ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ ДЕМОГРАФІЇ

Об'єкт демографії - населення.

Населення - сукупність людей, що проживають на певній території.

З кількісної точки зору населення завжди є непорожню сукупність, в якій присутній хоча б одна одиниця спостереження, тобто хоча б одна людина. Верхню межу цієї сукупності не можна встановити однозначно. Теоретично чисельність населення може бути нескінченно великою. Однак практично вона зумовлюється наявністю засобів існування і територіального простору.

По відношенню до території населення може бути розглянуто в двох ключових аспектах ^[1] :

• • географічний : населення земної кулі, частин світу, континентів, островів і т.д., тобто стосовно територіальним одиницям, що існують відносно незалежно від свідомості і діяльності людини;
• • адміністративний : населення держав, республік, провінцій, округів, областей, районів і т.д., тобто стосовно територіальним одиницям, що існують в прямій залежності від свідомості і діяльності людини.

З позицій управління набагато частіше доводиться зустрічатися з адміністративним аспектом. Це пояснюється тим, що займаючись вирішенням практичних завдань, як правило, доводиться прив'язуватися до конкретної території (державі, округу, області тощо).

Населення як об'єкт управління має кілька характерних особливостей. В першу чергу до них відносяться надзвичайно висока мінливість і рухливість суспільства. Чисельність і склад жителів земної кулі, окремих регіонів і адміністративно-територіальних одиниць зазнають безперервні зміни. При цьому населення являє собою сукупність, диференційовану але багатьма ознаками (иолу, віком, національністю, мовою, шлюбно-сімейного стану і т.д.). У сукупності динамічний і неоднорідний характер населення створює безліч проблем, що стосуються його дослідження і управління.

Предметом демографії виступають закони і закономірності розвитку демографічних явищ і процесів.

Під демографічними явищами маються на увазі одиничні події, пов'язані зі зміною чисельності та складу населення: народження, смерть, шлюб, розлучення, прибуття та вибуття.

Демографічні явища, розглянуті у всій своїй масі на конкретній території за певний період часу, утворюють демографічні процеси: народжуваність, смертність, брачность, розлучуваності і міграцію.

Методологічна база демографії включає сукупність методів і прийомів, використовуваних для дослідження населення. В її складі, як правило, виділяють такі складові елементи ^[1] :

• • загальнонаукові методи;
• • математико-імовірнісні методи;
• • статистичні методи;
• • демографічні методи.

Загально містять методи, засновані на універсальних принципах і прийомах пізнання (взаємозв'язок, динаміка, порівняння, аналіз, синтез та ін.). Відповідно до них все демографічні явища і процеси:

• • розглядаються у взаємозв'язку між собою та іншими соціально-економічними явищами і процесами, що дозволяє встановлювати існуючі причинно-наслідкові зв'язки;
• • вивчаються в динаміці, що дозволяє виявляти тенденції і закономірності розвитку об'єкта пізнання;
• • досліджуються в порівнянні і зіставленні, що допомагає виділяти їх загальні та специфічні характеристики;
• • в залежності від цілей і завдань дослідження або підрозділяються па складові їх компоненти, або об'єднуються в укрупнені групи, що надає можливість аналізувати зміни, що відбулися і синтезувати загальні висновки.

Математико-імовірнісні методи орієнтовані на використання прийомів, способів і алгоритмів обчислень математики та теорії ймовірностей в області дослідження закономірностей демографічних явищ і процесів. При цьому обов'язковою умовою застосування будь-яких математико-імовірнісних розрахунків в демографії служить можливість змістовної інтерпретації отриманих результатів. Якщо з математичної точки зору одну величину можна розділити на іншу, а потім поміняти їх місцями, то в демографії кожна дія має мати сенс. Наприклад, якщо при розподілі чисельності жителів па площа території виходить фізична щільність населення, то зворотне співвідношення в плані практичного застосування носить абстрактний характер.

Використання математичних методів в демографії найчастіше орієнтоване на побудову розрахункових моделей, що дозволяють отримати оцінку тих чи інших характеристик населення при заданих параметрах демографічного розвитку суспільства. Найбільш яскравими прикладами подібних обчислень служать моделі населення, які дають уявлення про показники чисельності, складу та відтворення жителів країни або будь-якого її регіону при дотриманні певних умов (інтенсивності народжень, порядку вимирання і ін.).

