Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічна історія з найдавніших часів до наших днів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Модель повної автоматизації (модель В3)

Така модель поєднує систему електронного замовлення, автоматизацію процесу закупівель і просування товару до кінцевого споживача через власні електронні магазини.

Подібне підприємство працює з корпоративними клієнтами, надаючи останнім доступ до баз даних, що містять інформацію про товарні, складські запаси і поточний стан виконання контрактів; автоматизує процес замовлень і власних закупівель; а також здійснює роздрібні продажі у власних електронних магазинах. У цій моделі використовується більш складна схема взаємодії (business-to- business-to-consumer, В2В2С), яка дозволяє всім учасникам подібної інтерактивної ланцюга значно скоротити свої накладні витрати, виграючи при цьому в часі. Додатковий прибуток формується за рахунок економії, яка виникає при: повній автоматизації документообігу та обліку; оптимізації управлінської діяльності; оптимізації товарних, сировинних і фінансових потоків; підвищенні якості комунікативних процесів і якості проведення маркетингових заходів.

Таке підприємство має брати на себе всі витрати по підтримці інфраструктури електронного простору, в якому воно існує; по торговій марці; організації міжкорпоративних продажів; просуванню товарів через Інтернет-магазин. Сьогодні це вимагає колосальних інвестицій, тому подібну модель намагаються реалізувати успішні в традиційному бізнесі, великі корпоративні структури, що мають сильну торгову марку і розвинену клієнтську базу.

Наприклад, гіганти автомобільної промисловості - компанії Ford Motor Company, General Motors, Renault,

Nissan слідують але шляхи розвитку саме цієї моделі, створюючи гігантські торгові майданчики і для споживачів, і для постачальників.

Модель аутсорсингу (модель В4)

Повна автоматизація багатьох бізнес-процесів, спрощення схем взаємодії, розширення можливостей і підвищення швидкості і якості координації робіт змінюють структуру функцій і конфігурацію підприємства. Стає дешевше передавати частину функцій підприємства для виконання іншим підприємствам, що спеціалізуються в цій області, тобто проводити аутсорсинг, використовуючи Інтернет. Підприємство може віддати на аутсорсинг: виробництво, маркетинг (деякі функції, наприклад: дослідження ринку, проведення рекламної кампанії і т.д.), логістику, фінанси, залишаючи собі найбільш значущі: стратегічне управління, розробку і розвиток продукту і технологій, продажу та обслуговування клієнтів. Застосування аутсорсингу веде до зменшення оптимального розміру підприємства і до скорочення постійних витрат, що також є додатковим джерелом конкурентних переваг і підвищує ефективність діяльності підприємства.

Особливості моделей інтеграції

Інтернет змінює способи просування торгових марок і створить нові маркетингові підходи. На традиційному ринку для ефективного позиціювання товарів і послуг підприємства сегментируют ринок, вивчають запити і персональні характеристики окремих споживачів. Знаючи характеристики окремих споживачів, що потрапляють в групи по яких-небудь ознаках, фахівці екстраполюють ці результати на всю групу в цілому, припускаючи, що вся група буде вести себе подібним чином. Нові технології дозволяють вдіяти не приблизне, а повне сегментування ринку. У нових моделях бізнесу з'являється можливість збирати детальну інформацію про кожного клієнта, про попит і стан ринку за допомогою інтерактивного доступу до інформації. Можливість персонального спілкування зі зворотним зв'язком робить кожного клієнта активним постачальником інформації про свої потреби. Підприємство персоналізує пропоновані продукти та послуги, направляючи маркетингові зусилля иа конкретні групи осіб ("когорти"). У цьому випадку маркетингові прорахунки, комерційний ризик знижуються практично до нуля.

Залежно від ступеня інтеграції нових інформаційних технологій у бізнес змінюється зовнішня середу підприємства. Середа Інтернету охоплює все більшу сферу діяльності підприємства. Для моделей інтеграції В2, В3, В4 середу Інтернету зливається з микросредой підприємства, так як відбувається поступова інтеграція бізнесу в середу електронного простору нс тільки для підприємства, але і для більшості його контактних аудиторій. У зв'язку з цим стратегічне планування і управління підприємством, яке інтегрує Інтернет-технології в свої бізнес-процеси, необхідно здійснювати, враховуючи не тільки вплив сил і суб'єктів традиційного середовища, але й фактори впливу Інтернет-середовища. При цьому під макросередовищем розуміються: соціально-економічні, політичні, правові, культурні та технологічні умови.

Сьогодні найкращі перспективи розвитку і в Росії, і в світі має торгівля через Інтернет на рівні міжкорпоративного сектора. Причини, що знижують ефективність впровадження моделей інтеграції в області споживчого сектора, в меншій мірі впливають на розвиток онлайнового міжкорпоративного сектора. Рівень розвитку Інтернет-середовища вже сьогодні дозволяє корпоративним клієнтам ефективно взаємодіяти один з одним: багато з підприємств, особливо великих, мають якісні лінії зв'язку; платежі здійснюються в основному через банки; створення торгових майданчиків в міжкорпоративному секторі пов'язано з меншими ризиками проти створенням торгових майданчиків в споживчому секторі.

