Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестиції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Прямі й портфельні іноземні інвестиції

Прямі інвестиції, що дозволяють контролювати роботу підприємства, здійснюються або шляхом будівництва нових підприємств, або шляхом покупки контрольного пакету акцій діючого підприємства. У законодавствах різних країн вводять критерії, які дозволяють розмежувати прямі і портфельні інвестиції, головний з яких - частка в статутному капіталі підприємства, що купується іноземним інвестором. У Росії вважається, що якщо ця частка перевищує 10%, то слід говорити про прямі інвестиції. Хоча навіть цей великий пакет акцій при вигідній пропозиції можна перепродати і отримати від нього прибуток, як від звичайних портфельних інвестицій.

Вважається, що найбільш важливими для економіки країни є прямі іноземні інвестиції. За останні роки їх обсяги зросли практично у всіх країнах, особливо в країнах з перехідною економікою, якою є і Росія. Такі інвестиції мають величезний вплив на економіку будь-якої країни в цілому. Вони не тільки впливають на функціонування як вітчизняних, так і зарубіжних підприємств, а й змінюють структуру іноземної торгівлі, впливають на економічне зростання. Обсяг прямих іноземних інвестицій сильно розрізняється по країнах, так як їх приплив залежить від безлічі факторів, таких як політична стабільність, інвестиційний клімат, політика уряду в галузі міжнародної торгівлі та обмінного курсу.

Пряме інвестування в сучасних умовах має ряд характерних особливостей. Насамперед, необхідно зазначити зростання прямих інвестицій у порівнянні з іншими формами руху капіталу. До 2001 р темп приросту прямих іноземних інвестицій в усьому світі становив близько 40% на рік, але в 2001 р ця цифра знизилася до 21%. Причиною цього стало зниження темпів економічного розвитку практично у всіх країнах і скорочення прибутковості компаній. На початок 2003 р обсяг імпорту прямих інвестицій склав 651 200 000 000 дол., А експорту 630300000000 дол., Причому більша частка в цих інвестиціях припадала на розвинені країни: вони вклали в економіку інших держав 470100000000 дол. І отримали іноземних інвестицій на суму 460 300 000 000 дол. Такі ж обсяги зберігалися приблизно і в наступні роки.

Цей процес не припинявся навіть протягом фінансової кризи, що почалася в 2007 р Так, тільки в російську економіку з різних країн у січні-вересні 2010 р надійшло 47488 млн дол., Росія ж за цей період вклала в економіку інших країн 71312 млн дол .

Обмін інвестиціями між розвиненими країнами йде в основному в рамках розвитку транснаціональних корпорацій (ТНК). ТНК - це велике виробниче підприємство, що має безліч філій і відділень за кордоном. Створення нових філій, захоплення нових ринків вимагають значних капіталів, що зумовлює їх міграцію між країнами. На початок XXI століття в категорію транснаціональних входило більше 65 тис. Компаній, а число їх філій перевищило 850 тис., На початку 90-х рр. їх було 37 тис. з 206 тис. філій. Основна частина ТНК зосереджена в США (45%), Японії (14%) і країнах ЄС (29%). ТНК є основним суб'єктом вивезення прямих іноземних інвестицій через створення нових філій, купівлю діючих. Подальший розвиток цих компаній-гігантів призведе до зростання прямих іноземних інвестицій.

Посилення ролі ТНК в русі капіталів викликала до життя ще одну особливість: посилення ролі реінвестування отриманих за кордоном прибутків. Так як ТНК є в основному приватною власністю, то частка приватних інвестицій зростає в порівнянні з державними.

Зростання ролі прямих іноземних вкладень змусило уряди окремих держав переглянути своє ставлення до інвесторів. Це відноситься як до країнам-експортерам, так і до країнам-імпортерам. Насамперед, це надання гарантій як країною базування, так і приймаючою Більшість країн світу підписало двосторонні та регіональні угоди про захист інвестицій, тобто здійснюється взаємний захист вкладених капіталів. На багатосторонньому рівні забезпеченням гарантій займається Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, створене при Світовому банку. До форм гарантії на державному рівні ставляться також страхування зарубіжних інвестицій, врегулювання інвестиційних спорів, виключення подвійного оподаткування а також адміністративна та дипломатична підтримка.

Країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються залучають іноземних інвесторів в розрахунку на те, що разом з ними в вітчизняні компанії прийдуть кваліфіковані іноземні фахівці, посилиться конкуренція, створяться зовнішні економічні ефекти. Але позитивний вплив таких інвестицій можливо тільки тоді, коли технологічний розрив між іноземними та вітчизняними фірмами не надто великий і існує запас людського капіталу всередині країни.

 
<<   ЗМІСТ   >>