Повна версія

Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Кредитний ринок в єдиній системі фінансового ринку

Кредитний ринок тісно взаємопов'язаний з усіма іншими складовими частинами фінансового ринку: валютним, фондовим, інвестиційним і страховим ринками. Фінансові ресурси перебувають у постійному русі і переміщаються з одного сектора фінансового ринку в інший. Розмивання кордонів між сегментами фінансового ринку - найбільш характерна сучасна тенденція. Такому взаємопроникнення всіх секторів фінансового ринку особливо сприяє кредитний ринок. Банки як його основні учасники стали універсальними фінансовими інститутами, які надають в більшості своїй найширший спектр фінансово-кредитних послуг (табл. 7.6).

Таблиця 7.6

Пряма участь кредитно-фінансових установ в операціях фінансового ринку (кінець 2010 р, кількість учасників)

Країна

центральний банк

Комерційні банки

Спеціалізовані кредитно-фінансові установи

Почтовосберегательная система

Клірингові СПІЛКИ

Інвестиційні банки

Страхові компанії

Пенсійні фонди

Канада

1

11

0

0

18

2

2

Франція

1

178

1

3

59

6

3

Німеччина

1

445

0

0

28

9

1

Гонконг

i

219

0

23

81

3

1

Японія

1

588

1

6

59

8

3

Нідерланди

i

166

1

3

18

8

1

Сінгапур

1

170

0

0

0

0

0

Швейцарія

1

384

1

8

23

12

1

Великобританія

1

54

0

0

0

0

0

США

1

+7182

1

58

139

64

18

Джерело: сайт bis.org - офіційний сайт Банку міжнародних розрахунків (Базель) - Bank} or International Settlements (BIS).

Універсалізація та диверсифікація банківської діяльності як загальні тенденції розвитку комерційних банків призвели до того, що саме кредитний ринок став інтегруючим сектором фінансового.

Зв'язок кредитного ринку з інвестиційним і фондовим ринками

Особливо динамічно в останнє десятиліття протікали процеси взаємопроникнення і зміцнення взаємозалежності кредитного та інвестиційного ринків. На початку XXI ст. інвестиційний бізнес став, по суті, безперервним прискорювачем розвитку кредитного ринку. Він дозволяє мобільно залучити фінансові ресурси (інвестиції). Це радикально змінює структуру і характер операцій на кредитному ринку. У 1992 р частка щорічних доходів найбільших комерційних банків - учасників кредитного ринку від інвестиційних проектів і операцій з цінними паперами становила в середньому не більше 8% загальних доходів, а в 2007 р вона перевищила 60%. Клієнтура банків, що вкладає гроші в інвестиційні операції, щороку зростає на 12%.

Банки, традиційно отримують дохід тільки від депозитно-позичкових операцій, втрачають свою конкурентоспроможність на ринку і поступаються тим, хто розвиває інвестиційний бізнес. Найбільші американські транснаціональні банки, які є активними учасниками кредитного ринку, такі як City Corporation, Morgan, Chase Manhattan, Bank of America, з початку 1990-х рр. стали надавати інвестиційні та фондові послуги. Паралельно найбільші інвестиційні банки диверсифікували свою діяльність і почали надавати клієнтам депозитно-позичкові послуги. У 2000 р в США був прийнятий закон, який скасував діяв з 1933 р заборону на створення комерційними банками дочірніх компаній щодо інвестування в цінні папери та страхуванню. Таким чином були законодавчо підтверджені процеси, що протікали на кредитному ринку в 1990-і рр. Аналогічні закони були прийняті у Франції, Японії, Іспанії. Тепер транснаціональні банки, що є учасниками світового кредитного ринку, стали, по суті, фінансовими холдингами, які виконують весь спектр фінансових послуг в п'яти секторах фінансового ринку.

Транснаціональні банки не тільки здійснюють інвестиційні та фондові операції для клієнтів, а й самі активно інвестують кошти на світовому фінансовому ринку. Європейські та американські банки, наприклад, активно вкладають гроші в Японію і в країни Південно-Східної Азії. Особливо цікаві для ТИ Б інвестиції в Японії, де в кінці 1990-х рр. був прийнятий закон про дерегулювання фінансового сектора. У період з 2000 р але даний час транснаціональні банки різко збільшили обсяг інвестиційних послуг для клієнтів і власних інвестиційних операцій в Японії. Закон про фінансовий дерегулювання 1998 року та великі заощадження населення створили в країні привабливу атмосферу для інвестиційного бізнесу в цій частині національного кредитного ринку.

