Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна відповідальність

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Провини, що посягають на порядок управління

Порушення Статуту про паспорти становили особливу групу проступків. У ст. 58-64 гл. V Статуту про покарання згадується про двох різновидах дозвільних документів - паспорті (ст. 62) і вид на проживання (ст. 61), проте не слід їх протиставляти: в російській імперському праві до видів на проживання крім паспортів ставилися квитки, перепустки та інші документи , що визначають місце проживання підданих і засвідчують їх особу (див. ст. 975 Уложення про покарання).

Розглянуті проступки передбачали відповідальність за ненадання необхідної інформації про місце проживання або в'їзді / виїзді фізичних осіб. Обов'язок підданих мати встановлений вид на проживання передбачена тільки у двох складах з дев'яти. До даних провинам відносилося і приховування осіб, обвинувачених мировим суддею, а також ухиляються від відбування покарань мирового суду у вигляді позбавлення волі.

Про співвідношення проступків і злочинів свідчать наступні дані.

Провина і покарання за Статутом про покарання

Діяння, відмежовує проступок від злочину

Відповідні проступку злочину по Укладенню про покарання

Проживання без встановлених видів на проживання або з простроченими або неналежними документами (ст. 61) - штраф у сумі 15 коп. за кожен день проживання (загальна сума стягнення - до 10 руб.)

Складання підроблених посвідок на проживання

Стаття 975 - тюремне ув'язнення на строк від двох місяців до одного року і чотирьох місяців (за наявності обтяжуючих обставин, передбачених ч. 1 ст. 975)

Самовільне залишення місця заслання при самовільному повернення в місце висилки (ст. 63) - арешт на строк до трьох місяців або штраф до 300 руб.

Виїзд або в'їзд з підробленими видом на проживання

Стаття 977 - тюремне ув'язнення на термін від двох до чотирьох місяців або арешт на строк від трьох тижнів до трьох місяців

Стаття 61 (див. П. 1 цієї таблиці), а також проступок, передбачений ст. 62 ("виїзд за кордон без паспорта"), - штраф у сумі, що не перевищує потрійного розміру сплати за паспорт

Вчинення проступку внаслідок бездіяльності поліції

Невиконання або неналежне виконання поліцейськими чиновниками нагляду за дотриманням правил про види на проживання (ст. 982) - покарання, передбачені отд. 3 гл. 11 розд. 5 Кримінального уложення (див. Ст. 459)

Глава V Статуту про покарання передбачає приватні види зазіхають на порядок управління проступків, об'єднаних за ознаками об'єктивної сторони правопорушення. Статутом були передбачені головним чином майнові санкції у вигляді штрафу. Можливість застосування грошових стягнень або арешту була передбачена лише в двох з дев'яти розглянутих статей, що визначали відповідальність за проступки, що посягають на встановлений порядок управління (див. Ст. 63, 64 і гол. V Статуту про покарання). Найбільш обтяжливі санкції та граничний термін покарання у вигляді арешту встановлювалися тільки ст. 63 Статуту про покарання (самовільне залишення місця заслання або повернення в місце висилки).

Протиправна видача посвідок на проживання завжди кваліфікувалася як злочин (див. Ст. 978-981 Уложення про покарання).

В якості проступків розглядалося проживання в визначених Статутом про покарання містах без внесення встановлених законом муніципальних платежів незважаючи на наявність правильно оформлених дозволів на проживання (ст. 60, 61 1 Статуту). Таким чином, невиконання фінансових обов'язків також кваліфікувалося як порушень Статуту про паспорти.

Главою V Статуту про покарання були передбачені види санкцій, що не увійшли в ст. 1, 2, наприклад адміністративне видворення з місць незаконного проживання (див. Ст. 63). Це покарання застосовувалося додатково до основного покарання тільки відносно осіб, які вчинили раніше правопорушення. Статутом не були передбачені критерії накладення санкцій у вигляді грошових стягнень (СР зі ст. 27 КпАП), їх варіабельність визначалася законодавцем стосовно до конкретного проступку. В даному випадку штраф накладався виходячи з термінів триваючого правопорушення, але в межах суми, встановленої законом (ст. 59, 591, 61 Статуту про покарання), і в розмірі, кратному вартості паспорта (ст. 62 Статуту) або невиконаних зобов'язань по внесенню муніципальних платежів (ст. 60 Статуту).

Статутом про покарання були визначені майнові зобов'язання фізичних осіб (у вигляді внесення обов'язкових платежів), які проживають у певних законом 19 містах (див. Ст. 591, 60, 610, причому наявність просторового критерію було необхідно для кваліфікації провини, при цьому не була встановлена відповідальність за приховування осіб, які вчинили правопорушення (див. ст. 64 Статуту про покарання). Окремим випадком застосування просторового критерію є передбачене Статутом про покарання надходження коштів грошових стягнень визначеному законом адресату (див. прим. до ст. 59 Статуту).

В якості суб'єктів вищеназваних проступків розглядалися посадові особи приватного права (ст. 58-60 Статуту про покарання) або фізичні особи, не наділені правомочностями посадових осіб (див., Наприклад, ст. 61, 611 Статуту). Відповідальність публічних посадових осіб (наприклад, ст. 61, 611 Статуту) була передбачена ст. 982 Уложення про покарання і була наслідком злочину, а не проступку.

 
<<   ЗМІСТ   >>