Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Склад адміністративного правопорушення

Кваліфікація адміністративного правопорушення (проступку) припускає наявність складу правопорушення - суб'єктивних і об'єктивних елементів, що дозволяють встановити наявність ознак протиправного діяння або їх відсутність. В останньому випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 24.5 КоАП).

У структуру складу адміністративного правопорушення входять наступні елементи:

  • o об'єкт правопорушення - суспільні відносини, на які посягає діяння (види правоохоронюваним суспільних відносин вказані в заголовках глав Особливої частини КпАП: наприклад, адміністративне правопорушення посягає на суспільні відносини у сферах охорони власності (гл. 7), здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та суспільної моральності (гл. 6), порядку управління (гл. 19), громадського порядку та громадської безпеки (гл. 20);
  • o об'єктивна сторона правопорушення - конкретна різновид протиправного діяння (дії або бездіяльності), завдає шкоди або шкоди правам громадян або загальнодержавним (публічно-правовим) інтересам, охоронюваним КпАП (ознаки об'єктивної сторони проступку зазвичай вказуються в диспозиції правової норми);
  • o суб'єкт правопорушення - осудна фізична особа, яка досягла до моменту правопорушення 16-річного віку, а також юридична особа. КоАП встановлено відмінності юрисдикційного статусу наступних фізичних осіб:
  • - Неповнолітніх громадян (СР ч. 1, 2 ст. 2.3 КоАП);
  • - Посадових осіб (ст. 2.4 КоАП);
  • - Індивідуальних підприємців (прим. До ст. 2.4 КоАП);
  • - Громадян (тобто фізичних осіб, які не наділених правомочностями посадових осіб публічного чи приватного права, а також не здійснюють підприємницьку діяльність);
  • - Фізичних осіб правоохоронної та військової служби (СР ч. 1,2 ст. 2.5 КоАП). Залежно від істоти деліктного відносини на таких осіб поширюється імунітет від адміністративної відповідальності чи вони несуть відповідальність на загальних підставах;
  • - Публічних посадових осіб, наділених імунітетом від адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 1.4 КоАП);
  • - Іноземних фізичних осіб, які підлягають адміністративної відповідальності поряд з вітчизняними фізичними особами або наділених імунітетом від адміністративної юрисдикції (відповідно ч. 1 і ч. 3 ст. 2.6 КоАП).

Особливий юрисдикційний статус зазначених фізичних осіб означає застосування до них норм про адміністративну відповідальність у випадках і порядку, встановлених КпАП. Неповнолітні громадяни та особи, наділені особливими публічними повноваженнями, можуть бути звільнені від адміністративної відповідальності із застосуванням до них інших заходів публічного впливу, а щодо осіб, на яких поширюється імунітет від адміністративної юрисдикції, публічні санкції взагалі не застосовуються.

Статус посадових осіб - суб'єктів адміністративного правопорушення у загальній формі визначено ст. 2.4 КоАП. Як правило, федеральне законодавство встановлює статус посадових осіб стосовно до суті регульованих відносин. У ст. 2.4 КоАП встановлено статус посадових осіб - порушників, саме в цьому контексті і слід сприймати дефініцію, визначену приміткою до розглянутій статті, незважаючи на наявність вказівки про універсальність визначення посадової особи;

o суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризує психоемоційний ставлення фізичної особи до діяння і передбачає виявлення ознак вини у формі умислу або необережності. КоАП виключає об'єктивне зобов'язання - адміністративну відповідальність за невинне заподіяння шкоди.

Стосовно до діянню юридичної особи вина кваліфікується тільки при наявності об'єктивних і суб'єктивних критеріїв діяння.

Поняття правопорушення у федеральних законах істотно відрізняється від дефініції адміністративного правопорушення (проступку), визначеної ч. 1 ст. 2.1 КоАП: насамперед це стосується кодифікованих актів, що встановлюють адміністративні санкції або передбачають застосування адміністративних покарань згідно КпАП.

До особи, яка вчинила бюджетне правопорушення (ст. 289- 306 БК), застосовується адміністративне покарання у вигляді штрафу, що накладається відповідно до КпАП, а також однієї або декількох додаткових санкцій, визначених ст. 282 БК. Порушення бюджетного законодавства може спричинити за собою залежно від суспільно небезпечних наслідків діяння застосування майнових санкцій, а також кримінального покарання: кореляція проступків і злочинів передбачена ст. 289, 293, 296, 303 БК.

Правом застосування санкцій згідно БК володіють керівники органів Федерального казначейства та їх заступники, до їх відання, зокрема, віднесено складання протоколів, які є підставою для накладення адміністративних штрафів (п. 2 ст. 284). Покарання, що накладаються відповідно до БК, обчислюються в розмірі сум майнових санкцій, пропорційних заподіяному збитку.

До особливостей покарань, що застосовуються за порушення бюджетного законодавства, належить можливість одночасного застосування майнових та превентивних санкцій у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, а також, за наявності складу злочину, кримінальних покарань (див. Ст. 296, 299, 300, 302 БК ). Таким чином, в діяннях, передбачених зазначеними приписами БК, можуть бути встановлені ознаки адміністративних правопорушень, передбачених КпАП та БК, а також злочинів.

У цивільному праві критерій винності враховується не завжди. В основному це властиво зобов'язально-правових відносин: особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе відповідальність і за відсутності провини, якщо підстави відповідальності встановлені федеральним законом або договором (ч. 1 п. 1 ст. 401 ЦК). Юридичні критерії цивільно-правової відповідальності можуть бути встановлені не тільки федеральним законом, прийнятим ad hoc (цей метод регламентації застосовується головним чином в публічному законодавстві), а й договором, який в цьому випадку представляє особливий різновид правовстановлюючого акту.

На відміну від КК і КпАП кваліфікація винності діяння при застосуванні цивільно-правових санкцій може бути обумовлена неналежним виконанням зобов'язання (п. 1 ст. 401 ЦК). У відносинах, регульованих цивільним законодавством, в деяких випадках береться до уваги вина обох сторін правовідносини (п. 1 ст. 404 ЦК).

 
<<   ЗМІСТ   >>