Всі без винятку демографічні явища, розглянуті в своїй масі, мають імовірнісну природу. Тому застосування елементів теорії ймовірностей в процесі дослідження стану і динаміки населення отримало досить широке поширення. Серед ймовірних прийомів демографії, мабуть, найбільш відомими і популярними є таблиці смертності і компонентний метод прогнозу. Вони, спираючись на ймовірності дожиття населення до тих чи інших вікових груп, дозволяють отримувати уявлення про тенденції та перспективи демографічного розвитку суспільства.

Статистичні методи об'єднують:

• статистичне спостереження (перепису, поточний облік населення

та ін.);

• • групування та класифікації (угруповання міст в залежності від чисельності жителів, класифікація етапів демографічного старіння суспільства і ін.);
• • таблиці (таблиці шлюбності, розлучуваності і ін.);
• • графіки (зображення зміни в часі чисельності населення, чисельності жителів міста і села та ін.);
• • абсолютні та відносні величини (чисельність чоловіків і жінок, питома вага чоловіків і жінок у загальній чисельності населення і ін.);
• • середні величини (середній вік населення, середній розмір сім'ї та ін.);
• • індекси (індекси народжуваності, індекси смертності та ін.);
• • ряди динаміки (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту чисельності населення і ін.);
• • вибірку (вибіркові соціально-демографічні обстеження населення);
• • кореляційно-регресійний аналіз (оцінка впливу різних чинників на динаміку чисельності населення, характеристики відтворення населення та ін.);
• • баланси (баланс джерел динаміки населення, баланс міграції населення та ін.) Та інші.

З практичної точки зору весь без винятку багатий арсенал статистичних методів знаходить своє застосування при дослідженні стану і розвитку населення.

Демографічні методи охоплюють прийоми абстрактно-логічного аналізу населення, що дозволяють отримувати кількісні оцінки демографічних явищ і процесів при дотриманні певних умов. З них найбільш широкого поширення набули методи реального і умовного поколінь. Метод реального покоління (або поздовжній аналіз) передбачає вивчення природного руху ровесників - осіб, що народилися в одному і тому ж році (наприклад, інтенсивність народжуваності у жінок певного року народження). Має на увазі організацію хронологічно тривалого спостереження, по дає найбільш точні оцінки демографічного розвитку суспільства.

Метод умовного покоління (або поперечний аналіз) означає вивчення природного руху однолітків - осіб, що живуть в один і той же час (наприклад, інтенсивність народжуваності всіх жінок, що живуть в даний час). Він заснований на припущенні, що інтенсивність розглянутих демографічних явищ і процесів залишається незмінною при переході від одного віку до іншого, тобто у дітей буде такою, якою була в їхніх батьків. Умовність подібного підходу не викликає сумнівів, але він надає можливість отримувати кількісні оцінки, такі необхідні для управління, не чекаючи закінчення репродуктивного віку або завершення життя кожного конкретного покоління. Причому в управлінні зазвичай використовується метод умовного покоління, так як для прийняття тих чи інших рішень немає можливості чекати завершення життя або репродуктивного періоду конкретного покоління.

До демографічних методів також можна віднести прийоми потенційної демографії, що дозволяють кількісно виміряти життєвий потенціал членів суспільства при визначеному порядку їх вимирання. Оцінки, одержувані при розрахунку сукупності людино-років майбутнього життя (особливо в працездатному віці), є цінним матеріалом в аналізі перспектив ринку праці та трудової активності населення.

Інформаційна база демографії охоплює сукупність джерел даних про населення. Серед них виділяються: перепису; вибіркові обстеження; поточний облік; регістри і автоматизовані банки даних; анамнестичні обстеження. Кожен з наведених вище джерел інформації має свої специфічні особливості, які впливають на зміст та якість одержуваних даних. В цілому ж за збір відомостей про демографічні явища і процеси в нашій країні відповідає Росстат.

