Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Попередження

Попередження як особлива превентивна санкція

Попередження являє собою особливу правоохоронну санкцію.

На відміну від інших видів адміністративних покарань, винесення попередження не тягне за собою обмежень конституційних прав і свобод порушника. Основна його мета - превентивний вплив на волю порушника, що перешкоджає рецидиву проступку. Попередження виноситься тільки при здійсненні адміністративних правопорушень, які не становлять значну суспільну небезпеку і не спричинили заподіяння значної шкоди. Винесення попередження коригує моральні підвалини порушника і тим самим сприяє його соціальної адаптації.

Обумовленість попередження

Попередження призначається тільки відносно первинного правопорушення, це покарання не може бути застосоване при рецидиві вчинення проступку, а також при заподіянні майнової шкоди. Факт заподіяння моральної або репутаційного шкоди не виключає застосування цього адміністративного покарання.

У кримінальному праві попередження стосується до примусових заходів виховного впливу, який призначається неповнолітньому в якості правоохоронної санкції, альтернативної кримінальному покаранню: згідно з ч. 1 ст. 91 КК попередження полягає в роз'ясненні неповнолітньому шкоди, заподіяної його діянням, і наслідків повторного вчинення злочинів, передбачених КК.

Попередження виноситься тільки в письмовій формі. При винесенні попередження протокол про адміністративне правопорушення не складається, це покарання оформляється на місці вчинення проступку (див. Ч. 1 ст. 28.6 КоАП).

У винесенні офіційного осуду виражається несхвалення, осуд протиправного діяння порушника.

Попередження як вид адміністративного покарання може встановлюватися і застосовуватися лише як основного адміністративного покарання.

На відміну від попередження, усне зауваження правопорушнику, передбачене ст. 2.9 КоАП при малозначності вчиненого проступку, не є покаранням. Оголошення усного зауваження порушнику тягне за собою винесення постанови про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. П. 2 ч. 11 ст. 29.9 КоАП).

Адміністративний штраф

Критерії обчислення розміру адміністративного штрафу

Адміністративний штраф являє собою єдину різновид адміністративного покарання, що обчислюється у грошовій формі.

Частиною 1 ст. 3.5 КоАП визначено правові критерії обчислення розміру адміністративного штрафу, згідно з якими штраф встановлюється у величині, кратній:

  • o фіксованої грошової сумі в рублевому еквіваленті. Максимальна сума адміністративного штрафу, який обчислюється у фіксованій сумі, встановленої санкцією відповідної статті КпАП, не може перевищувати 5 тис. Руб. для громадян, 50 тис. руб. для посадових осіб та 1 млн руб. для юридичних осіб, а у випадках, передбачених ч. 1-3 ст. 14.40 та ч. 1-6 ст. 14.42 КоАП - 5 млн руб. При скоєнні окремих адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку і громадський порядок, граничний розмір адміністративного штрафу, встановленого стосовно до діянь громадян і посадових осіб, багаторазово перевищує вказані значення і становить 300 тис. Руб. для громадян і 600 тис. руб. для посадових осіб (див. параграф 11.16 справжнього видання);
  • o вартості предмета адміністративного правопорушення на момент закінчення або припинення адміністративного правопорушення;
  • o сумі несплачених і підлягають сплаті на момент закінчення або припинення адміністративного правопорушення податків, зборів або мит;
  • o сумі незаконної валютної операції;
  • o сумі валютної виручки, що не проданої у встановленому порядку;
  • o сумі коштів, що не зарахованих у встановлений термін на рахунки в уповноважених банках;
  • o сумі грошових коштів, кратною розміру ставки рефінансування ЦБ РФ (див. п. 2 ч. 1 ст. 3.5 КоАП);
  • o сумі грошових коштів, не повернутих у встановлений строк у Російську Федерацію;
  • o сумі несплаченого адміністративного штрафу;
  • o сумі грошових коштів, вартості цінних паперів, іншого майна, незаконно переданого юридичним особам;
  • o вартості майнових послуг, незаконно наданих юридичною особою;
  • o сумі виручки правопорушника від реалізації товару (роботи, послуги) (сума виручки обчислюється відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3.5 КоАП);
  • o сумі виручки правопорушника, отриманої внаслідок неправомірного завищення регульованого державою порядку ціноутворення (сума обчислюється відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3.5 КоАП);
  • o максимальною ціною публічного договору (п. 5 ч. 1 ст. 3.5 КоАП);
  • o сумі зайвого доходу, отриманого правопорушником внаслідок неправомірного використання інсайдерської інформації або маніпулювання ринком (див. п. 6 ч. 1 ст. 3.5 КоАП в редакції п. 1 ст. 24 Федерального закону від 27 липня 2010 року № 224-ФЗ) ;
  • o сумі збитків, що не заподіяних порушнику, при неправомірному використанні інсайдерської інформації або маніпулюванні ринком (див. п. 6 ч. 1 ст. 3.5 КоАП в редакції вищевказаного Федерального закону).

