Маятниковий маршрут із зворотним неповністю навантаженим пробігом

Схема і графік роботи автомобіля на маршруті показані на рис. 6.23.

Основні показники для вирішення завдань:

при перевезенні однорідного вантажу:

Мал. 6.23. Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті зі зворотним неповністю навантаженим пробігом (а) і його схема ( б)

приклад 2

Автомобілі повинні перевезти вантажі масою 300 т на маятниковому маршруті зі зворотним неповністю навантаженим пробігом: q = 5 т; км; км; ; км; хв; хв; км / год; ч.

Визначити необхідну кількість автомобілів для перевезення продукції і коефіцієнт використання пробігу автомобіля за 1 оборот.

Рішення.

1. Визначаємо час обороту автомобіля, ч:

2. Визначаємо кількість обертів:

3. Визначаємо кількість їздець:

4. Визначаємо продуктивність автомобіля, т:

5. Визначаємо необхідну кількість автомобілів:

6. Визначаємо коефіцієнт використання пробігу за 1 оборот:

Маятниковий маршрут із зворотним повністю навантаженим пробігом

Схема і графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті зі зворотним повністю навантаженим пробігом наведені на рис. 6.24.

Мал. 6.24. Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті зі зворотним повністю навантаженим пробігом (д) і його схема (б)

Основні показники для вирішення завдань:

при перевезенні однорідного вантажу:

приклад 3

Автомобіль-самоскид працював на маятниковому маршруті з навантаженим пробігом в обох напрямках: q = 3,5 т; км; км; хв; ; км / год; ч.

Визначити кількість автомобілів при обсязі перевезень 385 т і коефіцієнт використання пробігу за день.

Рішення.

1. Визначаємо час обороту автомобіля, ч:

2. Визначаємо кількість обертів і їздець:

3. Визначаємо масу перевезеного вантажу, т:

4. Визначаємо необхідну кількість автомобілів для перевезення вантажів:

5. Визначаємо коефіцієнт використання пробігу автомобіля за один день:

Кільцевий маршрут

Схема і графік руху автомобіля на кільцевому маршруті наведені на рис. 6.25.

Розрахунок основних показників для вирішення завдань:

• час обороту рухомого складу на кільцевому маршруті:

• кількість оборотів автомобіля за час роботи на маршруті:

де - час роботи автомобіля на маршруті, год;

де - кількість завантажених їздець за оборот;

• денний виробіток автомобіля, т, ткм:

де середня довжина завантаженої їздки за оборот, км:

Мал. 6.25. Графік руху автомобіля на кільцевому маршруті (а) і його схема ( 6)

• середня відстань перевезення за оборот, км:

• середній час простою під навантаженням-розвантаженням за кожну поїздку за оборот, ч:

• середній коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності за оборот:

або

де - маса погружаемого в кожному пункті вантажу, т;

• час обороту автомобіля на развозочно маршруті, ч;

де - час для кожного заїзду, ч; - кількість заїздів.

Приклади розрахунку оптимальних маршрутів перевезення і складання обґрунтованих графіків доставки продукції споживачам для маятникового маршруту зі зворотним холостим пробігом

Маятниковий маршрут із зворотним холостим пробігом. На практиці при плануванні роботи автомобілів по маятникових маршрутах зі зворотним холостим пробігом керуються єдиним правилом: останній пункт розвантаження автомобілів повинен бути якомога ближче до автогосподарству. Вважається, що при дотриманні цієї заснованої на здоровому глузді рекомендації забезпечується мінімум пробігу без вантажу. Аналіз даної задачі методом лінійного програмування показав, що таке рішення зовсім не є очевидним. Розглянемо приклад. Припустимо, що з бази А необхідно доставити продукцію споживачам Б1 і Б2. До обом споживачам автомобіль може зробити за час в наряді дві поїздки. Необхідно скласти маршрут руху автомобіля, що дає мінімум порожнього пробігу. Умови завдання, схема розміщення споживачів, на прикладі вирішення якої складається маршрут руху, наведені на рис. 6.26 і в табл. 6.5.

