Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Свідок

У відповідності зі ст. 25.6 КоАП в якості свідка у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана особа, якій можуть бути відомі обставини справи, що підлягають встановленню.

Під обставинами справи, що підлягають встановленню, маються на увазі відомі свідкові будь-які фактичні дані, на основі яких суддя, орган, посадова особа встановлюють наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Як свідок може бути викликана кожна особа, якому, на думку судді, органу, посадової особи, у провадженні яких знаходиться справа, відомі зазначені дані.

Потерпілий, понятий, викликані для опитування в якості свідків, зобов'язані з'явитися в зазначений у повістці час.

У випадках, визначених федеральним законом, дача свідчень є правом, але не обов'язком свідків. Так, згідно з Федеральним законом від 26 вересня 1997 № 125-ФЗ "Про свободу совісті та релігійні об'єднання" священнослужитель не зобов'язаний давати свідчення, відомі йому по сповідальні обставинам. Свідок не зобов'язаний свідчити проти себе самого, свого чоловіка і близьких родичів.

Згідно з п. 2 ст. 8 Федерального закону від 31 травня 2002 № 63-Φ3 адвокат не може бути викликаний і допитаний як свідок про обставини, які стали йому відомими у зв'язку зі зверненням до нього за юридичною допомогою або в зв'язку з її наданням.

Свідок зобов'язаний дати правдиві показання: завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого або відмова зазначених осіб від дачі показань тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 307 і ст. 308 КК. Відмова або ухилення свідка від обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 25.6, кваліфікуються за ст. 17.7 КоАП (умисне невиконання вимог посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення); завідомо неправдиві показання свідка кваліфікуються за ст. 17.9 КоАП.

Понятий

У випадках, передбачених КпАП, посадовою особою, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, в якості понятого може бути залучено будь-яка не зацікавлена в результаті справи повнолітня особа. Число понятих повинно бути не менше двох.

Присутність понятих передбачено при застосуванні до особи, яка підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення, заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Особистий огляд здійснюється особою однієї статі з особою в присутності двох понятих тієї ж статі. При застосуванні деяких заходів забезпечення провадження у справі обов'язкової присутності понятих не потрібно: це можливо при проведенні особистого огляду (у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 27.7 КоАП), відсторонення від керування транспортним засобом, а також при медичному огляді на стан сп'яніння (ст . 27.12 КоАП).

Для опитування в якості свідка понятий зобов'язаний з'явитися в строк, визначений порядком судді, органу, посадової особи, у провадженні яких знаходиться справа про адміністративне правопорушення.

Спеціаліст, експерт, перекладач

В якості спеціаліста для участі у провадженні у справі може бути притягнута будь-яка не зацікавлена в результаті справи повнолітня особа, володіє знаннями, необхідними для надання сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, а також у застосуванні технічних засобів.

Спеціаліст може бути залучений після порушення провадження у справах про адміністративні правопорушення, при виробництві за якими необхідно складання протоколу. Відповідно до вказівок викликали його судді, органу, посадової особи фахівець зобов'язаний брати участь у процесуальних діях, в яких потрібні його пізнання у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, а також у застосуванні технічних засобів. На відміну від експерта, фахівець дає пояснення, а експерт уявляє, як правило, письмовий висновок.

Таким чином, участь фахівця може знадобитися не тільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а й при перегляді рішення, винесеного за скаргою на постанову по зазначеній справі, наприклад, при скасуванні постанови і при поверненні справи на новий розгляд відповідно до п. 4 ч . 1 ст. 30.7 КоАП.

На відміну від експерта, фахівець може і не володіти спеціальними знаннями по суті фактів і обставин розглянутого справи про адміністративне правопорушення. Проте фахівець зобов'язаний брати участь у проведенні дій, що потребують спеціальних знань (експертизи). У разі залучення його для проведення експертизи фахівець діє під керівництвом експерта, здійснюючи в основному допоміжні, технічні функції.

Права та обов'язки фахівця і експерта у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в чому збігаються. Відмова або їх ухилення від виконання обов'язків, передбачених КпАП, кваліфікуються за ст. 17.7 (умисне невиконання вимог посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративне правопорушення). Завідомо неправдиві пояснення фахівця кваліфікуються за ст. 17.9. Завідомо неправдиве пояснення експерта при здійсненні державного контролю (нагляду) кваліфікується за ст. 19.26 КоАП; завідомо неправдиве пояснення експерта в інших випадках містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 17.9 КоАП.

Вичерпний перелік обставин, що виключають можливість залучення фахівця і експерта в якості учасника у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, визначено ч. 2 ст. 25.12 КоАП.

Участь перекладача у провадженні у справі про адміністративні правопорушення обумовлено правами осіб, що беруть участь у провадженні у даній справі, зазначених у ст. 25.1- 25.9 КоАП. Згідно з ч. 2 ст. 24.2 особам, бере участі у провадженні у справі про адміністративне правопорушення та не володіють мовою, якою ведеться провадження у справі, забезпечується право виступати й давати пояснення, заявляти клопотання і відводи, приносити скарги на рідною мовою чи на іншому вільно обраному цими особами мовою спілкування, а також користуватися послугами перекладача.

Адміністративна відповідальність за завідомо неправильний переклад при провадженні у справі про адміністративне правопорушення передбачена ст. 17.9 КоАП.

За відмову або за ухилення від виконання обов'язків, встановлених КпАП, перекладач несе адміністративну відповідальність, передбачену ст. 17.7.

Завідомо неправильний переклад в суді кваліфікується як злочин при провадженні в кримінальних справах (див. Ч. 1 ст. 307 КК і примітка до даної статті).

 
<<   ЗМІСТ   >>