Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Організація, управління та адміністрування в соціальній роботі

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Склад окремих категорій і груп працівників соціальних установ

Директор установи, виходячи з виробничої необхідності, може в межах встановленого планового фонду заробітної плати вводити в штат установи і його структурних підрозділів посади, не передбачені доданими нормативами, або вводити посади за рахунок додаткових асигнувань, що виділяються з бюджету на ці цілі. Кожна установа соціального обслуговування має власне штатний розпис та кошторис витрат.

Залежно від характеру трудової діяльності кадри соціальної установи поділяються за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації.

При цьому під професією мається на увазі особливий вид трудової діяльності, що вимагає певних теоретичних знань і практичних навичок, а під спеціальністю - вид діяльності в межах професії, що має специфічні особливості і вимагає від працівників додаткових спеціальних знань і навичок.

Спеціальність визначає вид трудової діяльності в рамках однієї і тієї ж професії. Працівники кожної професії і спеціальності розрізняються за рівнем кваліфікації. Кваліфікація характеризує ступінь оволодіння працівниками тією чи іншою професією або спеціальністю і відображається в кваліфікаційних (тарифних) розрядах і категоріях.

Структура персоналу соціальних установ може бути представлена наступними категоріями.

  • 1. Адміністративно-управлінський персонал (АУП) - керівники, фахівці і технічні виконавці - по установі в цілому, окремих напрямків його діяльності, по функціональним підрозділам і окремим групам працівників - здійснює управління конкретним установою за функціями: загальне керівництво, керівництво структурними підрозділами, бухгалтерський облік, кадрове та діловодного забезпечення та ін. Працівники АУП забезпечують збір і обробку всієї управлінської інформації, готують, приймають і реалізують управлінські рішення, беруть участь в практичному вирішенні науково-виробничих завдань.
  • 2. Фахівці з основної діяльності виконують роботи, безпосередньо пов'язані з головних функцій конкретного установи (наприклад, медичний персонал - для державних установ соціального захисту).
  • 3. Інші фахівці, що забезпечують основну діяльність, здійснюють технічне обслуговування наявного в установі обладнання, апаратури, ПЕОМ та інших засобів обчислювальної техніки, а також інженерне обслуговування будівель і приміщень установи.
  • 4. Робочі і молодший обслуговуючий персонал (МОП) не приймають безпосередньої участі у виконанні основних функцій установи, але обслуговують їх.

Нормативну базу нормування чисельності персоналу установ соціальної сфери складають: міжгалузеві норми і нормативи, методики нормування чисельності, методичні рекомендації по нормуванню, методичні вказівки і т.д., так чи інакше стосуються нормування праці різних категорій і посадових груп персоналу досліджуваних видів державних установ і представлені як в переліку міжгалузевих норм і нормативів для нормування праці, так і розроблені і використовуються в системі соціального захисту.

Соціологічний аналіз стану кадрового потенціалу системи соціального захисту населення передбачає вивчення мотивів і цілей фахівця, його професійних знань і досвіду роботи, ступінь професійної адаптації.

Оновлення знань, умінь і навичок в системі соціального захисту вимагає постійного професійного розвитку співробітників. Система соціального захисту населення розглядається як показник гуманності громадянського суспільства, де головною дійовою особою є фахівець.

 
<<   ЗМІСТ   >>