Повна версія

Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Методика аудиторської перевірки операцій з обліку готівкових грошових коштів

Основні законодавчі та нормативні документи, що регулюють об'єкт перевірки, наступні:

  • - Федеральний закон від 22.05.2003 № 54-ФЗ "Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт";
  • - Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затв. наказом Мінфіну Росії від 13.06.1995 № 49;
  • - Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації, утв. листом ЦБ РФ від 04.10.1993 № 18;
  • - Типові правила експлуатації контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням, затв. Мінфіном Росії від 30.08.1993 № 104;
  • - Положення про реєстрацію і застосування контрольно-касової техніки, яка використовується організаціями та індивідуальними підприємцями, затв. постановою Уряду РФ від 23.07.2007 № 470;
  • - Положення про здійснення готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт без застосування контрольно-касової техніки, затв. постановою Уряду РФ від 06.05.2008 № 359;
  • - Правила ведення державного реєстру контрольно-касової техніки, а також вимоги до його структурою і складом відомостей, затв. постановою Уряду РФ від 23.01.2007 № 39.

Джерела інформації для перевірки

Основними документами, які необхідно перевірити, є касова книга, звіти касира, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери, виправдувальні документи до касової документації, авансові звіти. Крім того, є спеціальні журнали (книги) для реєстрації прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, виданих довіреностей, депонентів, платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей.

Численні і різноманітні операції руху грошових коштів в касі підприємства знаходять також відображення в наступних регістрах синтетичного обліку та звітності: головна книга; журнал-ордер № 1 і відомість № 1 (для журнально-ордерної форми рахівництва); інші регістри синтетичного обліку касових операцій; баланс підприємства (форма № 1); звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2); звіт про рух грошових коштів (форма № 4).

Питання для складання плану і програми перевірки

Перш ніж приступити до суцільної перевірки касових операцій, аудитор повинен спланувати цю перевірку. Адже "суцільна" перевірка зовсім не означає, що один за одним будуть переглянуті всі касові документи. Ці документи можуть проглядатися неодноразово, але щоразу аудитор виконує зовсім іншу процедуру, спрямовану на виявлення одного з можливих порушень. Кожна процедура має своє призначення, переслідує певну мету, а її результати необхідно оформити у вигляді спеціальної таблиці. Складання плану перевірки передує оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства. Аудитор за допомогою спеціально складеного запитальника дає попередню оцінку дотримання на підприємстві касової дисципліни, виявляє найбільш уразливі з погляду зловживань місця, планує складу основних контрольних процедур, визначає "специфічні" риси ведення обліку на підприємстві, опис яких відсутня в наявному в нього наборі стандартних процедур .

Відсутність або недостатність внутрішнього контролю за рухом грошових коштів в касі підприємства аудитор визначає за рядом ознак. Один з них - відсутність налагодженої системи проведення раптових ревізій каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, що у касі, а також відсутність наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок. Нескладні для виявлення такі симптоми формального проведення касових ревізій, як призначення в ревізійні комісії постійно одних і тих же осіб, відсутність доданих до акта робочих записів ревізійної комісії, що свідчать про полістном перерахунку банкнот, проведення перевірок лише на звітні дати, про які касир знає заздалегідь і ін. Важливим знаком служать підпису прибуткових і видаткових касових ордерів, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, особами, які не зазначеними в розпорядженнях керівника, а також суто формальне проведення ревізії каси при зміні (звільненні) касирів, відсутність договору з касиром про повну матеріальну відповідальність. Ще більш наочним ознакою служить відсутність в штаті касира та покладання цих функцій на рахункового працівника без письмового розпорядження керівника підприємства, відсутність у касира навичок підготовки до ревізії каси.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів та касирів. Тому аудитор повинен опитати кожного з відповідальних осіб. Запитальник аудитора складається таким чином, що в більшості випадків повну відповідь не треба було вписувати. Аудитор лише зазначає в запитальнику отриману відповідь, номер процедури і номер попереднього висновку. Запитальник побудований за принципом блок-схеми: якщо немає необхідності задавати будь-яке питання, номер наступного питання зазначений у графі "Помер наступного питання".

Запитальник аудитора складається у трьох примірниках, на кожному проставляються посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, з якою буде проведена бесіда. Результати опитування відповідальних осіб не обов'язково співпадуть. Касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про раптові ревізіях каси, керівник підприємства - про необхідність укладати договір про повну матеріальну відповідальність з касиром. Як правило, ці розбіжності свідчать про слабкі сторони внутрішнього контролю. Слід передбачити відповіді на питання типу "можливо", "повинно бути", коли відповідає не впевнений у своїй відповіді. У цьому випадку шукану інформацію аудитору доводиться шукати самому або опитувати інших співробітників підприємства.

