Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow Антикризове управління

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Світова фінансова криза 2008-2009 років

Світова фінансова криза 2008-2009 рр. відрізняється як глибиною, так і розмахом - він, мабуть, вперше після Великої депресії охопив весь світ. Незважаючи па те що "спусковим гачком", який привів в дію кризовий механізм, стали проблеми на ринку іпотечного кредитування США, в основі цієї кризи лежать більш фундаментальні причини, включаючи макро-, мікроекономічні та інституційні [1].[1]

Провідною макроекономічної причиною виявився надлишок ліквідності в економіці США, що, у свою чергу, визначалося багатьма факторами, включаючи [2]:[2]

  • • зниження довіри інвесторів до країн з ринками, що розвиваються після азіатської кризи 1997-1998 рр .;
  • • активне інвестування країнами, що накопичують валютні резерви (Китай) і нафтові фонди (країни Перської затоки), у цінні папери США;
  • • політика низьких процентних ставок, яку в 2001-2003 рр. проводила Федеральна резервна система (ФРС), намагаючись запобігти циклічний спад економіки США.

На цьому тлі сприяли настанню кризи і мікроекономічні чинники - розвиток нових фінансових інструментів, насамперед структурованих похідних облігацій, які, як вважали фахівці, повинні були знизити ризики, розподіляючи їх серед інвесторів. Але в підсумку використання похідних інструментів фактично призвело до маскування ризиків, пов'язаних з низькою якістю іпотечних кредитів, і до їх непрозорого розподілу серед широкого кола інвесторів [3].[3]

У числі інституційних причин слід зазначити недостатній рівень оцінки ризиків як регуляторами, так і рейтинговими агентствами.

М'яка грошово-кредитна політика, що проводилася ФРС США з початку 2000-х рр., Стимулювала видачу банками споживчих кредитів, у тому числі іпотечних (рис. 2.1).

Динаміка видачі іпотечних кредитів в США в 1990-2008 рр.

Рис. 2.1. Динаміка видачі іпотечних кредитів в США в 1990-2008 рр. [4][4]}}:

- Видача нових іпотечних кредитів; - видача іпотечних кредитів на рефінансування; - видача іпотечних кредитів, всього

Іпотечна криза в США почався в 2006 р Головною його причиною стало зростання неповернень житлових кредитів неблагонадійними позичальниками.

Криза стала помітний і почав набувати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США, що займається кредитуванням ненадійних позичальників, пішла з Нью-Йоркської фондової біржі. Літом 2007 р криза торкнулася інвестиційні фонди найбільших фінансових компаній, які вклали кошти в іпотечні облігації (Bear Steams, Goldman Sachs, BNP Paribas). Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або опинилися банкрутами десятки подібних компаній.

Ключову роль у розвитку світової фінансової кризи 2008-2009 рр. зіграла асиметрія інформації. Структура похідних фінансових інструментів стала настільки складною і непрозорою, що оцінити реальну вартість портфелів фінансових компаній виявилося практично неможливо, а оскільки кредитний ринок більше нс міг ефективно виявляти потенційно неплатоспроможних позичальників, він впав у параліч [5].

Розвиток ситуації у фінансовій сфері серйозно вплинуло і на реальний сектор економіки - США увійшли в рецесію. При цьому Національне бюро економічних досліджень США (NBER) оголосило восени 2008 р, що рецесія в США почалася ще рік тому - в грудні 2007 р Обсяг задіяних в економіці США потужностей в листопаді 2008 р впав до 75,4% порівняно з 76,3% у жовтні, що на 5,6 пункту нижче середнього рівня в 1972-2007 рр. Індекс ділової активності в промисловості США (ISM Manufacturing Index) [4]}} в грудні 2008 р знизився до 32,4 пункту в порівнянні з жовтневим значенням в 36,2 пункту. Це найнижче значення індексу з червня 1980 році, коли воно перебувало на рівні 30,3 пункту. У 2007 р його середнє значення склало 51,1 пункту [5].

За даними Міністерства праці США, в грудні 2008 р американська економіка втратила 524 тис. Робочих місць, а в цілому за рік - 2,6 млн. Це максимальний показник з 1945 р, коли економіка країни перебудовувалася на мирні рейки. Рівень безробіття в США досяг 7,2% - максимального показника е 1992 (до початку фінансової кризи - 4,4%). Якщо ж врахувати звільнення осіб, зайнятих частково, то він зріс до 13,5% (наприкінці 2007 року - 8,7%) [2].[2]

Поступово фінансова криза із США почав поширюватися по всьому світу, в тому числі з причини того, що американські корпорації приступила до термінової розпродажу активів і висновку грошових коштів з інших країн, що негативно вплинуло на фондові ринки в розвинених країнах і країнах.

У 2007 р фондові ринки країн, що розвиваються зростали випереджаючими темпами порівняно з розвиненими країнами, чому сприяли портфельні інвестиції з провідних світових економік. У 2008 р масований приплив коштів з-за кордону на ринки, що розвиваються припинився, і динаміка фондового індексу для країн, що розвиваються практично повторює динаміку провідного американського фондового індексу (рис. 2.2). За 2008 р індекс S & P 500 скоротився майже на 40%, а індекс MSCI ЕМ - більш ніж на 50% [9].[8]

Фондові індекси США і ринків, що розвиваються в 2007-2008 рр.

