Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Презумпція невинності корпоративного правопорушення

Встановлення розглянутих вище факторів непереборної сили свідчить про неможливість легітимною корпоративної діяльності, в цих умовах кваліфікація правопорушення неможлива через відсутність суб'єктивних критеріїв винного діяння. Перевірка фактів наявності чи відсутності юридичних обставин, необхідних для встановлення суб'єктивних критеріїв провини, виробляється на стадії її публічного доказування, при цьому слід мати на увазі активну роль організації, підозрюваної у скоєнні проступку. Фактично саме організація зобов'язана доводити свою невинність, на відміну від неї посадова особа юрисдикційного органу, з ініціативи якого порушено справу про корпоративне провині, представляє свідчення порушення норм і правил, які кваліфікуються як правопорушення. Для стадії доведення корпоративного правопорушення характерна змагальність сторін: при цьому юрисдикційний орган підтверджує об'єктивні критерії винного діяння, організація у всякому разі наводить доводи, які свідчать про правомірність її дій в даних умовах, тобто підтверджує відсутність суб'єктивних критеріїв провини. Відносно корпоративних правопорушень принцип презумпції невинності застосовується вибірково, предметом публічного доведення є наявність суспільно-небезпечних наслідків, у тому числі і у випадках заподіяння майнової шкоди, морального, репутаційного шкоди правоохоронюваним публічним або приватноправових інтересам. Однак навіть при підтвердженні об'єктивних критеріїв провини правопорушення не може бути поставлено в відповідальність у тих випадках, якщо організація доведе відсутність суб'єктивних критеріїв провини і призведе незаперечні докази, що свідчать про те, що організацією були прийняті всі залежні від неї заходи для дотримання норм і правил, а їх порушення було зумовлено неправомірною діяльністю інших осіб, або обумовлено наявністю надзвичайних та інших непереборних в даних умовах обставин. Принцип презюміруемого публічного доведення провини не є безумовним, його застосування залежить від істоти корпоративного правопорушення

Таким чином, кваліфікація адміністративного та іншого публічного правопорушення, вчиненого юридичною особою, завжди обумовлена наявністю складу проступку, елементи якого властиві тільки корпоративному правопорушенню, а саме:

  • а) суб'єктами корпоративного правопорушення можуть бути тільки приватноправові юридичні особи, а в окремих випадках також і громадські організації. Публічні органи не відносяться до суб'єктів корпоративного правопорушення;
  • б) суб'єктивна сторона корпоративного правопорушення передбачає встановлення формалізованих об'єктивних і суб'єктивних критеріїв провини, при цьому психологічні критерії вини у формі умислу і необережності застосовуються тільки при кваліфікації винного діяння фізичної особи;
  • в) об'єктом корпоративного правопорушення є правоохоронюваним публічні та приватноправові інтереси, при цьому останні як об'єкт правового захисту завжди поступаються за своєю значимістю забезпеченню загальнодержавних потреб;
  • г) з об'єктивної сторони корпоративне правопорушення характеризується протиправною дією, втіленому в нелегітимному правовому акті, або протиправним бездіяльністю, формалізованому в ухиленні юридичної особи від виконання встановлених адміністративних процедур при порушенні термінів їх виконання і в інших випадках.

Протиправне діяння організації завжди обумовлено невиконанням її адміністративним органом корпоративних прав та обов'язків або їх неналежним виконанням.

 
<<   ЗМІСТ   >>