів населення представляється збіг прогнозних і фактичних даних. Однак таке порівняння можливе або після закінчення терміну прогнозу, або при ретроспективному прогнозуванні.

При зіставленні прогнозних і фактичних даних можна використовувати абсолютну і відносну різниці розбіжностей, звані абсолютної і відносної помилками прогнозу. Для оцінки точності демографічного прогнозу розраховують абсолютне (Д) і відносне (Д%) відхилення прогнозного значення чисельності населення (S п ) від фактичного (S ф ):

Так, в прогнозі чисельності населення Росії Д. Менделєєва прогнозне значення для 1950 року становило 282,7 млн чіл., На 2000 г. - 594,3 млн осіб. Фактична чисельність населення країни склала 101,4 млн осіб. і 146,6 млн осіб. відповідно.

Відхилення прогнозу склали:

• для 1950 р

на 2000 р

Як видно, з плином часу помилка прогнозу склала досить значну величину. Це обумовлено неможливістю отримати точні довгострокові прогнози, використовуючи математичні функції, а також покладеними в основу прогнозу даними про досить значних темпах природного приросту населення Росії на початку XX ст. (1,5% в рік) і поширенні гіпотези про настільки значне зростання на весь період прогнозування, неможливістю врахувати територіальні перетворення країни за столітній період прогнозування.

Якщо було отримано кілька прогнозних значень, то використовують такі статистичні показники, як середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення.

При зіставленні різних методів прогнозування використовують середню квадратичну помилку прогнозу, що обчислюється за формулою

де n - число порівнюваних величин (довжина періоду прогнозування).

Менша величина середньої квадратичної помилки свідчить про більш успішному прогнозі.

Дослідник питань економічного прогнозування американський вчений Г. Тейл запропонував вважати мірою помилки прогнозу коефіцієнт відповідності, в чисельнику якого береться середня квадратична помилка, а в знаменнику середня квадратична з фактичних даних. Коефіцієнт невідповідності обчислюється як:

При V = 0 є повний збіг прогнозних і фактичних даних, V <1 свідчить про незмінність приростів динаміки, V> 1 - прогноз дає гірші результати, ніж припущення про незмінність даного явища.

У деяких випадках надійність прогнозу визначається за допомогою показника ймовірності його реалізації, яка пов'язана з побудовою довірчих інтервалів прогнозу. Довірчий інтервал обчислюється з величини середньоквадратичної помилки - відхилення фактичних даних від розрахункових і ймовірності можливого розбіжності. При ймовірності 0,997 величина довірчого інтервалу встановлюється в розмірі ± 3σ, при ймовірності 0,954 вона дорівнює ± 2σ, при ймовірності 0,683 - ± σ. Отже, чим вище надійність прогнозу, тим нижче його точність, і навпаки.

 
<<   ЗМІСТ   >>