Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Кваліфікація неосудності

Про необхідність оцінки суспільно небезпечних наслідків правопорушення при кваліфікації неосудності свідчать відповідні процесуальні приписи КпАП. Оскільки проведення медичної експертизи завжди пов'язане зі значними тимчасовими витратами, здійснення експертних дій можливе у випадках збудження адміністративного розслідування, тобто при скоєнні найбільш небезпечних посягань, встановлених ч. 1 ст. 28.7 КоАП.

Кваліфікація неосудності при вчиненні адміністративного правопорушення і злочини сполучена з підтвердженням судом ознак психічної патології, встановлених при проведенні спеціалізованої експертизи. Таким чином, кваліфікація неосудності завжди обумовлена процесуальними діями відповідного правоохоронного органу.

Неосудність як інститут адміністративного, кримінального, митного та іншого публічного законодавства відрізняється від встановлення ознак недієздатності (дефектної дієздатності) у цивільному процесі.

Наявність ознак психічної патології, внаслідок яких фізична особа не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, належить до загальних (медичним) критеріям встановлення неосудності і недієздатності, проте на відміну від публічного законодавства кваліфікація недієздатності в приватному праві можлива як у випадках правомірної діяльності громадянина, так і при здійсненні ним делікту.

Необхідною передумовою кваліфікації неосудності в публічному законодавстві може бути тільки встановлення факту правопорушення, з приводу якого посадовою особою і призначаються відповідні процесуальні дії, наприклад проведення психологічної або психіатричної експертизи. Таким чином, визнанню громадянина недієздатним (обмежено дієздатним) і визнанню порушника неосудним передує встановлення різних юридичних фактів: виявлення ознак психічної хвороби у випадках, передбачених цивільним законодавством, або кваліфікація правопорушення, вчиненого особою, у якої діагностовано психопатологічні симптоми.

Правообмеження, обумовлені кваліфікацією неосудності

Встановлення судом стану неосудності і визнання громадянина недієздатним (обмежено дієздатним) відносяться до різних процесуальним діям і тягнуть такі правові наслідки:

  • o обмеження громадянських прав (при обмеженої дієздатності) або встановлення заборони на здійснення особою угод (у випадках визнання громадянина недієздатним);
  • o обмеження публічних прав особи, яка вчинила злочин, при призначенні судом примусових заходів медичного характеру;
  • o тимчасове обмеження публічного статусу особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в стані неосудності, надалі до кваліфікації патологічного стану.

Таким чином, виявлення психічної патології являє собою початкове процесуальна дія, наслідком якого є обмеження прав особи у випадках, встановлених Цивільним та Кримінальним кодексами; однак кваліфікація неосудності при вчиненні адміністративного правопорушення тягне за собою припинення заходів владного примусу, прийнятих до підозрюваного особі.

Обмеження цивилистических правомочностей особи може бути обумовлено не тільки психічною патологією, але і його асоціальною поведінкою (наприклад, зловживанням спиртними напоями), що тягне за собою визнання такої особи обмежено дієздатним незалежно від наявності ознак психічної хвороби. Крім підтвердження медичних критеріїв неосудності, для її кваліфікації в публічному законодавстві необхідно встановити взаємозв'язок суспільно небезпечних наслідків асоціальної поведінки з правопорушенням.

 
<<   ЗМІСТ   >>