Форми і види кредиту

Форми кредиту залежать від характеру позиченої вартості, кредитора і позичальника, а також цільових потреб позичальника (табл. 6.1). Залежно від позиченої вартості розрізняють кілька форм кредита: товарну, грошову, змішану.

Таблиця 6.1

Форми кредиту

Товарна форма кредиту історично була першою. Кредиторами при ній були володарі надлишків предметів споживання. Пізніше землевласники кредитували селян до збору нового врожаю зерном та іншими сільськогосподарськими товарами. У сучасних умовах ця форма використовується при продажу товарів з розстроченням платежу (наприклад, вексельні кредити), оренду майна та прокаті речей.

Якщо кредит наданий і повернути грошам, то він видається в грошовій формі. Вона є типовою і домінуючої у сучасному господарстві внаслідок загальної еквівалентності грошей при обміні товарних вартостей та універсальності їх як засобу обігу і платежу.

Змішана форма виникає, коли кредит функціонує одночасно в товарній і грошовій формі:

• 1) він наданий грошима, а повернутий товаром;
• 2) кредит поступово повертається грошима за продані в розстрочку товари;
• 3) має місце лізинг дорогого устаткування, що супроводжується оплатою витрат з установки і налагодження.

Видів кредиту в залежності від різних критеріїв класифікації можуть бути десятки. Види кредиту можна класифікувати за такими ознаками:

• • по групах позичальників: держава, банки, нефінансові організації, населення;
• • суб'єктам кредитування: комерційний, банківський, державний кредит;
• • призначенням: для фінансування основного та оборотного капіталу, споживчі кредити населенню, міжбанківські кредити;
• • розмірами: великі, середні і дрібні кредити;
• • забезпеченню: забезпечені і незабезпечені кредити;
• • строками погашення: кредити до запитання і строкові (останні, в свою чергу, діляться на короткострокові, середньострокові, довгострокові);
• • способам надання: разовий, кредитна лінія, овердрафт;
• • способам погашення: кредити, що погашаються одноразово, і кредити з розстрочкою платежу;
• • видах процентних ставок, з фіксованою процентною ставкою і з плаваючою процентною ставкою;
• • валюті надання кредиту: у національній або іноземній валюті;
• • кількістю кредиторів: надані одним банком, синдиковані (консорціальні) кредити, паралельні кредити;
• • учасникам кредитних відносин: комерційний, банківський, міжфірмовий, міжбанківський, споживчий, державний, міжнародний.

Основу кредитної системи будь-якої країни складають комерційний і банківський кредити.

Комерційний (господарський) кредит - це кредит, наданий одним підприємцем іншому, як правило, постачальником покупцеві у формі відстрочки платежу за поставлену продукцію. У ролі кредитора тут виступають не спеціалізовані кредитні організації, а будь-які юридичні особи, пов'язані з виробництвом і реалізацією товарів і послуг. Він надається в товарній формі. Позиковий капітал інтегрований з промисловим або з торговим, тобто в якості кредитора виступають промислові або торговельні підприємства. Плата за кредит включається в ціну товару. Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що виражає безумовне фінансове зобов'язання позичальника стосовно кредитору.

Комерційний кредит є вихідною формою кредиту. На його базі розвиваються інші види, передусім банківський кредит. Господарська форма кредиту означає, що кредиторами є господарські організації (підприємства, фірми, компанії). Кредитувати один одного можуть підприємства і фірми. У цьому випадку кредит називається міжфірмових. При цьому підприємство-продавець дає відстрочку оплати товару, а покупець борговим зобов'язанням, векселем, гарантує оплату вартості покупки після закінчення погодженого терміну.

З плином часу великі промислові і торговельні підприємства стали видавати грошові кредити. Тому колишня назва "комерційний кредит" поступилося місцем новому - "господарський кредит". Він має такі особливості (табл. 6.2).

• 1. Джерелом є зайняті і незайняті капітали. Відстрочка оплати - продовження реалізації, тобто ссужается не тимчасове звільнилася вартість, а звичайний товар з відстрочкою платежу.
• 2. Джерелом грошової позики є тимчасово звільнилися з господарського обороту кошти.
• 3. Власність на переданий товар переходить до позичальника-покупцеві, а позичені грошові кошти передаються у тимчасове користування.
• 4. Плата за відстрочку платежу входить у вартість товару, а за користування позикою виступає у вигляді додатково сплачується позичкового відсотка.