Величезна практична роль демографії проявляється через показники, що характеризують населення; вони знаходять своє застосування в самих різних сферах суспільної діяльності. Будь-які розмови про питання і проблеми зайнятості громадян країни, задоволення їх потреб у товарах і послугах і т.п. носять абстрактний характер, якщо не вдаватися до фактичних кількісних оцінок стану та розвитку населення. Так як суспільство з демографічної точки зору визнається надзвичайно динамічним і неоднорідним об'єктом, то його повну і всебічну характеристику можна отримати тільки виходячи з ряду показників. Основні показники демографічної обстановки можуть бути представлені за допомогою наступної системи ^[3] .

• 1. Показники чисельності, складу і розміщення населення:
  • • чисельність населення (на певний момент часу або за період в цілому);
  • • склад населення але соціально-демографічними ознаками (статтю, віком, шлюбно-сімейним станом, національностей, мов і т.д.);
  • • склад населення але соціально-економічними ознаками (освіти, галузям зайнятості, професіями, джерелами засобів існування, суспільним групам і т.д.);
  • • розподіл населення по території;
  • • фізична щільність населення, та ін.
• 2. Показники природного руху населення:
  • • чисельність народжених і їх розподіл за статтю, віком матері, місцем народження, місяцях року, національностей, черговості народження і т.п .;
  • • коефіцієнти народжуваності населення (загальний, спеціальний, приватні, вікові і т.п.);
  • • чисельність померлих і їх розподіл за статтю, віком, місцем проживання, місяцях року, освіти, національностей, причин смерті і т.п .;
  • • коефіцієнти смертності населення (загальний, приватні, вікові, дитячої смертності і т.п.);
  • • число шлюбів і їх розподіл за віком нареченого і нареченої, місцем проживання, місяцях року, черговості шлюбу і т.п .;
  • • коефіцієнти шлюбності населення (загальний, спеціальний, вікові, схильності населення до ранніх і пізніх шлюбів тощо);
  • • число розлучень і їх розподіл за статтю, віком, місцем проживання, місяцях року, тривалості шлюбу і т.п .;
  • • коефіцієнти розлучуваності населення (загальний, спеціальний, вікові і т.п.);
  • • природний приріст населення;
  • • коефіцієнт природного приросту населення;
  • • індекс життєвості, і ін.
• 3. Показники міграційного руху населення:
  • • чисельність прибулих і їх розподіл але иолу, віком, місцем попереднього проживання і т.п .;
  • • коефіцієнти прибуття населення (загальний, приватні, вікові і т.п.);
  • • чисельність вибули і їх розподіл за статтю, віком, місцем вибуття і т.п.);
  • • коефіцієнти вибуття населення (загальний, приватні, вікові і т.п.);
  • • міграційний оборот і приріст (сальдо міграції) населення;
  • • коефіцієнт міграційного приросту населення;
  • • ефективність міграції, та ін.
• 4. Показники відтворення населення:
  • • сумарний коефіцієнт народжуваності населення;
  • • брутто-коефіцієнт відтворення населення;
  • • нетто-коефіцієнт відтворення населення;
  • • коефіцієнт економічності відтворення населення;
  • • довжина покоління;
  • • істинний коефіцієнт природного приросту населення, і ін.
• 5. Показники демографічної ситуації та ефективності демографічної політики:
  • • середній розмір сім'ї;
  • • коефіцієнт шлюбної ситуації;
  • • коефіцієнти старості населення;
  • • коефіцієнти демографічного навантаження;
  • • приріст (спад) чисельності населення;
  • • приріст (спад) чисельності населення працездатного віку;
  • • середня тривалість життя населення;
  • • динаміка чисельності населення, та ін.

Логіка побудови даної системи показників полягає в наступному. Перший розділ відображає стан, другий і третій розділи - фактори розвитку, а четвертий і п'ятий - результати розвитку населення.

Перераховані показники є надто важливими настільки проникли в повсякденний побут, що ми часто навіть не замислюємося про їх походження та приналежності до демографії. Це пояснюється тим, що фактично неможливо назвати хоча б один аспект людської діяльності, який би в тій чи іншій мірі не вимагав відомостей про населення. Тому практичне значення демографії набагато простіше недооцінити, ніж встановити в повній відповідності з тим місцем, яке вона дійсно займає в житті сучасного суспільства.