Таблиця 6.5. Вихідні дані для визначення оптимального маршруту

Мал. 6.26. Схема розміщення споживачів (а) і варіанти організації перевезень (b ):

Г - автотранспортне підприємство; А - підприємство з постачання продукції; Б1Б2 - споживачі продукції; ГА - відстань першого нульового пробігу; В2Г, Б1Г - відстань другого нульового пробігу

При вирішенні цього завдання можуть виникнути два варіанти:

• 1) продукція поставляється в пункт Б2, а потім в пункт Б1; з пункту Б1 автомобіль слід в АТП;
• 2) продукція поставляється в пункт Б]; а потім в пункт Б2; з пункту В2 автомобіль повертається в АТП.

Для вибору варіанта перевезення продукції зробимо розрахунок коефіцієнта використання пробігу автомобіля і отримані значення зведемо в табл. 6.5. Як очевидно з таблиці, найбільш ефективний другий варіант, оскільки коефіцієнт використання пробігу в другому випадку вище, ніж в першому.

Однак якщо керуватися правилом, що найменший пробіг досягається, коли перший пункт навантаження і останній пункт розвантаження знаходяться поблизу автотранспортного підприємства, доцільний перший варіант. Щоб перевірити правильність вибору, вирішимо завдання математичним методом.

Завдання складання раціональних маршрутів, які забезпечують мінімальний порожній пробіг транспортних засобів, зводиться до наступної задачі лінійного програмування:

мінімізувати лінійну форму

при умовах

і

де L - порожній пробіг, км; - відстань від пункту призначення до автотранспортного підприємства (другий нульовий пробіг), км; - відстань від А до (навантажений пробіг), км; j - номер (індекс) споживача (j = 1, 2, ..., n ); - кількість автомобілів, що працюють на маршрутах з останнім пунктом розвантаження ; N - число автомобілів, що працюють на маршрутах; Q - обсяг перевезень (в поїздку автомобіля).

Вирішуючи цю задачу, ми повинні знати, що найкраще рішення виходить при такій системі маршрутів, коли максимальне число автомобілів закінчують роботу в пунктах призначення з мінімальними різницями , тобто другого нульового і навантаженого пробігу.

Для вирішення завдання необхідно вихідні дані записати в спеціальну табл. 6.6 (матрицю), за допомогою якої можна провести всі необхідні обчислення для складання маршрутів.

Після визначення оптимальних маршрутів складається зведена маршрутна відомість із зазначенням часу прибуття автомобіля.

Таблиця 6.6. Матриця для вирішення завдання

приклад 1

Розрахунок раціонального маятникового маршруту регіонального складу. Для вирішення завдання необхідні дані записуємо в матрицю (див. Табл. 6.6), за допомогою якої робимо необхідні обчислення по складанню маршрутів. Для кожного пункту призначення, тобто по кожному рядку, розраховуємо алгебраїчні різниці, які записуємо в відповідні клітини стовпчика різниць. Найкращий варіант виходить при такій системі маршрутів, коли максимальне число автомобілів закінчує роботу в пунктах призначення з мінімальними різницями Застосування алгоритму розглянемо за вихідними даними, наведеними на рис. 6.27.

Мал. 6.27. Схема розміщення споживачів, автогосподарства і складу

Виходячи із заданих умов складаємо таблиці обсягу перевезень (їздець) (табл. 6.7) і відстані перевезень (табл. 6.8).

Таблиця 6.7. Обсяги перевезень (їздки)

Таблиця 6.8. Вихідні дані для розрахунку раціонального маятникового маршруту (див. Рис. 6.27)

Складаємо робочу матрицю умов (табл. 6.9), використовуючи дані табл. 6.7 і 6.8.

Таблиця 6.9. Робоча матриця умов

Найменшу оцінку (-7,5) має пункт 2, в який потрібно зробити дві поїздки. Приймаємо його останнім пунктом маршруту, тобто

Можна зробити розрахунок і за коефіцієнтом пробігу:

де - навантажений пробіг, км; - загальний пробіг, км.

