Повна версія

Головна arrow Інформатика arrow Бази даних: проектування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ГЛАВА 4 ЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

За підсумками вивчення матеріалу даного розділу студент повинен:

знати

  • • підходи в моделюванні логічної бази даних;
  • • технології моделювання логічної моделі бази даних;
  • • інструментальні засоби, що застосовуються при логічному моделюванні бази даних;
  • • нормальні форми і підходи до проведення нормалізації логічної моделі бази даних;

вміти

  • • різними способами ідентифікувати структурні елементи і об'єкти даних;
  • • будувати логічну модель бази даних, використовуючи різні підходи;
  • • функціоналізованих моделі бази даних;
  • • виділяти аномалії в логічної моделі бази даних;
  • • проводити нормалізацію логічної моделі бази даних;

володіти

  • • методами застосування інструментальних засобів для побудови логічної моделі бази даних;
  • • способами проведення нормалізації логічної моделі бази даних;
  • • навичками моделювання ієрархічних структур і квазіструктрірованних даних;
  • • методами проектування логічної моделі для мультимовної інформаційної системи.

Дана глава підручника розглядає технології та підходи до побудови логічної моделі бази даних, грунтуючись на раніше проведеному аналізі предметної області та інформаційних структур. Для реалізації процесів аналізу і моделювання розглядаються різні інструментальні засоби: IBM InfoSphere Data Architect, CA ERWin Data Modeler, MS Visio.

Підходи до формування логічної моделі бази даних

Формування логічної моделі бази даних полягає в побудові безлічі або однієї діаграми, що відображають пов'язану інформаційну структуру предметної області. Для побудови цих діаграм використовуються відомості, отримані про інформаційні структурах на етапі аналізу предметної області. У процесі моделювання бізнес-процесів розробники виявляють деякі структурні елементи,

з якими користувачі майбутньої інформаційної системи повинні працювати. Зазвичай такі інформаційні структури представляються документами або віртуальними уявленнями даних, структурованих за правилами складання документів або табличних структур.

З огляду на безліч варіантів побудови моделей бази даних, можна виділити два основні підходи:

  • • документарний - представляючи документи у вигляді інформаційних структур, модель бази даних формують у вигляді сутностей, ідентичних документів предметної області, з виділенням окремих атрибутивних елементів у вигляді сутностей і проведенням нормалізації всередині сутностей і зв'язків між виділеними самостійними атрибутивними сутностями;
  • • об'єктний - підхід, що представляє виділення в предметної області по бізнес-процесам і допоміжних функцій інформаційних об'єктів, які можуть бути документами або інформаційними бізнес-елементами, з подальшою функціоналізація моделі і нормалізацією отриманих з об'єктів сутностей.

Обидва підходи враховують правила і особливості проектування реляційної бази даних і нормалізації відносин. Основна різниця полягає в тому, що при документарному підході основу розгляду складають документи і документообіг, з яких виділяється безліч атрибутів, які подаються сутностями моделі бази даних. По суті, безліч сутностей, що представляються єдиним атрибутом, є не що інше, як уявлення в нотації суті-зв'язку відношення предметної області в першій нормальній формі, до якого можна застосувати правила переходу між нормальними формами і багато правила технічної нормалізації, що полегшують отримання сутностей моделі бази даних, де значно простіше побачити застосовність того чи іншого правила переходу до відповідних нормальним формам.

Об'єктний же підхід розглядає ие кожен атрибут окремо, а їх сукупність, що формується в рамках бізнес-елементів або єдиних документів, створюючи в моделі бази даних безліч відносин, до яких можуть бути застосовані всі відомі правила нормалізації.

З огляду на, що до моменту проектування бази даних розробниками описуються бізнес-процеси та інформаційні структури, часто представлені простими типами даних, перехід від бізнес-процесу до моделі бази даних призведе до створення безлічі сутностей, відповідних атрибутів бізнес-елементів, але в тому числі можуть бути створені суті, відповідні самим бізнес-елементів, якщо вони одночасно є атрибутами інших бізнес-елементів. Таке перетворення дозволяє спочатку отримати певний набір сутностей, які повинні будуть об'єднати в собі атрибутивний складу інших сутностей, що формується при використанні правил нормалізації.

 
<<   ЗМІСТ   >>