Як у грошовому, так і в товарному вигляді господарський кредит є короткостроковим на відміну від банківського, який видається, як правило, на більший термін.

Таблиця 6.2

Особливості комерційного кредиту

Комерційний кредит має ряд обмежень. По-перше, він обмежений за напрямом (його надають, як правило, постачальники покупцям); по-друге, розмірами (визначається сумою поставки товару покупцю); по-третє, термінами. Призначення підприємств - виробляти, а не видавати кредити. Постачальник, по суті, не може видавати кредити на тривалий термін. Комерційний кредит лише частково підвищує ліквідність капіталу.

Всі ці обмеження знімає банківський кредит, тобто кредит, що надається банками підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових позик.

Банківський кредит не прив'язаний тільки до угод купівлі-продажу. Збираючи величезні грошові ресурси з усіх перерахованих вище джерел ^[1], банки можуть надавати позички кому завгодно практично в будь-яких сумах і на будь-які терміни. Банківський кредит перетворює на капітал не тільки тимчасово вільні кошти підприємств, а й бюджетні кошти і значну частину грошових доходів і заощаджень населення.

Якщо банк надає кредит за рахунок вкладених в депозит коштів фізичних осіб, він є кредитором по відношенню до позичальника і позичальником по відношенню до вкладникам - фізичним особам. Банківська форма кредиту найбільш поширена і забезпечує найбільші за обсягом позики. Вона має три особливості:

• 1) кредитуються свої і залучені ресурси;
• 2) ссужаются тимчасово вільні грошові кошти;
• 3) гроші ссужаются як капітал.

Третя особливість зобов'язує позичальника використовувати отримані кошти таким чином, щоб отримати прибуток, достатній для оплати позичкового відсотка. Погашення банківського кредиту може проводитися і товарами. У Росії, наприклад, в період кризи 90-х рр. XX ст. були відзначені випадки розплати підприємств-позичальників з комерційними банками-кредиторами цукром.

У разі міжбанківського кредитування банки кредитують один одного. Звідси й назва - міжбанківський кредит. Він здійснюється через відповідні банківські кореспондентські рахунки. Міжфірмовий і міжбанківський кредити являють собою різновиди комерційного та банківського кредитів.

Міжфірмовий кредит відрізняється від комерційного, по-перше, тим, що він надається в грошовій формі і, по-друге, як правило, це безвідсотковий кредит, який являє собою тимчасову фінансову допомогу.

Міжбанківський кредит - як правило, короткостроковий, видаваний одним банком іншому, у тому числі центральним банком комерційним банкам, як правило, на короткі терміни з метою підвищення ліквідності.

Споживчий кредит - кредит, що надається населенню на споживчі потреби. Він може надаватися як персональна позика в грошовій формі фізичній особі для купівлі нерухомості, оплати дорогого лікування, навчання в платному вищому навчальному закладі або туристичної поїздки. Але найчастіше він видається у товарній формі при продажу товарів з наступною оплатою або розстроченням платежу. Головним його призначенням є заохочення купівлі населенням товарів і послуг.

Існує два підвиди державного кредиту: державні запозичення, де держава виступає в якості позичальника, і державне кредитування, де держава виступає як кредитор. Крім того, як вже зазначалося раніше, держава може виступати гарантом по кредитах, що видаються комерційними та іншими банками. У такому випадку воно повинно повернути отриманий кредит при неспроможності позичальника.

Міжнародний кредит - рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Цей вид кредиту пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків. У якості кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації. У зв'язку з цим міжнародний кредит прийнято ділити на державний (двосторонній і багатосторонній) і приватний (банківський і комерційний). Міжнародний кредит відіграє важливу роль у розвитку міжнародних економічних відносин і може сприяти прискоренню розвитку цілих країн і регіонів, стимулюючи зовнішню торгівлю, імпорт техніки і технологій. Але він же може використовуватися і як інструмент економічного і політичного тиску з боку кредиторів.

Продуктивна форма кредиту означає використання позики на цілі виробництва та обігу. Продуктивне використання позики має на меті забезпечити зростання капіталу шляхом раціональної організації виробництва та обігу. Однак не виключені випадки покриття кредитом збитків, його перетворення з інструменту економічного зростання в фактор загострення ринкових диспропорцій і гальмо економічного розвитку.