Складаємо схеми перевезень за двома варіантами і виробляємо розрахунок. Варіант I: , тобто спочатку обслуговуємо споживача Б2, потім споживача Б1, потім повертаємося в автогосподарство (рис. 6.28).

Мал. 6.28. Схема перевезень за варіантом I

Варіант II: , тобто спочатку обслуговуємо споживача Бр потім споживача Б2, потім повертаємося в автогосподарство (рис. 6.29).

Мал. 6.29. Схема перевезень за варіантом II

Оскільки , автомобіль повинен повертатися від другого споживача.

Розглянемо застосування запропонованого алгоритму на прикладі з декількома пунктами призначення.

приклад 2

Розрахунок раціональних маятникових маршрутів і складання графіків доставки продукції споживачам при обсягах, зазначених в табл. 6.10, відстанях і витратах часу на одну поїздку, зазначених в табл. 6.11 і 6.12.

Відомі: час роботи автомобіля на маршруті - хв; технічна швидкість - км / год; простій під завантаженням і розвантаженням - хв. Схема розміщення ТСК, автогосподарства

і споживачів наведена на рис. 6.27.

Таблиця 6.10. Обсяги перевезень, поїздки

Таблиця 6.11. Відстані перевезень, км

Таблиця 6.12. Витрати часу на одну поїздку, хв

Рішення.

Формули розрахунку витрат часу на одну поїздку для маршрутів А - Б - А, А-Б - Г і розрахунок часу та

• 1)
• (також розраховуються витрати часу і для інших А - Б - А); 2) (також розраховуються витрати часу і для інших А - Б - Г). Для вирішення складемо робочу матрицю I (табл. 6.13).

Таблиця 6.13. Робоча матриця I

Мал. 6.30. Схема розміщення ТСК, автогосподарства і споживачів: Г-А - автогосподарство - ТСК, перший нульовий пробіг 6,6 км (в розрахунках показник врахований при визначенні часу роботи автомобіля на маршруті); А-Б - навантажений пробіг, позначення в розрахунках ; Б-Г - другий

нульовий пробіг, позначення в розрахунках

Найменшу оцінку (-8) має пункт , а найбільшу оцінку - пункт , тому початковим пунктом обслуговування буде пункт , а - пункт, з якого автомобіль буде повертатися в автогосподарство.

Маршрут 1 для одного автомобіля: Нам відомо, що хв. Якщо автомобіль обслужить пункт і повернеться в автогосподарство Г, то він витратить 114 хв (див. Табл. 6.12, ).

Отже, на обслуговування пункту залишилося 346 хв, тобто 460 хв - 114 хв, якщо витрати часу на поїздку рівні 72 хв (див. Табл. 6.12), то в пункт Б4 автомобіль зробить приблизно п'ять їздець (346 хв: 72 хв).

Три автомобілі забезпечать пункт Б; (Три поїздки), а в пункт Б4 необхідно зробити 15 їздець (3-5).

Після розрахунків складаємо робочу матрицю II (табл. 6.14) з урахуванням виконаної роботи на маршруті 1.

Таблиця 6.14. Робоча матриця II

Маршрут 2 отримуємо при тих же міркуваннях: Г - А - Б4 - А - Б3-Г.

За допомогою двох автомобілів можна обслужити пункт Б4, зробивши 10 їздок, а пункт Б3 - зробивши чотири їздки.

Таблиця 6.15. Робоча матриця III

У табл. 6.15 представлена робоча матриця III для складання маршруту 3.

Маршрут 3: Г - А - Б2 - А - Б3 - Г. Для цього маршруту використовуємо чотири автомобілі, які зроблять чотири поїздки в пункт Б3 і 28 їздець в пункт Б2. Зведена маршрутна відомість представлена в табл. 6.16.

Таблиця 6.16. Зведена маршрутна відомість