Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Історія Новітнього часу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СОЦІАЛЬНО-ЗКОНОМИЧЕСКИХ РОЗВИТОК НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

До кінця XIX в. зміцнилося економічне домінування європейських держав і США в світовому масштабі. Його основою стала промислова революція, що почалася ще в кінці XVIII ст. і викликала швидке зростання промислового (фабричного) виробництва. Швидке економічне зростання супроводжувалося також розвитком міжнародної торгівлі, фінансів і поділу праці. У другій половині XIX ст. економічні кризи вперше набули глобального характеру.

Після початку чергової економічної кризи в 1873 р пішла довга рецесія. У цей період багато розвинених держав відмовилися від загальновизнаного принципу вільної торгівлі і ввели загороджувальні мита на імпортні товари. Ідеї протекціонізму (захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції) не втратили свого впливу і після того, як в 1890-і рр. почався стрімкий економічний підйом. З 1900 по 1913 р світовий видобуток вугілля зріс з 700 млн до 1,2 млрд тонн, нафти - з 20 до 52 млн тонн.

Про рубежі XIX-XX віз. часто говорять як про епоху імперіалізму. Сам термін "імперіалізм" з'явився в цей же час, і до сих пір відсутня його єдина трактування. Серед характерних ознак цієї епохи слід згадати різко зрослий експорт капіталу. Все більша кількість грошей у підприємницьких колах розвинутих країн інвестували за кордоном. Розвиток міжнародних фінансових зв'язків за своїми темпами випереджало розвиток міжнародної торгівлі.

Іншою важливою ознакою імперіалізму вважають процес концентрації виробництва і капіталу, який спостерігається в цей період в розвинених країнах. З'являються великі корпорації, які прагнуть монополізувати ринки і діючі в глобальних масштабах - попередники сучасних транснаціональних корпорацій. Наприклад, в Німеччині молода електротехнічна промисловість виявилася зосереджена в руках двох великих компаній (АЕГ і "Сіменс-Шуккерт"), які поділили ринок між собою. У Сполучених Штатах Америки в кінці XIX - початку XX ст. навіть були прийняті спеціальні законодавчі акти, спрямовані проти утворення монополій. Відповідно до них, ряд великих корпорацій (наприклад, "Стандарт Ойл") був примусово розділений на більш дрібні структури.

Промисловий і банківський капітал все тісніше переплітались між собою. Для фінансової сфери також були характерні процеси концентрації. Так, у Великобританії напередодні Першої світової війни 12 найбільших банків зосередили у своїх руках 70% банківського капіталу країни.

Для економіки на зламі століть був характерний тісний зв'язок з науково-технічним прогресом. Винаходи не просто з'являлися у великій кількості, але і швидко впроваджувалися у виробництво. У цей період з'явилися перші автомобілі, літаки, була винайдена радіозв'язок. Великих успіхів були зроблені в області хімії і електротехніки.

Економічний підйом на початку XX ст. привів до зростання рівня життя населення розвинених країн. Це стосувалося не тільки забезпечених верств населення, а й робочих, в першу чергу кваліфікованих. До цього часу соціальна структура населення основних європейських країн була типовою для індустріального суспільства - більшість населення жило в містах і працювало в промисловості. Так, у Великій Британії на початку XX ст. в містах жило 80% населення. Сформувався і значний середній клас - дрібна і середня буржуазія, державні службовці, особи вільних професій.

У житті людей, в першу чергу міських жителів, відбувалися значні зміни. До початку XX в. в розвинених країнах було введено обов'язкову шкільну освіту, грамотність стала загальною. Почалося формування масової культури з'явилася "бульварна" преса, розрахована на недосвідченого читача і виходила мільйонними тиражами, стрімко завойовував все нових шанувальників кінематограф.

Для початку XX ст. була характерна гостра конкуренція між провідними державами за ринки збуту. Питома вага розвинених країн у світовій економіці постійно змінювався. Великобританія, яка в середині XIX в. була "майстернею світу", зосередивши в своїх кордонах близько половини світового промислового виробництва, стрімко втрачала свої позиції. Хоча в абсолютних обсягах британське промислове виробництво зростало, його частка в світовому промисловому виробництві знизилася у 1913 р до 14%. На перший план виходили молоді промислові держави - Німеччина та США. Німеччина займала лідируючі позиції в першу чергу в нових наукомістких галузях промисловості, таких, як хімія, оптика або електротехніка. Її частка в світовому промисловому виробництві становила напередодні Першої світової війни 16%. Набагато більше була частка Сполучених Штатів (36%) - не в останню чергу завдяки величезному внутрішньому ринку. Економічна конкуренція привертала велику увагу громадськості розвинених країн і мала великий вплив на міжнародні відносини тієї епохи.

 
<<   ЗМІСТ   >>