Демоірафія покликана вирішувати в суспільстві цілий ряд практичних завдань, які можуть бути узагальнені в наступному вигляді:

• • визначення чисельності населення;
• • дослідження структури населення;
• • характеристика природного і міграційного руху населення;
• • аналіз динаміки чисельності та складу населення;
• • оцінка параметрів відтворення населення;
• • моделювання і прогнозування показників стану і розвитку населення.

Визначення чисельності населення - першорядне завдання в будь-якому без виключення державі земної кулі. Для вирішення широкого спектра практичних питань, що стосуються організації управління і функціонування самих різних сфер і галузей суспільного життєдіяльності, потрібні достовірні дані про чисельність жителів країни в цілому та її окремих адміністративно-територіальних одиниць. Не знаючи точних кількісних розмірів людського суспільства в сьогоденні, неможливо будувати реальні плани його перспективного розвитку в майбутньому.

Структура населення (розподіл жителів за статтю, віком, сімейним станом, місцем проживання, національностей і т.д.) виявляє помітний вплив на соціально-економічний розвиток. Залежно від складу членів суспільства всередині кожної держави, регіону, району, міста і т.п. складається специфічна демографічна ситуація, помітно предопределяющая параметри ринку праці, кон'юнктуру споживчого ринку і багато інших аспектів практичної діяльності.

Тому дослідження структури людського суспільства відіграє виняткову роль в розумінні і адекватній оцінці завдань і перспектив, що стоять перед кожною країною в конкретних історичних умовах.

Чисельність і склад населення постійно змінюються внаслідок природного і міграційного руху жителів. У зв'язку з цим демографія зобов'язана своєчасно фіксувати зміни інтенсивності і напрямів природних та міграційних процесів, часто призводять до трансформації політичної, економічної і соціальної обстановки. Недооблік названих демографічних чинників здатний викликати серйозні диспропорції і негативні наслідки, що порушують нормальний хід суспільного відтворення.

Паралельно демографія повинна займатися аналізом динаміки чисельності та складу населення, тому що останні можуть змінюватися з різною швидкістю і в різних напрямках. Темпи зростання або спаду чисельності жителів, а також характер і глибина структурних зрушень в їх складі є вагомими аргументами при розробці концепції та заходів соціально-економічної політики будь-якої країни. Відсутність контролю за динамікою названих демографічних показників при певних обставинах здатна стати причиною як виникнення локальних криз, так і дестабілізації держави в цілому.

Взаємодія процесів народжуваності і смертності, що протікає в конкретних історичних умовах, формує процес відтворення або зміни поколінь членів суспільства. Характеристики відтворення населення мають архіважливе значення, тому що зумовлюють підсумки демографічного розвитку, а в економічному аспекті безпосередньо позначаються на результатах формування трудових ресурсів та заміщення зайнятих в економіці. Якби не відбувалося постійного поповнення старших поколінь за рахунок молоді, то не тільки виробництво благ і послуг, але й саме суспільство припинили б своє існування. З цих причин оцінка параметрів відтворення населення завжди викликає величезний науковий і практичний інтерес.

Рівень і динаміка показників стану і розвитку населення складаються під впливом численних і різноманітних за характером факторів. Тому, щоб з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки, механізм формування і найбільш ймовірні перспективи динаміки тих чи інших явищ і процесів, що протікають в населенні, демографія займається моделюванням і прогнозуванням. Факторні і прогнозні демографічні моделі служать підставою для прийняття грамотних і своєчасних управлінських рішень з питань і проблем соціально-економічного розвитку.

Всі перераховані практичні завдання демографії тісно взаємопов'язані між собою ^[4] . У зв'язку з цим тільки на основі їх комплексного вирішення можна отримати повну і всебічну характеристику тенденцій і закономірностей демографічного розвитку сучасного суспільства.

• [1] Див .: Карманов М. В. Демографія.
• [2] Див .: Карманов М. В. Демографія.
• [3] Див .: Демографічна кон'юнктура суспільства як найважливіший елемент прикладних економічних і маркетингових досліджень / під ред. М. В. Карманова.
• [4] Див .: Карманов М. В. Демографія.