Споживчий кредит забезпечує споживчі потреби громадян і підприємств. Крім того, він може бути направлений на підтримку життєдіяльності, відновлення фізичних сил і здоров'я, набуваючи продуктивні риси.

Кредит може бути наданий і фізичним, і юридичним особам. Юридичними особами можуть бути комерційні організації, у тому числі банки і фірми, некомерційні та державні організації.

Суб'єктами кредитів можуть бути:

• • банки, банківські консорціуми або об'єднання;
• • кредитні організації небанківського типу, наприклад ломбарди, пункти прокату, каси взаємодопомоги, кредитні кооперативи, будівельні товариства і пенсійні фонди;
• • приватні особи;
• • торговельні та інші організації.

За цільової спрямованості розрізняють кредити:

• 1) для забезпечення виробничого процесу сировиною, паливом, матеріалами та обладнанням;
• 2) торгово-посередницьких операцій;
• 3) будівництва та придбання житла;
• 4) формування оборотних коштів;
• 5) сільськогосподарського виробництва (рослинництва, тваринництва, землеробства).

Можуть бути й нецільові кредити, наприклад на покриття нестачі розрахункового рахунку. Серед кредитів на купівлю житла все більшої ваги набуває іпотека. Основна особливість іпотечного кредитування полягає в тому, що купується за рахунок нього квартира або інше нерухоме майно стає запорукою для банку і в разі неплатежу боржника забезпечує погашення кредиту. Іпотечне кредитування розвивається найбільш успішно, викликаючи попит на будівельні матеріали, збільшуючи масштаби будівельної індустрії і обсяг її фінансування.

Забезпеченість кредиту прийнято класифікувати за характером, повноті (ступеня) та формами. За характером забезпеченості розрізняють прямі, що видаються під конкретні товарно-матеріальні цінності, і непрямі кредити, що надаються на покриття розриву в платіжному обороті. Забезпечення може бути повним (достатні), неповним (недостатнім) і бланковим. При повному забезпеченні вартість його вище розміру кредиту або дорівнює йому. Неповне забезпечення означає, що його вартість менше розміру кредиту. Якщо кредит не має забезпечення, його називають бланковим. Забезпеченням повернення кредиту можуть бути гарантії, поручительства третіх осіб і страхування. Вони характеризують форму забезпеченості.

За строками погашення розрізняють короткострокові, середньострокові і довгострокові кредити. За міжнародними стандартами короткостроковим є кредит, термін повернення якого становить не більше року. У Росії в 1990-і рр. короткостроковими вважалися позички від трьох до шести місяців, а довгостроковими - понад одного року. В даний час короткостроковий кредит можна оформити на період у межах одного року або до запитання банком. Середньострокові позики в США нс виходять за межі восьми років, у Німеччині - до шести років.

За способами надання кредит може бути разовим і у формі відкриття кредитної лінії.

Погашення кредиту може здійснюватися в розстрочку або одноразово разом з відсотками ("аннуїтетним платежем"). Разовий кредит видається однією сумою. У рамках відкритої кредитної лінії надається декілька кредитів. Розстрочка може означати рівномірний періодичне (щомісяця, щокварталу і т.д.), нерівномірне періодичне зі зростанням або убуванням і нерівномірне неперіодичне погашення позики.

Кредити фізичним особам діляться на експрес-кредити, що видаються без глибокого вивчення позичальника через 20-30 хв після звернення за ними; традиційні, видавані після ретельного вивчення кредитної історії позичальника, а також кредити за кредитними картками.

Нарахування простих відсотків за кредитами може здійснюватися на моменти їх надання, погашення або внесення розстрочених платежів, а також за спеціальним графіком. Процентні ставки можуть бути фіксованими і плаваючими. Фіксована процентна ставка встановлюється на весь період користування позичкою без права одностороннього її перегляду. Плаваюча процентна ставка, як правило, встановлюється за середньо- та довгостроковими кредитами. Вона складається з рухомої основи, відповідної ринковій кон'юнктурі, і фіксованої величини. У зв'язку з цим розрізняють кредити з плаваючою і фіксованою ставкою відсотка.

• [1] Ці кошти збираються у вигляді залишків на розрахункових і поточних рахунках підприємств, вкладів і депозитів юридичних і фізичних осіб в банках, тимчасово вільних коштів бюджетів усіх рівнів, коштів на рахунках позабюджетних фондів, валютних коштів і цінностей в банках, власних коштів банків і інших фінансово-кредитних організацій.