Стрімко розвивається межбіржевие банківський інвестиційний бізнес склав на початку XXI ст. жорстку конкуренцію по прибутковості як депозитному, так і ссудному бізнесу на кредитному ринку, оскільки він більш мобільний і прибутковий, а також обумовлений взаємними інтересами торговельного, промислового та фінансового капіталів, спрямованими на залучення фінансових ресурсів в їхні проекти.

Сучасна інфраструктура кредитного ринку вимагає переважаючого присутності на ньому довгострокових ресурсів. Такі ресурси можуть дати тільки інвестиційний та фондовий ринки.

Інвестиційний бізнес служить альтернативою депозитно-позичковим (традиційно банківського). Сучасна інфраструктура кредитного ринку дозволяє банкам інвестувати в економіку великі ресурси, оперативно випускаючи під них і продаючи різні форми боргових зобов'язань. Залежно від стану кредитного ринку, прибутковості операцій на інвестиційних і фондових ринках, привабливості їх для інвесторів, а також рівня ризиків змінюється співвідношення кредитного та інвестиційного портфелів комерційних банків.

Так, напередодні фінансово-банківської кризи 1994 в Мексиці транснаціональні банки основну частину своїх активів вкладали в інвестиційні проекти та цінні папери. Кредитування відступило на другий план, внаслідок чого виникла нестача кредитних ресурсів у реальному секторі економіки. У результаті кризи міжнародного фондового кризи (1994 г.) транснаціональні банки опинилися в скрутному становищі. До кінця 1990-х рр. кредитний ринок знову не відчував нестачі в кредитних ресурсах, але з 2001-2002 рр. ситуація почала поступово змінюватися в бік переваги операцій на інвестиційному ринку, що стало однією з причин глобальної фінансової кризи 2008 р, який не завершився і в наші дні. В даний час всі найбільші банки - учасники міжнародного кредитного ринку - мають у своєму портфелі цінні папери, сума яких у деяких ТНБ досягає 35-40% від усіх активів.

Інфраструктура інвестиційного бізнесу банків дозволяє їм інвестувати в економіку довгострокові ресурси, оперативно випускаючи під них і продаючи різні форми боргових зобов'язань на світовому фондовому ринку. Відбувається безпосереднє взаємопроникнення кредитного та фондового ринків, в ході якого кредитний ринок змушує фондовий компенсувати погіршення капіталізації і рентабельності банків (внаслідок виданих кредитів і здійснених інвестицій) за рахунок обороту і швидкості прямих продажів цих зобов'язань на біржах світу (у тому числі і спекулятивними методами).

Ядро такої інфраструктури утворюють електронні біржі, що використовують єдині правила і стандарти ведення біржової діяльності. Операції на них високотранспарентни, оскільки не обкладаються податками; біржове ядро служить основним джерелом "подовження" грошей і капіталізації фондового ринку, а через нього - кредитного ринку. Природно, чим більше електронних торговельних майданчиків використовує банк для звернення своїх зобов'язань або кредитних деривативів, чим швидше здійснює реєстрацію, поставки зобов'язань проти платежів, тим нижче ризики і витрати, вище швидкість обороту і припливу фінансових ресурсів, тим легше утримати у стабільному стані кредитний ринок в цілому.

Біржі та банки можуть працювати спільно, якщо слідують єдиним повноцінним стандартам реєстрації, зберігання, сек'юритизації власності, розрахунків але цінних паперів, а також організації та діяльності депозитаріїв, реєстраторів, клірингових розрахункових палат, банків, що працюють з онлайновими рахунками клієнтів. Стандарти стосуються депозитного обліку, проведення єдиних клірингових платежів, фінансової та бухгалтерської звітності, надання капіталу в заставу при кредитуванні.