Розмір адміністративного штрафу не може бути менше 100 руб.

Умови застосування адміністративного штрафу

Санкціями статей Особливої частини КоАП найбільш часто передбачається метод обчислення розміру адміністративного штрафу у фіксованій грошовій сумі. Решта критеріїв обчислення розміру адміністративного штрафу використовуються значно рідше.

Адміністративний штраф у величині, кратній вартості предмета адміністративного правопорушення, обчислюється при скоєнні:

  • o дрібного розкрадання (ст. 7.27 КоАП);
  • o екологічних правопорушень, встановлених ч. 2 ст. 8.17, ст. 8.20 КоАП;
  • o порушень законодавства про експортний контроль (див. ч. 1 ст. 14.20 КоАП);
  • o митних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 16.1, ч. 1 ст. 16.2, ч. 2 ст. 16.19, ч. 1 ст. 16.20, ст. 16.21 КоАП.

У зазначених випадках розрізняється рухоме майно, относимое до предмета адміністративного правопорушення. Стосовно до дрібному розкраданню до такого майна відносяться викрадені речі, при вчиненні екологічних проступків предметом адміністративного правопорушення є водні біологічні чи мінеральні ресурси, у разі порушень законодавства про експортний контроль до предметів адміністративного правопорушення належать товари, інформація, роботи, послуги або результати інтелектуальної діяльності, а при порушенні митних правил - товари або транспортні засоби, користування якими здійснюється з порушенням митного законодавства.

Максимальний розмір адміністративного штрафу, який обчислюється на основі зазначеного критерію, тобто в сумі трикратного розміру вартості предмета адміністративного правопорушення (див. ч. 3 ст. 3.5 КоАП), передбачений при вчиненні адміністративних правопорушень, встановлених ст. 7.27, ч. 2 ст. 8.17, ч. 1, 2 ст. 16.1 КоАП.

Обчислення адміністративного штрафу у величині, кратній сумі валютної виручки, що не проданої у встановленому порядку, або сумі грошових коштів, що не зарахованих на рахунки в уповноважених банках, або сумі грошових коштів, не повернутих у Російську Федерацію, передбачено при порушеннях валютного законодавства, встановлених відповідно ч . 3-5 ст. 15.25 КоАП.

Обчислення адміністративного штрафу у величині, кратній сумі несплачених митних зборів, податків, передбачено при вчиненні порушень митних правил у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 16.2 КоАП.

Обчислення адміністративного штрафу у величині, кратній сумі несплаченого адміністративного штрафу, передбачене тільки при здійсненні провин, встановлених ч. 1 ст. 20.25 КоАП.

Адміністративний штраф може встановлюватися і застосовуватися лише як основного адміністративного покарання. При його застосуванні береться до уваги юрисдикційний статус суб'єкта адміністративного правопорушення: фізичного, посадової, юридичної особи. Призначення штрафних санкцій до індивідуальним підприємцям обумовлено формалізованими критеріями, встановленими КпАП для конкретного правопорушення, при цьому застосовуються уніфіковані правила, які ототожнюють юрисдикційний статус індивідуального підприємця і посадової особи (див. Прим. До ст. 2.4 КоАП), або індивідуальні підприємці несуть відповідальність в якості самостійних суб'єктів або притягуються до відповідальності в якості юридичних осіб.

 
<<   ЗМІСТ   >>