Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестиції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Оцінка ефективності інвестиційного проекту

Вибрати якийсь проект для реалізації можна тільки на основі порівняння економічної ефективності цих проектів. При цьому необхідно розрізняти отримання ефекту і ефективність.

Ефект - результат використання інвестицій. Він може проявлятися не в одній, а в декількох сферах. Можна отримати підвищення якості продукту і збільшення обсягу продажів, це буде комерційний ефект. Підвищення технічного рівня виробництва та впровадження нових технологій - це технічний ефект. Поліпшення умов праці - це соціальний ефект, скорочення кількості відходів і викидів у навколишнє середовище - екологічний і т.д. Але всі ці види ефектів можуть бути взаємопов'язані. Економічний ефект вбирає в себе всі види ефектів і означає економію суспільної праці при виробництві продукту. Саме тому його розраховують шляхом порівняння результатів реалізації інвестицій і витрат.

Критерієм ефективності інвестицій служить ступінь досягнення бажаних цілей. Тому оцінку ефективності потрібно починати з визначення цілей, ступеня їх досягнення і вибрати показники, що характеризує цю мету. Так як ефект може бути досягнутий різними шляхами і різними витратами, виникає необхідність порівняння витрат і результатів в різних варіантах інвестиційних проектів. Крім того, виникає необхідність визначення ефективності участі в цьому проекті для кожного учасника, громадської, регіональної, галузевої чи бюджетної ефективності.

Загальноприйнятими показниками ефективності інвестиційного проекту є чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості і термін окупності. При розрахунках цих показників широко застосовується метод дисконтування, тобто зведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді шляхом вилучення з їх майбутньої величини відповідної суми відсотків. За норму дисконту беруть безризиковий варіант (наприклад, ставку прибутковості по державних цінних паперів або середню вартість капіталу для фірми), до якого додають величину премії за ризик. Так, якщо прибутковість державних цінних паперів становить 10%, а ризик інвестицій оцінюється в 20%, то норма дисконту складе 30%.

Чистий дисконтований дохід розраховується шляхом порівняння розміру інвестицій з розмірами доходів протягом прогнозованого періоду. Оскільки грошові потоки розподілені в часі, вони дисконтуються за допомогою ставки дисконтування, установлюваної виходячи з щорічного відсотка повернення інвестованого капіталу. Якщо отриманий результат більше нуля, то проект варто прийняти, якщо менше - проект збитковий, від нього потрібно відмовитися. Нульовий результат не принесе ні збитку, ні доходу. Даний показник можна розрахувати як по одному проекту, так і по всьому інвестиційному портфелю, але в той же час при порівнянні проектів перевага віддається більш великим проектам з меншою прибутковістю. Розрахунок цього показника досить складний, тому для зручності застосування цього й інших методів, заснованих на принципі дисконтування, розроблені спеціальні статистичні таблиці.

Внутрішня норма прибутковості - це коефіцієнт дисконтування, при якому чистий дисконтований дохід проекту дорівнює нулю. Він відображає очікувану прибутковість проекту і максимальну вартість ресурсів, що залучаються для його реалізації. Це відносний показник, він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, і чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожного вкладеного рубля.

Індекс прибутковості - розраховується як відношення чистого сьогоднішньої цінності грошового припливу до чистої сьогоднішньої цінності грошового відтоку, включаючи початкові інвестиції. Якщо цей показник більше одиниці, проект приймається, якщо менше - відхиляється.

Термін окупності буває простий і динамічний. Простий термін окупності передбачає визначення терміну повернення спочатку авансованого капіталу. Його недоліком є те, що в ньому не враховуються гроші, вкладені в проект протягом всього життєвого циклу проекту. Дисконтований термін окупності враховує різну цінність грошей у часі. Він визначає період часу, який потрібен для повернення спочатку вкладеного капіталу із заданою нормою прибутковості. Цей показник дозволяє оцінити ризикованість проекту: чим менше цей термін, тим менше ризик. Крім цих показників визначають точку беззбитковості, яка відображає той обсяг виробництва або продажів, при якому повністю покриваються витрати виробництва або продажів.

Якщо розглядається ізольований проект, то перелічені показники характеризують можливість його прийняття та реалізації, якщо ж два альтернативні проекти, то рекомендується вибирати проект з великим чистий дисконтований дохід, оскільки цей показник характеризує можливий приріст економічного потенціалу підприємства. Можна також зробити розрахунок внутрішньої норми прибутковості для пріростних показників капітальних вкладень і доходів. Якщо цей показник більше суми вартостей вкладеного капіталу, то приростні витрати виправдані, і слід прийняти проект з великими капітальними вкладеннями.

При розрахунках виникає ряд проблем, які можуть спотворити реальні результати інвестицій. У Росії до таких проблем відносяться насамперед недосконалість російського ринку, загальна нестабільність в економіці, високі інфляційні очікування, недосконалий фінансовий ринок, відсутність достовірної економічної інформації, яка служить базою для розрахунку.

У сучасних умовах особливого значення набуває визначення впливу інфляції на ефективність проекту. Воно може виражатися в зміні грошових показників проекту і навіть натуральних, так як зростаючі грошові суми не дозволять реалізувати проект повністю або збільшаться терміни реалізації, а значить, зміняться і плани випуску продукції, і доходи.

Для обліку впливу інфляції використовують метод інфляційної корекції грошових потоків. Він припускає, тобто поділ грошового потоку, розрахованого в прогнозних цінах, на індекси інфляції. Крім того, інфляцію необхідно враховувати і при використанні процентної ставки, беручи для розрахунків не номінальну, а реальну процентну ставку (номінальна мінус темп інфляції).

