Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Порушення санітарно-епідемічних правил

Співвідношення проступків і злочинів, що порушують санітарно-епідемічні правила, можна представити таким чином.

Провини і покарання за них за Статутом про покарання

Відповідні провинам злочину і покарання за них по Укладенню про покарання

Порушення санітарно-протиепідемічних правил (ст. 102) - арешт до трьох місяців або штраф у сумі до 300 руб.

Поширення інфекційної хвороби особою, обізнаним про наявність у нього захворювання (ст. 854), - тюремне ув'язнення на строк від двох до чотирьох місяців; поразка в правах і примусові роботи у виправних арештантських відділеннях на строк від одного року до трьох з половиною років або каторжні роботи на строк від 8 до 10 років (при тяжких наслідках)

Невиконання обов'язку своєчасно доносити про появу інфекційної хвороби (ст. Тисячі двадцять-одна) - штраф до 100 руб.

Недонесення співробітниками місцевої поліції вищестоящому начальству про наявність інфекційної хвороби (ст. 856) - звільнення від посади або тюремне ув'язнення на строк від восьми місяців до одного року і чотирьох місяців з поразкою в правах

Поширення венеричної хвороби (ст. 103) - арешт на строк до двох місяців або штраф до 200 руб.

Злочин, передбачений ст. 854 (див. Перший рядок)

Продаж отруйних чи сильнодіючих речовин без спеціального дозволу (ст. Тисячі сорок-одна - якщо діяння не призвело до смерті потерпілого) - тюремне ув'язнення на термін від двох до восьми місяців або арешт на строк до трьох місяців або штраф до 300 руб. з конфіскацією зазначених речовин

Заподіяння смерті потерпілому - штраф до 300 руб. і тюремне ув'язнення на строк від двох до чотирьох місяців (ст. 869)

Порушення правил поховання (ст. 107-109) - арешт до 15 днів або штраф до 100 руб.

Порушення священиком правил поховання - виправний покарання за розпорядженням вищестоящого духовного начальства (ст. 859). Поховання без судово-медичної експертизи - покарання, передбачене посібникам або укриватель злочину (ст. 121,

124 і 860 - за наявності тяжких наслідків)

Публічні органи були також вправі визначати особливі заходи відповідальності за порушення епідеміологічних правил, не передбачені Статутом про покарання або Укладенням про покарання (див. Ст. 858 Уложення).

Безпосереднє застосування кримінальних покарань за вчинення діянь, передбачених Статутом про покарання при наявності тяжких наслідків (пряма кореляція), передбачено ст. 869, 893 Уложення про покарання та ін. Відносне співвідношення злочинів і проступків може бути встановлено при тлумаченні відповідних норм Статуту про покарання і Уложення про покарання (непряма кореляція). Наприклад, правопорушення, передбачені ст. 106 і тисячі шістьдесят-один Статуту, співставні зі злочинами, передбаченими ст. 892-900 Уложення (порушення правил приготування і відпуску ліків).

Поряд з заходами відповідальності, передбаченими за порушення Лікарського статуту 1857, Статутом та Укладенням були визначені покарання за поширення епізоотії, порушення екологічних та інших спеціальних правил (поховання, обігу сильнодіючих засобів і отруйних речовин тощо).

До даної групи проступків Статут про покарання відносив також порушення правил торгівлі продовольчими товарами (ст. 115, 1151-1153, 116). Укладенню про покарання був властивий детальний порядок систематизації норм: злочини, що порушують порядок торгівлі продовольчими товарами, були виділені в спеціальну гл. 2 розд. VIII (ст. 901-9211), решта правопорушення були віднесені до злочинів, які порушують правила охорони здоров'я (ст. 831-900). На відміну від Уложення про покарання, Статутом про покарання обидва різновиди правопорушень були віднесені до провини "проти народного здоров'я". І той і інший з розглянутих кодифікованих актів визначали повторюваність однорідних правопорушень як ознака, обтяжуючий відповідальність: були передбачені більш суворі покарання за багато провини і злочини в залежності від первинного вчинення або рецидивів (див. Ст. 892, 894-895, 898 Уложення, ст . 1 042, 1061, тисяча сто п'ятьдесят чотири Статуту).

Разом з тим повторюваність правопорушень визначалася Статутом про покарання як обставини, отграничивающего злочин від проступку: згідно зі ст. 1042 і одна тисяча шістьдесят-одна Статуту особи, викриті в даному проступок втретє, підлягали покаранню "за вироками загальних місць", тобто відповідно до Укладенням про покарання.

 
<<   ЗМІСТ   >>