Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Сутність майнових правообмежень при конфіскації

Конфіскація як санкція за вчинене правопорушення передбачена не тільки КоАП. Так, згідно зі ст. 243 ГК допускаються дві форми конфіскації: за рішенням суду і в адміністративному порядку - за рішенням уповноважених органів адміністративної юрисдикції, їх посадових осіб. Конфіскація в якості міри відповідальності, передбаченої ГК, може бути застосована у відношенні як рухомого майна, так і нерухомих об'єктів.

Правовий режим конфіскації як публічної санкції суттєво відрізняється від тлумачення конфіскації КпАП: в даному випадку конфіскації підлягають тільки майнові об'єкти, встановлені санкцією відповідної статті Особливої частини КпАП, причому окремі об'єкти майна, зокрема гроші та цінні папери, не можуть розглядатися як знаряддя скоєння адміністративного проступку і тому не підлягають конфіскації.

Згідно КпАП конфіскація може бути здійснена щодо рухомого майна, а також стосовно до нерухомим майновим об'єктам. Зокрема, конфіскація морського чи повітряного судна (у тих випадках, коли воно підлягає державній реєстрації), який застосовується згідно з КпАП за вчинення адміністративних правопорушень на континентальному шельфі або у виключній економічній зоні Російської Федерації, являє собою різновид конфіскації нерухомого майна (див. Ч . 1-3 ст. 8.17, ч. 1-2 ст. 8.18, ст. 8.19, 8.20, а стосовно до повітряного судна - також ч. 1-2 ст. 8.18, ст. 8.19-8.20 КоАП).

Під річчю, що підлягає при конфіскації примусовому безоплатному вилученню, розуміються об'єкти цивільних прав - рухомі і нерухомі речі. Порушник може бути власником вилучається при конфіскації речі або володіти стосовно неї окремими майновими правочинності - правом володіння і (або) розпорядження: у кожному разі річ, що підлягає конфіскації, повинна знаходитися у порушника на одному із зазначених законних підстав. Вилучення у порушника рухомої, нерухомої речі, що знаходиться у нього на незаконних підставах, не є конфіскацією.

Згідно з ч. 3 ст. 3.7 КоАП не є конфіскацією вилучення з незаконного володіння особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, знаряддя вчинення або предмета адміністративного правопорушення:

  • o підлягають відповідно до федеральним законом поверненню їх законному власнику;
  • o вилучених з обороту або перебували у протиправному володінні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з інших причин і на цій підставі підлягають поверненню у власність держави або знищенню. Під предметом, вилученим з обігу, мається на увазі майно, знаходження якого в обороті не допускається на підставі п. 2 ст. 129 ГК. Види об'єктів цивільних прав, вилучених з обороту, повинні бути прямо зазначені у федеральному законі.

Російське імперське право також розглядало конфіскацію в якості особливого різновиду майнових санкцій. Згідно ст. 58 Уложення про покарання кримінальних та виправних конфіскація "всіх або частини належних засудженим речей і інших майна" була додатковим майновим покаранням, приєднуваних в зазначених законом випадках до основного кримінальній або исправительному покаранню. Від загальної конфіскації, або примусового вилучення всього майна на користь казни, відрізнялося вилучення у винного окремих предметів - "знарядь, що послужили або долженствующих служити до скоєння злочину (instrumental sceleris), або ж продуктів злочину". Відповідно з відділом перший гол. IX Уложення (про порушення статутів митних) покарання у вигляді конфіскації було передбачено по дев'ятнадцяти складам злочинів, правовий режим спеціальної конфіскації був визначений ст. 751, ч. 2 ст. 759, ст. 760, 761 (доповнення 1, 2), 762, 763, ч. 1 ст. 764. Види окремих предметів, що підлягають конфіскації в даному випадку, визначалися диспозицією правової норми. Конфісковані предмети, якщо вони не підлягали знищенню, зверталися на користь скарбниці або направлялися конкретного адресата, визначеному санкцією: згідно зі ст. 759 незаконно ввозиться із зарубіжних країн російська срібна монета, а також мідна монета нової карбування підлягали конфіскації і направленню на монетний двір.

На підставі ст. 1 205 Статуту кримінального судочинства товари та інші предмети, визнані судом такими, що підлягають конфіскації, а одно утримані для поповнення штрафів, продавалися казенним управлінням.

 
<<   ЗМІСТ   >>