В умовах високого рівня інфляції, коли відсутні точні показники її темпів, початковий розрахунок здійснюється в базових, початкових цінах, а потім за допомогою аналізу чутливості перевіряють вплив інфляції на ефективність проекту. Мета такого аналізу - виявити найважливіші фактори, які можуть серйозно вплинути на ефективність проекту і простежити цей вплив в часі. Для цього аналізуються можливі темпи загальної інфляції, інфляції змінних витрат, заробітної плати, основних фондів і т.п.

Інфляція по-різному впливає на показники ефективності інвестиційного проекту. У короткостроковому періоді особливо помітно її вплив на оборотні кошти: стає вигідним мати запаси матеріалів і кредиторську заборгованість замість запасів готової продукції та дебіторської заборгованості. Необхідно враховувати, що платежі за поставлену продукцію можуть бути затримані, причому на досить тривалий час, то ж відноситься і до дебіторської та кредиторської заборгованостей, тому витрати на даний вид діяльності збільшуються, і терміни платежів порушуються.

У середньостроковому періоді особливо помітно вплив інфляції на кредитні відносини, змінюються фактичні умови кредиту: його попит, пропозиція, ціна за кредит.

У довгостроковому періоді під дію інфляції потрапляє вартість основного капіталу. При прийнятті проекту і розрахунку його ефективності за основу приймалися діючі ціни. Із зростанням інфляції ціни на елементи основного капіталу зростають, але амортизаційні відрахування йдуть по розрахунковому показнику, виходячи з початкової ціни, тому при зростанні доходу одночасно з ростом інфляції зростає оподатковуваний база. У результаті збільшуються витрати, і ефективність проекту знижується.

Інвестиційні проекти оцінюються і з точки зору суспільної ефективності. Необхідність такої оцінки викликана тим, що потреби суспільства безмежні, а можливості їх задоволення обмежуються наявністю наявних на сьогоднішній день ресурсів. Кожна країна володіє обмеженими ресурсами, і щоб збільшити виробництво однієї продукції, потрібно скорочувати якісь інші виробництва. Тому доводиться вибирати між різними варіантами використання ресурсів, і розрахунок суспільної ефективності дозволяє перевірити обгрунтованість виділення ресурсів на даний проект.

Визначення такої ефективності обов'язково для великомасштабних проектів, які зачіпають інтереси всього національного господарства і населення країни. До таких проектів можна віднести будівництво великих промислових і агропромислових підприємств, розробку корисних копалин, будівництво транспортних та передавальних мереж. Для невеликих проектів така оцінка потрібна, якщо необхідна підтримка держави і фінансування з бюджету.

Показники суспільної ефективності відбивають ефективність проекту з точки зору суспільства. Тому вони виходять за межі фінансових інтересів окремих учасників проекту, але для їх визначення важливо витримати одне вимоги - всі показники повинні бути виражені у вартісній формі. За витрати приймаються всі поточні та одноразові витрати російських учасників інвестиційного проекту і деякі непрямі витрати (на консервацію або ліквідацію виробничих потужностей і на покриття втрат внаслідок надзвичайних ситуацій). Результати визначаються як виручка від реалізації продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках і позареалізаційні доходи. У вартісній формі оцінюються також соціальні й екологічні результати, прямі і непрямі фінансові результати, грошові надходження із зарубіжних країн (кредити, позики, мита та ін.)

При розрахунку показників враховуються наслідки інвестиційної діяльності в суміжних галузях і виробництвах, у соціальній та екологічній сферах. У складі оборотного капіталу беруть до уваги тільки запаси матеріалів і готової продукції, а також резерви грошових коштів. З приток і відтоків грошових коштів виключаються трансфертні платежі (кредити, дотації, податки, субсидії і т.д.), які не відображають створену нову вартість, вони є лише результатом перерозподілу створеної вартості між різними суб'єктами. Вироблена продукція і витрачені ресурси оцінюються в спеціальних економічних (тіньових) цінах, які визначають суспільну значимість продукту. Це передбачає виключення з ціни всіх спотворень, що виникають під впливом ринку (вплив монополій, державного регулювання, податків, трансфертів) і додавання неврахованих в ринкових цінах екстерналій (зовнішніх ефектів) і суспільних благ.

У грошових потоках враховуються вкладення в основні засоби та приріст оборотного капіталу, витрати пов'язані з припиненням проекту і доходи від реалізації майна і нематеріальних активів. Надходження грошей від операційної діяльності розраховуються за обсягом продажу поточних витрат. Додатково враховуються зовнішні ефекти. Витрати на зарплату визначаються виходячи з середньої річної заробітної плати в регіоні.

Комерційна (фінансова) ефективність інвестиційного проекту враховує фінансові наслідки реалізації проекту для його учасників. Вона розраховується в три етапи:

  • - Побудова потоку реальних грошей і визначення обсягу необхідних фінансових ресурсів;
  • - Розрахунок показників комерційної ефективності;
  • - Аналіз чутливості. Як правило, грошові потоки складаються з початкових інвестицій, потоків в операційному періоді життя проекту (операційні доходи: виручка від реалізації, та операційні витрати: поточні витрати) і завершальний грошовий потік (залишкова вартість активів).

При визначенні ефективності проекту для кожного учасника користуються методикою, аналогічною для розрахунку комерційної ефективності.

Бюджетна ефективність відображає фінансові результати реалізації інвестиційного проекту для федерального, регіонального та місцевого бюджетів. Основним показником цієї ефективності є бюджетний ефект, тобто перевищення доходів відповідного бюджету над його витратами, пов'язаними з реалізацією проекту.

 
<<   ЗМІСТ   >>