Згідно з дослідженнями фахівців компанії Intel, в 2002 р число користувачів Інтернетом зросла до мільярда, а оборот електронної комерції - до трильйона доларів. У цих умовах менеджери, які мають уявлення про бізнес-моделях Інтернет-ринку і вміють оцінити можливості інтеграції нових інформаційних технологій в діяльність підприємства, отримують можливість підвищити здатність до адаптації і поліпшити свої стратегічні позиції в бізнесі.

Згідно з дослідженнями Forrester Research, в 2004 р загальний обсяг Інтернет-комерції в світі (В2С і С2С) перевищив 6800000000000 дол. Країни Північної Америки, на думку експертів, поки мають найбільшу вагу в обсязі цієї торгівлі, але їх домінування поступово згасає . Причиною тому гіперроста електронного бізнесу в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Західної Європи, який в найближчі роки, на думку аналітиків, буде тільки зростати. На рис. 40.12 представлені дані про тенденції розвитку електронної комерції в провідних регіонах світу.

Завдяки мощі американських ЗМІ саме поняття "електронний бізнес", насамперед, асоціюється з країнами Заходу. Схоже, що найближчим часом даний стереотип буде зруйнований натиском "електронних тигрів" Азії. Згідно з прогнозами дослідників, у найближчі кілька років країни Тихоокеанського регіону наростять свою частку в загальносвітовому обороті угод, здійснюваних через Інтернет, і за цим показником залишать позаду країни ЄС. Дана тенденція підтверджується сьогоднішніми темпами зростання онлайнового бізнесу в цьому регіоні.

З приходом в електронному світі моди на бізнес-модель В2В, до роздрібних послуг через Інтернет, ще зовсім недавно настільки популярним, стали ставитися дещо зверхньо. Тим часом, мільярдні обороти цього сектора - найкраще підтвердження того, що подібна позиція неадекватна ситуації. На тлі уповільнення розвитку В2С в Північній Америці (виключно у зв'язку з загальноекономічною спадом США), онлайнова активність роздрібних продавців Тихоокеанського регіону все зростає. Зростання цього ринку, згідно з дослідженнями, перевищує 100% на рік. За даними компанії Boston Consulting Group, успіх віртуальних роздрібних магазинів в Японії, Австралії, Тайвані, Кореї та інших країнах регіону обумовлений, перш за все, зусиллями великих авторитетних учасників ринку, зусиллями компаній, які отримали назву "електронні дракони".

Доходи на азіатському ринку В2С більш ніж подвоїлися в 2000 р, склавши 6,8 млрд дол. Одна з передумов зростання - значне збільшення числа користувачів мережі Інтернет в регіоні. Згідно з прогнозом, азіатська частина населення мережі щороку збільшуватиметься на 36% і в 2004 р склала 245 млн чоловік.

Дослідження BCG фіксує три «вбивчо успішні категорії" в азіатському В2С: Інтернет-трейдинг, туристські послуги, плюс комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення. На початку XXI ст. послуги з доступу в біржові торговельні системи через Інтернет принесли компаніям регіону доходи на 121% більше, ніж роком раніше. Онлайнові продажі комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення зросли за рік на 75%, а продажі туристичних турів через мережу Інтернет - на 188%.

Для порівняння наведемо дані Forrester Research, що демонструють динаміку зростання роздрібних продажів на американському онлайновому ринку. Скромна різниця між двома кривими на рис. 40.12 свідчить про відносне насиченні ринку США. Це цілком закономірне явище. Фаза феєричного зростання, в якій сьогодні перебувають онлайнові ринки країн Тихоокеанського регіону, на північноамериканському континенті вже пройдена.

Подальший розвиток роздрібного онлайнового ринку Азії, на думку фахівців BCG, залежить від трьох основних чинників.

Перший - це швидкість поширення Інтернету: згідно з дослідженнями, в 2004 р 50% населення індустріально розвинених країн регіону користуються мережею.

Другий фактор успіху - стрімкий розвиток онлайнових транзакцій, не орієнтованих на продаж товарів: оплата рахунків за послуги, обмін інформаційними повідомленнями (бронювання квитків і т.д.).

Третій - поширення серед компаній, що мають багатоканальну модель продажів, довгострокових стратегій розвитку, що, на думку експертів, створить додаткові можливості для отримання прибутку.

У 2004 р частка країн Тихоокеанського регіону в електронній комерції перевищила частку ЄС і склала 24%

Дані про тенденції розвитку електронної комерції в провідних регіонах світу

Мал. 40.12. Дані про тенденції розвитку електронної комерції в провідних регіонах світу

(рис. 40.13). Вагомим внеском у цей успіх вніс потужний ривок "електронних тигрів" на ринку роздрібних Інтернет-продажів [1].[1]

Частки провідних регіонів світу в електронній комерції

Мал. 40.13. Частки провідних регіонів світу в електронній комерції:

1 - Північна Америка; 2 - Західна Європа; 3 - решта регіонів; 4 - Тихоокеанський регіон; 5 - Латинська Америка

 
<<   ЗМІСТ   >>