Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Порушення правил протипожежної безпеки

Про кореляцію проступків і злочинів у цій області свідчать такі дані.

Провини, покарання за які передбачені Статутом про покарання

Критерії розмежування проступків і злочинів

Відповідні провинам злочину, покарання за які передбачені Укладенням про покарання

Порушення правил зберігання та продажу пожежонебезпечних предметів (ст. 911) - арешт на строк до трьох місяців або штраф до 300 руб.

Вчинення проступку, передбаченого ст. 911 Статуту, втретє

Стаття 10 771 Уложення - застосування санкцій за Статутом (ст. 911), а також покарань по Укладенню у вигляді довічного позбавлення спеціального права або тюремного ув'язнення на термін від двох до восьми місяців (при наявності обтяжуючих обставин)

Порушення правил зберігання і обігу вибухонебезпечних речовин (ст. 912)

Вчинення проступку, передбаченого ст. 912 Статуту, втретє

Стаття 10 772 Уложення - застосування покарань згідно зі ст. 912 Статуту, а також покарань, передбачених Укладенням у вигляді довічного позбавлення спеціального права або тюремного ув'язнення на термін від двох до восьми місяців (при наявності обтяжуючих обставин)

При дослідженні проступків даної групи можна встановити ознаки їх прямої кореляції зі злочинами: ознаки, що свідчать про наявність складу злочину, безпосередньо визначені статтями 10771 і 10772 Уложення про покарання. Виявлення ознак непрямого співвідношення злочинів і проступків можливо на основі порівняльно-правового аналізу відповідних норм Статуту про покарання і Уложення про покарання.

Можливість кваліфікації правопорушень, передбачених статтями 911, 912 Статуту про покарання, як злочини визначена тільки Укладенням про покарання. Стаття 28

Статуту визначає конкуруючі склади правопорушень, залежно від суспільної небезпеки яких можна виявити ознаки проступку або злочину, проте вищевказані дві статті тут не згадані. Таким чином, юридична тотожність понять "злочин" і "провина" не виключає їх фактичних відмінностей, вони очевидні в санкціях правових норм: найсуворіші покарання застосовуються загальними судами, п'ять видів не настільки обтяжливих покарань, призначуваних світовими суддями згідно зі ст. 1, 2 Статуту про покарання, виключають застосування до засудженого каральних заходів, передбачених Укладенням про покарання.

Правопорушення у сфері зв'язку

Розглянуті акти імперського законодавства також встановлювали відповідальність за порушення правил поштового та телеграфного зв'язку.

Статті 99-1013 Статуту про покарання детально визначали відповідальність за порушення правил телеграфного зв'язку (дві третини всіх складів), в їх числі і дії, що порушують порядок державної дозвільної системи, наприклад несанкціоноване спорудження бездротового телеграфу, що дозволяє здійснювати зв'язок з особами, які перебувають за кордоном, спричиняло найсуворіше покарання, передбачене зазначеними статтями, - тюремне ув'язнення на термін від одного місяця до одного року. Характерно, що правилами телеграфного зв'язку керувалися і щодо електрозв'язку (див. Ст. 101 про пошкодження телефонів).

Відмежування проступків від злочинів обумовлено формами провини і наслідками діяння. Необережне пошкодження телеграфів або телефонів розглядалося як проступку (ст. 101 Статуту про покарання), а умисна дія вабило застосування кримінальних покарань відповідно до ст. 1140 Уложення про покарання. Заподіяння фізичного (тілесного) шкоди внаслідок пошкодження засобів телеграфного зв'язку розглядалося як злочин незалежно від наявності навмисної чи необережною провини (СР ст. 1139-1140, 1142 Уложення про покарання).

При кваліфікації злочинів бралися до уваги також цілі протиправних дій: умисне пошкодження засобів телеграфного зв'язку з метою перешкодити відправленню або отриманню урядового повідомлення каралося більш суворими санкціями у порівнянні з аналогічними злочинними діями, вчиненими без зазначених намірів (див. Ст. 1140 і 1 144 Уложення про покарання ).

Порушення правил телеграфного повідомлення за Статутом про покарання не припускало застосування більш обтяжливих покарань за проступки залежно від відмінностей правового становища порушника. Згідно Укладенню про покарання скоєння злочину посадовими особами телеграфного зв'язку розглядалося як обставину, що обтяжує відповідальність. У відповідності зі ст. +1148 Уложення про покарання в цьому випадку застосовувалися найсуворіші покарання і в граничних розмірах, передбачених санкціями ст. 1139-1146.

 
<<   ЗМІСТ   >>