Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Адміністративні правопорушення у сфері митної справи

Владні відносини у сфері митної діяльності завжди обумовлені майновими передумовами, а саме:

  • o користуванням і розпорядженням майном, що перебуває під митним контролем;
  • o виконанням фіскальних, інформаційних та інших обов'язків (у тому числі обов'язків, обумовлених

публічними обмеженнями у сфері зовнішньоекономічної діяльності), здійснення яких пов'язане з безпосередніми майновими обтяженнями, або тягне за собою релятивних майнові обмеження (наприклад, виконання інформаційних та облікових обов'язків);

o невиконанням митних правил або їх неналежним виконанням (деліктні відносини).

Майнові відносини в митній сфері регламентуються адміністративним й іншим публічним законодавством, а у випадках, прямо передбачених таким законодавством, - також і цивілістичні приписами (див. П. 3 ст. 2 ЦК).

Санкції за порушення митних правил встановлюють майнові обмеження прав порушника, до яких відносяться адміністративний штраф і конфіскація, однак превентивне адміністративне покарання у вигляді попередження застосовується рідко (див. Ст. 16.5, 16.10, 16.15, ч. 3 ст. 16.23 КоАП). Зазначені майнові санкції призначаються на основі особливих правил, встановлених стосовно тільки до митним правопорушенням. Адміністративний штраф обчислюється у величині, кратній:

  • o вартості предмета адміністративного правопорушення - товарів або транспортних засобів, користування і розпорядження якими здійснюється з порушенням митного законодавства (ч. 1 ст. 16.1, ч. 1 ст. 16.2, ч. 2 ст. 16.18, ч. 2 ст. 16.19, ч . 1 ст. 16.20, ст. 16.21 КоАП);
  • o сумі несплачених митних зборів, податків. Цей критерій обчислення адміністративного штрафу застосовується тільки при здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 16.2 КоАП.

Обчислення адміністративного штрафу у величині кратної вартості предмета адміністративного правопорушення передбачено при вчиненні деяких правопорушень у сферах природокористування (див. Ч. 2 ст. 8.17, ст. 8.20 КоАП) та підприємництва (див. Ч. 1 ст. 14.20), проте максимальний розмір штрафу , визначений ч. 3 ст. 3.5 КоАП, - в сумі трикратного розміру вартості предмета адміністративного правопорушення, передбачений тільки при порушеннях правил природокористування (див. Ч. 2 ст. 8.17 КоАП) і митних порушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 16.1. В інших випадках максимальна величина штрафних санкцій, що обчислюються на основі вищевказаного критерію, не перевищує двократного розміру вартості предмета правопорушення, а стосовно до ч. 2 ст. 16.18 КоАП граничний розмір штрафу не може перевищувати одноразовий розмір вказаної вартості.

Мінімальний розмір адміністративного штрафу, який обчислюється в величинах, кратних вартості предмета правопорушення або сумі несплачених митних зборів і податків, законодавчо не визначений (СР ч. 2, 3 ст. 3.5 КоАП), однак на практиці величина такого штрафу не може бути менше однієї другої вищевказаних суми або вартості. У випадках, передбачених санкціями ч. 1, 2 ст. 16.1, ч. 1 ст. 16.2 і ст. 16.21 КоАП, мінімальний розмір штрафу, який обчислюється у величині, кратній вартості предмета правопорушення, дорівнює одній другій розміру такої вартості. Частиною 2 ст. 16.18 встановлено фіксований розмір штрафу, що стягується у розмірі вартості предмета адміністративного правопорушення.

Для адміністративних покарань, що застосовуються до порушників митних правил, характерне встановлення обтяжливих майнових обмежень для індивідуальних підприємців. Такі особи несуть відповідальність, встановлену санкцією відповідної статті гол. 16 КпАП для юридичних осіб, і можуть бути піддані штрафу в максимальному розмірі - в сумі до 500 тис. Руб. (див. ч. 1 ст. 16.9, ч. 1 ст. 16.19 КоАП), або в сумі до 300 тис. руб. (див. ч. 3 ст. 16.2, ч. 1 ст. 16.3, ст. 16.7, ч. 3, 5 ст. 16.12, ч. 3 ст. 16.19, ст. 16.22, ч. 1 ст. 16.24 КоАП), при цьому стосовно правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 16.9 КоАП, мінімальний розмір адміністративного штрафу встановлено у сумі 300 тис. Руб.

При скоєнні розглянутих проступків порушник може бути підданий конфіскації, застосовуваної в якості додаткового або основного адміністративного покарання (див. Ч. 2 ст. 3.3 КоАП), в останньому випадку конфіскація завжди застосовується на безальтернативній основі (див. Ч. 1-3 ст. 16.1 , ч. 1-3 ст. 16.2, ч. 2 ст. 16.3, ст. 16.7, ч. 1 ст. 16.18, ч. 1-3 ст. 16.19, ч. 1 ст. 16.20, ст. 16.21, ч. 2 ст. 16.24 КоАП). Конфіскація, що призначається в якості додаткового покарання, може бути застосована поряд з адміністративним штрафом у тих випадках, якщо суддя вбачає доцільність застосування як основного, так і додаткового покарання.

Адміністративно-юрисдикційними повноваженнями у митній сфері наділені посадові особи ФМС Росії та підпорядкованих їй територіальних органів. До їх відання віднесено розгляд справ про порушення митних правил, за винятком ч. 2 ст. 16.1 КоАП, підвідомчій світовим суддям. При призначенні адміністративного розслідування справи про зазначені правопорушення розглядаються суддями районних судів, а у випадках, не тягнуть проведення розслідування, - мировими суддями. Стосовно до ч. 2 ст. 16.1 КоАП посадові особи митних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення (див. П. 12 ч. 2 ст. 28.3 КоАП).

Посадові особи митних органів здійснюють всі процесуальні дії, що передують призначенню суддею адміністративного покарання, - від складання протоколів до застосування заходів адміністративного припинення у вигляді адміністративного затримання і поєднаної з ним запобіжного заходу у вигляді доставляння (див. П. 10 ч. 1 ст. 27.2, п. 6 ч. 1 ст. 27.3 КоАП), особистого огляду (див. ст. 27.7 КоАП), огляду службових приміщень суб'єкта підприємництва і знаходяться там речей і документів (див. ч. 1 ст. 27.8 КоАП), вилучення таких речей і документів (див. ч. 1 ст. 27.10 КоАП), огляду транспортного засобу (ч. 2 ст. 27.9 КоАП) та інших запобіжних заходів, крім встановлених ст. 27.12,27.13, 27.15 і 27.16 КоАП.

До відання посадових осіб митних органів віднесено також збудження процедури адміністративного розслідування. При вчиненні правопорушень, які не становлять значної суспільної небезпеки, зазначені посадові особи мають право виносити попередження на місці вчинення правопорушення (див. Ст. 16.5, 16.10, 16.15, ч. 3 ст. 16.23 КоАП). У зазначених випадках посадові особи митних органів здійснюють всі встановлені КоАП процесуальні дії - від порушення справи про адміністративне правопорушення до виконання призначеного ними адміністративного покарання. Крім випадків, передбачених гл. 16 КпАП, подібна уніфікація адміністративних процедур і наділення посадової особи правоохоронного органу настільки великими юрисдикційними повноваженнями можлива тільки стосовно до деяких порушень правил дорожнього руху.

 
<<   ЗМІСТ   >>