Електронні технології міжнародних фондових бірж мають декілька (до семи) рівнів стандартизації процедур. При цьому банки з метою економії витрат можуть використовувати декілька нижніх рівнів, набуваючи відповідні комп'ютерні програми. Решта, верхні рівні вони можуть орендувати у великих банків - учасників фондового ринку.

Взаємопроникнення і взаємодія кредитного та фондового ринків особливо наочно демонструє виникнення міжнародного інституту субкастодіальних банків з сукупним капіталом в 15 трлн дол., Контролюючих фондові біржі понад 120 країн. Ці банки виступають як великого оптового покупця електронних біржових послуг з онлайновим поставок цінних паперів на біржі проти платежів, а також в якості міжнародного банківського альянсу по трансформації за допомогою фондових бірж короткострокових капіталів у довгострокові. В обороті субкастодіальних банків як найбільшого міжнародного фінансового інституту беруть участь в якості активів в основному кредити і інвестиції, які надходять з фінансового ринку в економіку окремих країн. Тому субкастодіальние банки об'єднують не тільки кредитний і фондовий, але й кредитний і інвестиційний ринки.

За рахунок оптових покупок транснаціональних кредитних та інвестиційних послуг за нижчими цінами субкастодіальние банки істотно (у 2-5 разів) знижують транзакційні витрати і ризики своїх клієнтів. Тим самим кредитний ринок через інститут субкастодіальних банків сприяє швидкому розвитку фондового та інвестиційних ринків, особливо в секторі корпоративних цінних паперів. Навколо інституту субкастодіальних банків концентруються і розвиваються за єдиними стандартами електронні фінансові технології: інтернет-банкінг, інтернет-страхування, інтернет-біржа, інтернет-комерція. Це дозволяє витісняти посередників з фінансового ринку.

У своїй роботі субкастодіальние банки спираються на єдині стандарти та правила ведення біржової і банківської діяльності на фінансовому ринку. Так, вони купують оптові фінансові послуги за низькими цінами у найбільшого в світі оптового продавця таких послуг - транснаціональної швейцарської корпорації INTERSETTLE, яка має головний офіс в Цюріху і ряд допоміжних центрів в країнах Євросоюзу, Японії, Індії.

Система субкастодіальних банків, що користується оптовими фінансовими послугами ТНК INTERSETTLE, підтримує найвищі обороти по онлайновим поставок цінних паперів проти платежів і ліквідність фондового ринку завдяки інтеграції як у фондовий ринок, так і в міжнародну банківську телекомунікаційну систему країн Євросоюзу, США, Канади, Латинської Америки, Південно-Східної Азії. По суті, століття класичних комерційних банків закінчився (особливо на фінансовому ринку). Банки не обмежуються тільки веденням традиційного депозитно-позичкового бізнесу, але широко представлені в інвестиційному та фондовому бізнесі.

Переваги системи субкастодіальних банків очевидні. По-перше, вона володіє високим рівнем стандартизації й автоматизації кастодіальних і кредитних функцій, захисту від невиконання зобов'язань з постачання.

Система субкастодіальних банків значно знижує банківські і біржові витрати. Щодоби через неї реалізуються десятки тисяч транзакцій по 30 найбільшим біржами світу, вона оперує з сукупним капіталом в 5-6 трлн дол., Її експлуатацію здійснюють близько 300 фахівців на місцях і 1260 співробітників в центральному офісі корпорації в Цюріху. Система має мінімальні у світі банківські витрати по кредитуванню (не більше 1,2% від суми обороту) і забезпечує захист від несанкціонованого доступу до інформації (через інтерфейсні системи МАХ з вбудованим інкріптором типу Gretacoder).

По-друге, багаторічний досвід експлуатації такої системи на кредитному ринку (з 1988 р) показав її високу надійність і багаторазову захищеність від кризових явищ, яким зазвичай схильний фондовий ринок, за рахунок своєчасного і оптимального кредитування під заставу цінних паперів. Інфраструктура субкастодіальних банків забезпечує широке пайову участь інвесторів з різних країн з різною структурою власності в транснаціональній торгівлі цінними паперами, знижує транзакційні витрати і ризики, сприяє зменшенню зовнішніх і внутрішніх боргів.

 
<<   ЗМІСТ   >>