Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Виявлення соціальних і правових передумов діяння

Для цілей кваліфікації адміністративного правопорушення необхідно встановити причини дії, тобто причини і умови вчинення адміністративного проступку (див. п. 7 ст. 26.1 КоАП).

Адміністративне правопорушення завжди обумовлено соціальними та правовими передумовами, встановлення яких необхідно не тільки для правильного вирішення справи, але і для досягнення превентивних цілей мінімізації суспільно небезпечних наслідків діяння і запобігання його рецидиву.

При встановленні соціальних передумов діяння враховуються суспільний статус порушника, його майновий стан, відношення до трудової або творчої (творчої) діяльності - у тих випадках, коли це необхідно для кваліфікації правопорушення.

До соціальних передумов дії ставляться суб'єктивні обставини, що відображають індивідуальну психологічну мотивацію дій (бездіяльності) порушника.

Проступок може бути реакцією порушника на важке матеріальне становище, обумовлене соціально-політичними і економічними передумовами (наприклад, у випадках невиплат заробітної плати, пов'язаних з дефіцитом бюджетних коштів, ліквідації містоутворюючого підприємства або зміни його організаційно-правової форми). Зазначені соціальні фактори обумовлені несприятливими наслідками здійснення державної економічної політики, порушник не в змозі запобігти їх наступ, його протиправні дії в цих випадках є вимушеними, позитивними.

Погіршення матеріального становища може бути викликане і асоціальною поведінкою особи, наприклад припиненням трудової діяльності, зловживанням спиртними напоями - в цих випадках негативні наслідки люмпенізації обумовлені свідомими діями правопорушника.

Правові передумови адміністративного правопорушення відображають инициирующую роль права в регламентації суспільних відносин. Набуття чинності федеральних законів, що встановлюють додаткові обов'язки громадян у сфері підприємницької діяльності (тобто обмежують їхні права), породжує негативні наслідки - обличчя, намагаючись зберегти свій комерційний потенціал, ігнорує встановлені обов'язки. Протиправне діяння у зазначеному випадку обумовлено обмеженнями майнового статусу громадян, які можуть бути тимчасовими (наприклад, при введенні особливого адміністративного режиму надзвичайного стану) або безстроковими (коли термін дії встановлених обмежень федеральним законом не визначено).

Таким чином, для виявлення причин і умов вчинення адміністративного правопорушення, за змістом ч. 7 ст. 26.1 КоАП, необхідно встановити соціальні та правові передумови діяння незалежно від того, чи є вони позитивними або негативними.

Під причинами вчинення діяння розуміються суб'єктивні обставини, що відображають психологічну реакцію особи, його світоглядні засади і об'єктивні обставини, пов'язані з публічною діяльністю державних органів і не залежні від волі людей, зобов'язаних виконувати правомірні вимоги посадових осіб.

До умов вчинення адміністративного правопорушення належать фактори, виникнення яких стало безпосередньою передумовою діяння, спонукало особа порушити встановлене законом право або не сповнити обов'язок. При кваліфікації причин, умов діяння необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між вчиненням проступку і його передумовами.

Публічна функція кваліфікації передумов діяння укладена в превентивної діяльності правоохоронних органів, до відання яких віднесено виявлення причин, умов вчинення проступку (див. Ст. 29.13 КоАП). Державні та інші органи, установи, організації, їх посадові особи зобов'язані виконати адресоване їм уявлення правоохоронного органу про усунення причин і умов вчинення адміністративного правопорушення (невиконання цього обов'язку або її неналежне виконання кваліфікується за ст. 19.6 КоАП).

 
<<   ЗМІСТ   >>