Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Основи соціології і політології

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Структура і функції політичної культури

Політична культура як соціально-психологічний феномен являє собою складне утворення. Її структура складається з наступних елементів.

  • 1. Загальнозначущі політичні знання , які складаються з теоретичних, тобто наукових, і практичних знань, одержуваних на основі поточної інформації. Без теоретичних знань поточна інформація неспроможна дати правдиву і глибоку картину політичного життя, політичних процесів, подій. Але одні лише теоретичні знання без поточної інформації мертві: саме поточна інформація дає можливість правильно орієнтуватися в пережитої конкретної обстановці, приймати рішення з урахуванням специфічних завдань часу.
  • 2. Культура політичного мислення - вміння правильно орієнтуватися в обстановці, акцентувати увагу на головному в політичному житті; здатність аналізувати і систематизувати відомості, давати правильну оцінку політичним подіям і приймати відповідно до нею рішення про своє ставлення до цих подій і свою участь в них.
  • 3. Культура політичних почуттів , тобто емоційно психологічний компонент політичної культури. Його складають почуття і переживання, які відчувають соціальні суб'єкти у зв'язку з їх участю в політичних процесах. Витримка, холоднокровність, наполегливість, енергійність, співчуття, радість або, навпаки, злість, неприйняття, жорстокість, грубість - це ті якості, які служать одним з головних механізмів регулювання політичної поведінки і діяльності людей.
  • 4. Культура політичної поведінки та діяльності , яка складається під впливом політичних традицій в суспільстві, рівня політичної свідомості, культури політичного мислення і відповідних почуттів. Таким чином, культура політичної поведінки і діяльності виступає як наслідок, кінцевий результат прояви політичної культури, обумовленої довготривалими політичними порядками в суспільстві і особливостями втілення в особистість, соціальної групи і т.д. всіх інших елементів її структури.

Політична культура - явище багаторівневе. У структурі її ціннісних відносин можна виділити:

  • а) світоглядний, тобто загальнокультурний, аспект (наприклад, ставлення до насильства і свободи, до мирському чи релігійному свідомості, індивідуальним і колективним цінностям і т.д.);
  • б) рівень політичної культури, що характеризує ставлення до державної влади як публічного центру панування і підпорядкування. Наприклад, визнання пріоритету держави над особистістю, або, навпаки, визнання пріоритету прав особистості над правами держави. З цим пов'язане й інше - ставлення до меж влади, до своїх цивільних прав та обов'язків;
  • в) рівень політичної культури, що розкриває ставлення людини до різного роду політичних явищ, наприклад до таких, як інституційні (держава, політичні партії, рухи, організації) і соціальні суб'єкти політики (особистість, класи, групи, нації). Сюди ж входять і відносини, пов'язані з оцінкою ролі кожного з названих суб'єктів у політичному житті суспільства.

Функції політичної культури

Грунтуючись на аналізі змісту, структури і рівнів політичної культури, можна виділити сім її функцій.

  • 1. Пізнавальна функція: її суть полягає в озброєнні суб'єкта знаннями, необхідними для його успішної діяльності в сфері політики. Йдеться про знання законів і принципів, що визначають суспільний розвиток способів, методів і засобів управління суспільством, механізму функціонування політичної системи і т.п.
  • 2. Функція історичної спадкоємності: вона передбачає передачу політичного досвіду від покоління до покоління, безперервність політичного процесу.
  • 3. Функція регулювання політичного життя : функція націлена на забезпечення працездатності політичної системи, розвиток і зміцнення відповідальності перед суспільством.
  • 4. Інтеграційна функція, або функція вираження і узгодження інтересів класів, соціальних верств, громадських груп, націй, народностей. Цією функцією політична культура багато в чому сприяє політичній єдності суспільства.
  • 5. Нормативно-ціннісна (нормативно-аксіологічна) функція: відносини суб'єктів політики визначаються системою цінностей, які входять в політичну культуру, внаслідок чого вона і виконує цю функцію.
  • 6. Функція формування активної позиції індивіда в системі певних суспільних відносин. Ця функція реалізується в політичній та інших видах соціальної активності.
  • 7. Функція розвитку і задоволення політичних потреб та інтересів: мова йде про формування зацікавленої участі в політиці.

Ми охарактеризували лише найважливіші функції політичної культури, виділені відповідно до її структурою і стоять перед нею завданнями. Ці функції знаходять своє інтегральне вираження в головній спрямованості політичної культури на виховання політичної та громадянської свідомості.

 
<<   ЗМІСТ   >>