Рис. 2.2. Фондові індекси США і ринків, що розвиваються в 2007-2008 рр .:

- S & P 500; - MSC1 ЕМ

Світова фінансова криза загальмував зростання національних економік і створив перешкоди їх стійкого росту в середньостроковій перспективі. Так, за даними Світового банку, валовий внутрішній продукт світу скоротився в 2009 р на 2,1% [10]. При цьому скорочення темпів зростання ВВП розвинених країн склало 3,3% [2].[9][2]

Криза ліквідності міжнародних ринків, обумовлений світовою фінансовою кризою, спровокував зростання державного боргу розвинених країн G-20: якщо їх сумарний борг в 2007 р не перевищував 80% ВВП, то в квітні 2010 р він вже склав 100% ВВП.

Розподіл державного боргу по країнах нерівномірно: найбільш "закредитувати" країнами є Японія, Італія, США, Канада, Індія і країни єврозони (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Державний борг у країнах G-20 в 2007-2013 рр.,% ВВП

Країна

2 007 *

2 009 *

2 010 **

2 011 **

2012 **

2 013 **

Група G-20

61,3

72,5

76,8

н / д

110,0

н / д

G-20 - розвинені економіки

77,9

96,9

104,4

116,4

129,0

н / д

Японія

187,7

217,7

216,0

229,8

237,3

243,2

Італія

103,4

115,8

118,4

120,7

127,0

132,5

США

62,1

83,2

92,7

99,0

102,3

104,5

Франція

63,8

77,4

84,2

85,8

90,2

93,9

Великобританія

44,1

68,2

78,5

84,3

88,6

90,1

Німеччина

65,0

72,5

75,3

80,0

81,0

78,1

Канада

65,0

82,5

81,7

83,5

88,1

89,1

Австралія

9,4

15,5

21,9

24,2

27,1

28,7

G-20 - перехідні економіки

37,3

37,4

37,0

36,0

34,0

н / д

Індія

79,2

80,8

71,8

66,8

66,6

66,7

Бразилія

65,2

68,9

66,8

64,7

68,2

66,3

Аргентина

67,9

59,8

52,2

44,9

47,7

46,9

Туреччина

39,4

45,5

43,4

39,1

36,2

35,8

Мексика

38,2

44,9

45,2

43,3

43,3

46,8

ПАР

28,3

31,5

34,1

38,8

42,1

45,2

Республіка Корея

29,6

32,6

32,1

34,2

35,0

36,7

Індонезія

36,9

28,6

26,7

24,4

24,0

26,1

Китай

20,5

18,9

46,3

43,7

51,2

60,1

Росія

8,5

9,0

11,1

11,7

12,7

13,4

Саудівська Аравія

18,5

16,3

12,8

5,4

3,4

2,7

* За даними IMF World Economic Outlook. 2010. April. ** За даними WOC, IMF, CIA.

Обсяг державного боргу країн G-20 зріс з 78% від обсягу ВВП в 2007 р до 97% в 2009 р і досяг 129% ВВП в 2012 р

Слід зазначити, що на момент початку кризи в основному всі розвинені країни мали дефіцитний державний бюджет, різке збільшення якого відбулося в посткризовий період у зв'язку з необхідністю фінансування коштів для стабілізації економіки. Найбільш швидке зростання бюджетного дефіциту за 2008-2009 рр. продемонстрували США - на 2,8% ВВП; Греція - на 4,6% ВВП; Японія - 2,9% ВВП; Португалія - на 4% ВВП.

У країнах, що розвиваються ситуація з борговим навантаженням не є такою критичною: в низці країн спостерігається її планомірне зниження (Аргентина, Туреччина, Саудівська Аравія).

У Європі криза ускладнила ситуацію необхідністю узгодження наднаціональної грошово-кредитної політики з національними бюджетними планами. У порівнянні з ФРС США, Європейський центральний банк став проводити більш жорстку політику, що в умовах економічної кризи погіршило стан національних державних фінансів. У таких умовах узгодженість бюджетної політики країн єврозони стає найважливішою умовою нормального функціонування всієї європейської системи. Бюджетна підтримка підприємств фінансового і реального секторів призвела до того, що частина поганих корпоративних боргів фактично "перекочувала" на баланс держави, що ще більше погіршило бюджетні показники.

У посткризовий період державний борг розвинених держав продовжив зростання, і, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації кредиторів (WOC), цим країнам все складніше не лише знизити його обсяг, а хоча б стабілізувати його. Деякі експерти вважають, що високий рівень державного боргу пояснюється нс тільки фінансовою кризою, але і слабкою бюджетно-податковою політикою в попередні десятиліття, коли у важкі часи рівень боргу підвищувався, але у більш сприятливі періоди не скорочувався.

Основними причинами сучасного фінансової кризи 2008 р багато економістів вважають м'яку монетарну політику в поєднанні з м'якою бюджетною політикою.

  • [1] Кушлин В. Фактори економічної кризи і базис його подолання // Економіст. 2009. № 3. С. 9.
  • [2] Там же.
  • [3] Кушлин В. Фактори економічної кризи і базис його подолання. С. 9-10.
  • [4] Кушла В. Фактори економічної кризи і базис його подолання. С. 10.
  • [5] {{Індекс ISM публікується щомісяця в перший робочий день місяця. Він відображає дослідження приблизно 300 промислових компаній і характеризує стан ділового клімату. Показник вище 50% говорить про пожвавлення ділової активності, нижче 50% - про погіршення економічної ситуації.
  • [6] Кушла В. Фактори економічної кризи і базис його подолання. С. 10.
  • [7] Там же.
  • [8] Кушлин В. Фактори економічної кризи і базис його подолання. С. 12.
  • [9] URL: newsru.com/fmance/10jun2010/wb.html.
  • [10] Там же.
 
<<   ЗМІСТ   >>