За результатами опитування у аудитора складається певну думку про стан касової дисципліни на підприємстві. Гідність запитальника у тому, що він дозволяє аудитору зробити проміжні умовиводи, сукупність яких призводить до основного висновку, що касова дисципліна у клієнта не дотримується, а порядок ведення касових операцій порушується (якщо це дійсно так).

Подібний висновок може стати підставою для наступних дій. По-перше, якщо за результатами опитування співробітників підприємства, що перевіряється і даними експрес-аналізу звітності касові операції становлять невелику питому вагу в загальному числі господарських операцій, то аудитор може планувати перевірку касових операцій у звичайному порядку для оцінки матеріальності статті "Каса" у звітності підприємства. По-друге, якщо питома вага касових операцій великий, наприклад, реалізація продукції підприємства ведеться через касу, то це може послужити підставою для відмови від вираження аудитором своєї думки про достовірність звітності підприємства.

За результатами опитування аудитори формують план проведення перевірки касових операцій і намічають склад процедур.

За результатами опитування відповідальних працівників підприємства, що перевіряється але запитальника аудитор може зробити конкретні висновки. Вони будуть залежати від стану справ аудируемого особи. Тут пропонується перелік можливих варіантів негативних висновків.

  • 1. В порушення п. 13 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації касові ордери підписуються паралельно з головним бухгалтером особами, повноваження яких не підтверджені письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства.
  • 2. В порушення п. 14 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації видаткові касові ордери підписуються паралельно з керівником підприємства особами, повноваження яких не підтверджені письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства.
  • 3. В порушення п. 21 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації в бухгалтерії підприємства

не ведеться журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

  • 4. В порушення п. 37 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації на підприємстві не встановлені наказом (розпорядженням) керівника підприємства терміни раптової ревізії каси з повним полістний перерахунком готівки і перевіркою інших цінностей, що у касі.
  • 5. В порушення п. 37 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації на підприємстві при зміні касира не була проведена ревізія каси.
  • 6. В порушення п. 37 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації наказом керівника підприємства не призначена спеціальна комісія для проведення ревізії каси.
  • 7. В порушення п. 37 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації та наказу керівника підприємства № ___ від _________________ на підприємстві раптові ревізії каси не проводилися.
  • 8. В порушення п. 32 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації договір про повну матеріальну відповідальність з касиром не був укладений.
  • 9. В порушення Федерального закону від 22.05.2003 № 54-ФЗ "Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт" підприємство проводить розрахунки з населенням за готову продукцію, матеріали та інше без використання контрольно-касових машин.
  • 10. В порушення Федерального закону від 22.05.2003 № 54-ФЗ підприємство не зареєструвало в податковій службі використовувані при розрахунках з населенням контрольно-касові машини.
  • 11. У порушення Положення про реєстрацію та застосування контрольно-касової техніки, яка використовується організаціями та індивідуальними підприємцями, підприємство не має договору з центром технічного обслуговування і ремонту контрольно-касових машин.
  • 12. В порушення п. 22 і 23 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації на підприємстві не ведеться касова книга.
  • 13. В порушення п. 6 Інструкції про порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей

і відпуску їх за довіреністю журнал виданих довіреностей не ведеться.

  • 14. Внутрішній контроль за правильністю та своєчасністю розрахунків з персоналом з виплати заробітної плати та соціально-трудових пільг ослаблений відсутністю для підприємства журналу реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, переданих з відділу праці та заробітної плати в касу підприємства для оплати.
  • 15. Внутрішній контроль за витрачанням і використанням грошових коштів з каси підприємства ослаблений відсутністю для підприємства встановленого наказом керівника підприємства кола осіб, яким можуть бути видані гроші на господарські потреби.
  • 16. В порушення п. 11 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації при видачі грошей на господарські потреби термін, на який вони видані, не встановлюється. Таке положення знижує можливість контролю за витрачанням коштів.
  • 17. В порушення п. 18 Порядку ведення касових операцій в Російській Федерації касир при закритті платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей реєстр депонованих сум не складає.
  • 18. Внутрішній контроль за виплатою депонованих сум ослаблений відсутністю для підприємства журналу обліку депонентів.
  • 19. Внутрішній контроль за видачею депонованих сум ослаблений тим, що обов'язок ведення книги реєстрації депонентів (картотеки депонентів) покладено на касира, а не на рахункового працівника.
 
<<   ЗМІСТ   >>