Повна версія

Головна arrow Інформатика arrow Інформаційні системи управління ефективністю бізнесу

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Цільове короткострокове прогнозування

Прогнозування при цільовому управлінні відіграє важливу роль, так як планування найважливіших ключових показників ефективності залежить від багатьох факторів, що знаходяться поза підприємства. Прогнозування при цільовому управлінні повинно бути як довгостроковим, так і короткостроковими. Цільове значення стратегічного індикатора, наприклад рентабельності основних активів, має базуватися на довгостроковому прогнозі. Просування до нього має здійснюватися протягом відносно тривалого періоду по кроках щомісяця. Щомісяця формується оперативна мета, завдяки якій стратегічна мета в поточному періоді досягається частково. Тому крім довгострокового прогнозу потрібен також і короткостроковий з горизонтом один місяць для таких ключових показників ефективності, як ціна продажу виробленої продукції, ціна на енергоносії, інфляційні чинники, конкурентоспроможність продукції, що виробляється і т.д. Але в першу чергу прогнозом повинен бути обгрунтований бюджет продажів, гак як без нього безглузді всі інші бюджети.

Для цільового короткострокового прогнозування можна скористатися деревом рішень, викладеним в роботі [43J. Його застосовують в умовах ризику тоді, коли результати розрахунків залежать від попередніх альтернативних рішень. Дуги дерева відображають шляхи просування до результату. Вони завжди марковані (мають імена), так як вказують на можливі альтернативи.

Прогнозування, хоча і короткострокове, - все одно це ризик, для підрахунку якого можна скористатися функцією корисності в поєднанні з деревом рішень. Функція корисності створюється на основі ймовірностей настання тих чи інших подій, які дозволяють розрахувати ризик як ймовірність втрати особою частини своїх доходів в результаті появи тієї чи іншої ситуації. Ця функція визначається на безлічі наслідків таким чином, що альтернатива з більшою очікуваною корисністю буде завжди краще альтернативи з меншою очікуваної корисністю. Детально поняття функції корисності розглядається в роботі [14].

Розглянемо розрахунок корисності на підставі формули Неймана - Моргенштерна, в основі якої лежить розуміння корисності як деякого числа, що характеризує можливий результат (результат) прийнятого рішення. У будь-якої людини, що приймає рішення, своя функція корисності, що залежить від його ставлення до ризику: схильний до ризику, не схильний, байдужий. Якщо дана особа байдуже до ризику (або не знає, як до нього ставитися), то його корисність пропорційна очікуваної грошової одиниці, що розраховується на підставі математичного очікування. Якщо ж він небайдужий до ризику (мається схильність до нього або відсутність такої), то слід оцінити значення корисності кожного з допустимих результатів. Для цього Дж. Нейман і О. Моргенштерн запропонували процедуру побудови індивідуальної функції корисності, що виражається трьома функціями U, представленими на рис. 3.21 [14].

Залежність індивідуальної функції корисності від ставлення до ризику

Мал. 3.21. Залежність індивідуальної функції корисності від ставлення до ризику

На рис. 3.21, а представлена залежність функції корисності ( U) від очікуваного середнього результату (Е) особи, які не схильного до ризику, на рис. 3.21, б - схильного до ризику, а на рис. 3.21, в - байдужого до ризику. Середній очікуваний результат дорівнює сумі творів ймовірності всіх можливих результатів на значення цих результатів.

Наприклад, якщо є дві альтернативи, то формула має вигляд

де Е (х, у) - математичне очікування результату прийнятого рішення; х, у - можливі результати (згідно альтернативам) прийнятого рішення; р - ймовірність отримання результату х; 1 - р - ймовірність отримання результату у.

Якщо є більше альтернатив, то середній виграш для кожної альтернативи розраховується наступним чином:

де - математичне очікування результату для альтернативи - ймовірність настання j- го зовнішнього умови; - результат, викликаний i -й альтернативою і j- м зовнішнім умовою; п - кількість зовнішніх умов, що впливають на i -ю альтернативу.

Для прийняття рішення можна розрахувати також і міру ризику - середньоквадратичне відхилення (позитивний квадратний корінь з дисперсії) значення показника ефективності прийнятого рішення, яке розраховується за формулою

де σ - середньоквадратичне відхилення; - I- й елемент вибірки; х - середнє арифметичне вибірки; п - обсяг вибірки.

