Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Проектування логістичних систем

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Розрахунок поточного потенціалу ринку

Для розрахунку поточного потенціалу ринку логістик може використовувати логістичну функцію (див. Рис. 6.5).

Графік логістичної функції має форму латинської букви "S", покладеної на бік. Цей графік ще називають S-подібної кривої. Ця крива має дві точки перегину і характеризується переходом від прискореного зростання до рівномірного (увігнутість) і від рівномірного зростання до уповільнює (опуклість). Графік логістичної функції також відображає зміну прискорення процесу на уповільнення або навпаки.

В основі логістичної функції лежить закономірність, виражена рівнянням Ферхюльста:

( 6 . 1 )

де - значення функції (поточний потенціал ринку); х - час (розглянутий період); - відстань між верх

ній і нижній асімптомамі (місткість ринку); С - нижня асимптота, межа, з якого починається зростання логістичної функції; а і b - параметри, що визначають нахил, вигин і точки.

Рівняння логістичної функції виражають і в наступній логарифмічною формі:

( 6 . 2 )

Позначивши ліву частину рівняння (6.2) через lgZ, отримуємо параболу першого порядку:

(6.3)

Для визначення параметрів а і b використовуємо систему нормальних рівнянь, що вирішується методом найменших квадратів:

(6.4)

Якщо з цих рівнянь знайдемо параметри а і b, то можна визначити ряд величин ( a + b х ), рівних теоретичним значенням . Визначаючи величини , легко скласти ряд теоретичних значень функції . Якщо з = 0, а верхня асимптота дорівнює 100% або 1, то рівняння логістичної функції спрощується і має вигляд

(6.5)

Приклад розрахунку поточного потенціалу ринку

Для розрахунку поточної логістичної закономірності потенціалу ринку скористаємося логістичною функцією і формулами (6.1) - (6.5).

Динаміка обсягу попиту на ринку в 2007-2011 рр. приведена в табл. 6.2 і на рис. 6.6. Ємність ринку ум. од., мінімальний обсяг ринку З = 100 ум. од.

Таблиця 6.2. Динаміка обсягу попиту на ринку

показник

рік

2007

2008

2009

2010

2011

Обсяг попиту на ринку в регіоні, ум. од.

120

180

510

910

960

Графік зміни попиту на ринку в регіоні (логістична функція)

Мал. 6.6. Графік зміни попиту на ринку в регіоні (логістична функція)

Почнемо з аналізу графіка, представленого на рис. 6.6. S-подібна форма типовою функції попиту означає, що в міру збільшення сумарного маркетингового тиску швидкість посилення реакції спочатку зростає, а потім падає.

При нульовому маркетинговому тиску має місце мінімальний рівень попиту ум. од. (точка А).

На ділянці А - З маркетингове тиск зростає і попит збільшується з 120 до 510 ум. од .; точка С - проміжний рівень при сумарному маркетинговому тиску.

У межі попит може досягти максимального рівня Qp. Цей максимальний рівень відповідає поняттю поточного потенціалу ринку.

Знайдемо рівняння цієї закономірності, прийнявши А = 1000 ум. од., С = 100 ум. од., п = 5. Для складання системи управлінь попередньо розрахуємо величини , , , (табл. 6.3).

Таблиця 6.3. Розрахунок теоретичних значень для визначення у х

X

У

1

2

3

4

5

6

7

1

120

1

8,33333

7,33333

0,86530

0,86530

2

180

4

5,55555

4,55555

0,65854

1,31708

3

510

9

1,96078

0,96078

-0,01737

-0,05210

4

910

16

1,09890

0,09890

-1,00480

-4,01920

5

960

25

1,04166

0,04166

-1,38028

-6,90140

15

-

55

-

-

-0,87861

-8,79032

За підсумками таблиці складаємо систему нормальних рівнянь:

Підставляючи в рівняння логістичної функції значення а, b, А і С, отримуємо

З цього рівняння розраховуємо теоретичні значення Розрахунок показаний в табл. 6.4 (без С = 100).

Таблиця 6.4. Розрахунок теоретичних значень для визначення

X

1

1,05516

11,35429

12,35429

80,94

1525,68

2

0,43972

2,75245

3,75245

266,50

86,5

3

-0,17573

0,66722

1,66722

599,80

8064,0

4

-0,79118

0,161740

1,161740

860,77

2423,5

5

-1,40663

0,039205

1,039205

962,27

5,15

Σ

12 104,83

Знайдемо точку поточного потенціалу ринку:

Поточний потенціал ринку

Визначивши базовий ринок (сегмент обслуговування) і його потенціал, переходимо до події (1-2) - складаємо карту дислокації споживачів, автотранспортного підприємства (АТП ) і складу (рис. 6.7). Ця карта дає можливість визначити не тільки споживачів для обслуговування матеріальними ресурсами, а й їхні потреби, оптимальну величину поставки продукції, а також відстань перевезення між складом і споживачем. Останнє дає можливість визначити відстань перевезень і розрахувати оптимальні маршрути перевезень, а на їх основі скласти узгоджені графіки доставки продукції.

Карта дислокації споживачів, АТП і складу

Мал. 6.7. Карта дислокації споживачів, АТП і складу

 
<<   ЗМІСТ   >>