Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Правові наслідки кваліфікації неосудності в юрисдикційної діяльності

Вчинення проступку у стані неосудності є однією з обставин, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення (п. 2 ч. 1. ст. 24.5 КоАП), проте, на відміну від стану крайньої необхідності, в даному випадку беруться до уваги обидва ознаки діяння - як дія, так і бездіяльність.

Стан неосудності має бути встановлено під час скоєння правопорушення. Це необхідно брати до уваги також при триваючих адміністративні проступки (див. Ч. 2 ст. 4.5 КоАП). У цьому випадку необхідно кваліфікувати неосудність в момент встановлення факту правопорушення.

Кваліфікація неосудності при вчиненні злочину пов'язана з підтвердженням додаткових суб'єктивних ознак суспільно небезпечного діяння; необхідно також встановити, що особа під час його вчинення не могла усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними (ч. 1 ст. 21 КК).

Наявність суб'єктивних ознак неосудності, визначених ст. 2.8 КоАП, означає можливість встановлення даного патологічного стану тільки в діянні фізичної особи, на відміну від цього кваліфікація станів крайньої необхідності можлива також у діях юридичних осіб.

При скоєнні податкових правопорушень стан неосудності, як і у випадку адміністративних проступків, відноситься до обставин, що виключають застосування санкцій, при цьому кваліфікація неосудності суттєво відрізняється. Так, відповідно до подп. 2 п. 1 ст. 111 НК під станом неосудності розуміється неможливість фізичної особи усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хворобливого стану. При кваліфікації неосудності в цих випадках необхідно виявити суб'єктивні ознаки, що перешкоджають особі усвідомлювати суспільну небезпеку діяння, причому наявність таких ознак може бути обумовлено не тільки психічною патологією, а й соматичним захворюванням.

Таким чином, за змістом п. 1 ст. 111 НК розглянуті ознаки неосудності можуть бути наслідком хворобливого стану різного патогенезу, в тому числі і не пов'язаного з наявністю душевної хвороби. На відміну від податкових проступків кваліфікація стану неосудності при вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів завжди обумовлена наявністю психічної хвороби (ч. 1 ст. 21 КК).

Стан неосудності в якості юридичного факту має бути встановлено в результаті спеціального доведення. Як правило, для цього необхідні експертні висновки, що підтверджують наявність психічної патології. При скоєнні податкових правопорушень стан неосудності має бути доведено шляхом подання до податкового органу документів, які за змістом, змісту й даті ставляться до того податкового періоду, коли скоєно правопорушення.

У разі підтвердження вчинення протиправного діяння в стані неосудності особа звільняється від застосування юридичних санкцій. Додаткові правові наслідки передбачені тільки при здійсненні передбаченого КК суспільно небезпечного діяння: в цьому випадку судом можуть бути призначені примусові заходи медичного характеру - особливий різновид заходів державного примусу, відмінних за своїм статусом від видів кримінальних покарань.

Принциповою відмінністю дефініцій неосудності, наведених відповідно в ст. 2.8 КоАП і ст. 20 КпАП РРФСР (1984 г.), є ототожнення в першому визначенні неосудності з наявністю ознак психічної патології. Таким чином, ст. 2.8 КоАП обмежує можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, встановлюючи певні медичні критерії даного поняття, що істотно скорочує й правові передумови кваліфікації неосудності.

Малозначність адміністративного правопорушення

Правові передумови кваліфікації малозначність

У відповідності зі ст. 2.9 КоАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя, орган, посадова особа, уповноважені вирішити справу про адміністративне правопорушення, можуть звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому дефініція малозначність правопорушення у цій статті не наводиться.

Частина 2 ст. 14 КК наступним чином визначає малозначність діяння: не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не що представляє суспільної небезпеки. Зазначені правові критерії універсальні і однаковою мірою характеризують малозначність діяння при вчиненні як злочину, так і адміністративного проступку.

При кваліфікації малозначність адміністративного правопорушення враховуються його суспільно небезпечні наслідки. Встановлення події проступку у тих випадках, коли майновий збиток, моральну або репутаційний шкоду заподіяно не був, уже свідчить про настання суспільно небезпечних наслідків.

Об'єктивні і суб'єктивні критерії малозначність

До об'єктивних критеріям малозначність адміністративного правопорушення належать його наслідки в тих випадках, коли майновий збиток, моральну шкоду проступком завдано не був або правопорушенням був заподіяний незначний майновий збиток.

Про незначне майновий збиток свідчить явна нерозмірність майнової шкоди адміністративному штрафу у випадках, коли грошовий еквівалент збитку не перевищує розмір адміністративного штрафу. Заподіяння восполнима моральної шкоди фізичній особі небудь збитку діловій репутації юридичної особи також відноситься до об'єктивними критеріями малозначність правопорушення.

При встановленні ознак малозначність адміністративного правопорушення враховуються також суб'єктивні критерії, що підтверджують позитивну психоемоційну реакцію особи, яка вчинила проступок, наприклад порушник не тільки не заперечує факт вчинення ним правопорушення, а й висловлює свою готовність компенсувати шкоду.

Таким чином, кваліфікація малозначність адміністративного правопорушення можлива тільки у випадках, коли відсутня необхідність спеціального доведення провини, оскільки порушник не оспорює свою винність.

При скоєнні податкових правопорушень можливість звільнення від юридичної відповідальності за ознаками малозначності проступку не передбачена, однак наявність даних ознак може бути враховано в якості обставини, що пом'якшує відповідальність (подп. 3 п. 1 ст. 112 НК).

Правові наслідки кваліфікації малозначність

Оголошення усного зауваження при кваліфікації малозначність адміністративного правопорушення тягне за собою винесення постанови про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. П. 2 ч. 11 ст. 29.9 КоАП).

 
<<   ЗМІСТ   >>