Чим більше середньоквадратичне відхилення, тим більше ризик, пов'язаний з прийнятим рішенням.

Якщо елементи вибірки характеризуються вагами або частотами, то середньоквадратичне відхилення дорівнює

де p i - вага або частота i -го елемента вибірки.

Для того щоб розробити бюджет продажів сімейства продуктів, необхідно спрогнозувати продаж для кожного з них [10]. Ці прогнози для кінцевих продуктів потім перетворюються в бюджети продажів, з яких отримують бюджети постачання напівфабрикатами, матеріалами, робочими і т.д.

Розглянемо приклад.

Приклад 1. Нехай відомо значення цільового стратегічного показника "рентабельність власних активів", рівне 14%. Менеджеру необхідно в наступному плановому періоді підвищити його до 20%. Нехай також в результаті зворотних обчислень стало відомо, що дохід від продажу повинен підвищитися і скласти 1000 од. Припустимо, особі, що приймає рішення, відомо два варіанти підвищення рівня рентабельності власних активів.

  • 1. Виробити продукцію А в кількості 100 од., А для того щоб отримати дохід в 1000 од., Продати її за ціною 10 од. за штуку. Собівартість одиниці продукції становить 8 од.
  • 2. Виробити продукцію В в кількості 50 од., А для того щоб отримати дохід в 1000 од., Продати її але ціною 20 од. за штуку. Собівартість одиниці продукції становить 18 од.

Для спрощення завдання будемо вважати, що в разі несприятливого ринку для будь-якої продукції підприємство зазнає збитків за її собівартістю. Тоді в разі сприятливого ринку підприємство отримає від продажу продукції наступний дохід.

  • 1. Від продукції A: d 1 = 100 • 10 = 1000 од.
  • 2. Від продукції В: d 2 = 50 • 20 = 1000 од.

При несприятливому ринку воно буде збитковим.

  • 1. Від продукції А: d 1 = -100 • 8 = -800 од.
  • 2. Від продукції В: d 2 = -50 • 18 = -900 од.

Для графічного представлення процесу формування рішення в умовах ризику можна використовувати дерево рішень, якщо альтернативи, що відображають варіанти вирішення, знаходяться у відносинах співпідпорядкованості. Побудуємо дерево рішень, на якому відобразимо послідовність подій від кореня до листя, а потім виконаємо розрахунок доходів (збитків) в зворотному напрямку (рис. 3.22).

дерево рішень

Мал. 3.22. Дерево рішень

На дереві рішень представлені альтернативні варіанти, при яких підприємство очікують доходи або збитки. Так як відсутня інформація про ринок, будемо вважати, що він однаково сприятливий або несприятливий для обох видів продукції і ймовірність такого стану ринку дорівнює 0,5.

Визначимо середній очікуваний дохід для кожного з варіантів:

  • 1) (дохід від А ) = 0,5-1000-0,5-800 = 100 од .;
  • 2) (дохід від В) = 0,5 • 1000 - 0,5 • 900 = 50 од.

Висновок: за доцільне буде варіант 1, тобто виробництво продукції А.

Можна піти на деякі витрати з метою отримання інформації про кон'юнктуру ринку, що дозволить уточнити, наскільки ринок буде сприятливий для того чи іншого товару. Припустимо, в результаті такого обстеження отримані наступні ймовірності:

  • • ситуація буде сприятлива для продукту А з ймовірністю 0,6;
  • • ситуація буде сприятлива для продукту В з імовірністю 0,7.

Скориставшись формулою розрахунку математичного очікування, одержимо:

  • 1) (дохід від А) = 0,6 • 1000 - 0,4-800 = 280 од .;
  • 2) (дохід від В) = 0,7 • 1000 - 0,3-900 = 430 од.

Середньоквадратичне відхилення дорівнює:

• для 1-го варіанту

• для 2-го варіанта

В даному випадку вигідніше вибрати варіант 2, так як значення математичного очікування більше, а середньоквадратичне відхилення менше.

Таким чином, прогнозування при цільовому управлінні, поряд з обмеженнями, які встановлюються відділом бюджетування, формує власні обмеження на ключові показники ефективності, які також повинні враховуватися в першу чергу.

 
<<   ЗМІСТ   >>