Міжнародна гармонізація та стандартизація обліку та звітності

Необхідність гармонізації та стандартизації обліку та звітності на міжнародному рівні стають все очевиднішими в умовах глобалізації. Реалізація даних процесів пов'язана з численними труднощами, зумовленими різними причинами теоретичного, методологічного і практичного характеру. Серед вчених і фахівців немає єдності думок, перш за все, щодо змісту понять "гармонізація" і "стандартизація", в результаті чого в одних випадках їх ототожнюють, в інших - розглядають гармонізацію як уніфікацію бухгалтерських систем, а стандартизацію як процес встановлення і застосування типових моделей, що задовольняють певним властивостям і якісними параметрами.

Багато західних фахівців вважають, що для гармонізації характерний більш гнучкий підхід, ніж для стандартизації, яка, у свою чергу, тяжіє до уніфікації [1]. Зокрема, М. Р. Метьюс, М. X. Б. Перера визначають уніфікацію як виняток альтернативних методів обліку господарських операцій, подій і обставин, стандартизацію як обмежений набір альтернативних методів для підтримки гнучкості бухгалтерського обліку, а гармонізацію як ув'язку різних систем бухгалтерського обліку та звітності шляхом введення їх в рамки загальної класифікації, тобто стандартизація форми зі збереженням суттєвих відмінностей.^[1]

Гармонізацію можна розглядати як процес зближення методологічних норм, принципів і правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а стандартизацію як елемент процесу гармонізації, яка передбачає формування таких норм, принципів і правил, які найбільшою мірою задовольняли вимоги і об'єднували користувачів інформації в різних країнах.

Необхідність гармонізації та стандартизації обліку та звітності визнається багатьма зарубіжними і вітчизняними фахівцями, хоча в даному питанні є й чимало противників, що посилаються на обмеженість можливостей їх реалізації у зв'язку з різним рівнем економічного розвитку країн, відмінностями в нормативному регулюванні та спрямованості облікових систем на задоволення інтересів різних користувачів інформації. 15 гоже час історія розвитку бухгалтерського обліку свідчить про наявність сталої тенденції до стандартизації.

Прикладом ранньої стандартизації може служити публікація першої книги, присвяченій обліку, "Трактату про рахунки і записи" (1494) Луки Пачолі, що містить розділ про подвійну бухгалтерію, сутності облікових записів і порядок складання бухгалтерського балансу, що явилася передумовою поширення системи подвійного запису в різних країнах світу і успішно применяющейся до теперішнього часу.

Формування і систематизація протягом століть загальноприйнятих норм, методів і правил ведення бухгалтерського обліку, зокрема балансу і звітності, рахунків та подвійного запису, документації та інвентаризації, оцінки та калькуляції, і їх розповсюдження у світі є також підтвердженням стандартизації обліку.

Незважаючи на те що до XIX ст. відсутнє законодавче регулювання національних систем бухгалтерського обліку, деякі спроби регулювання державою окремих областей бухгалтерського обліку зустрічаються вже в XVII ст. У Франції в 1673 був прийнятий Комерційний кодекс Кольбера, що включає розділ, що приписує правила ведення бухгалтерської документації, а у Великобританії до кінця XVIII ст. застосовувалося кілька систем бухгалтерського обліку, заснованих на різних, багато в чому непорівнянних правилах [2].^[2]

Початок процесу стандартизації бухгалтерського обліку на національному рівні, обумовленого промисловою революцією XIX ст., Пов'язане з прийняттям у Великобританії Закону про реєстрацію акціонерних товариств (1844) і Закону про банкрутство (1861), відповідно до яких були потрібні належне ведення бухгалтерських рахунків, складання і перевірка бухгалтерського балансу, застосування однакових норм до всіх боржників. У 1854 р в Единбурзі (Шотландії) зареєстрована перша організація професійних бухгалтерів - Суспільство бухгалтерів, а незабаром аналогічні організації були створені в Англії (1870 р в Лондоні), в США (1887 р в Нью-Йорку) і в інших західних країнах [3].^[3]

Події, пов'язані з прийняттям законодавчих актів, регулюючих облік і створенням в ряді країн професійних організацій бухгалтерів, послужили серйозними передумовами стандартизації обліку на національному рівні.

На міжнародному рівні стандартизація бухгалтерського обліку безпосередньо пов'язана з глобалізацією світової економіки, почалася в другій половині XX ст. у зв'язку з появою світових ринків капіталів, збільшенням обсягів іноземних інвестицій, здійсненням імпортно-експортних і кредитних операцій на міжнародному ринку, поширенням і посиленням ролі транснаціональних корпорацій і т.п., що зумовили, у свою чергу, необхідність розробки міжнародних стандартів обліку та фінансової звітності , покликаних забезпечити порівнянність облікових даних, одержуваних корпораціями в різних країнах, у зв'язку з інтернаціоналізацією економіки.

Таким чином, основними чинниками, що визначили необхідність і переваги міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку, з'явилися:

• - Забезпечення потреб інвесторів, пов'язаних з прийняттям інвестиційних рішень в частині оцінки ризику інвестицій, прогнозування показників діяльності на основі аналізу бухгалтерської звітності; доступності бухгалтерської звітності, складеної на принципах міжнародних стандартів; розв'язання валютних проблем, а також розуміння мови і загальноприйнятої на міжнародному рівні термінології;
• - Полегшення роботи транснаціональних корпорацій, які об'єднують організації різних країн, за рахунок зниження витрат на підготовку бухгалтерської звітності, що формується за єдиними стандартами, що виключають необхідність коригувань бухгалтерських документів при консолідації;
• - Спільне використання знань бухгалтерських кадрів, особливо в невеликих країнах і країнах з недостатнім рівнем кваліфікації фахівців.

Процес стандартизації бухгалтерського обліку, здійснюваний спочатку на національному рівні, поширюється активно на міжнародному внаслідок економічної інтеграції країн та посилення ролі транснаціональних компаній. Проте реалізація даного процесу на міжнародному рівні проблематична і вимагає усунення безлічі перешкод, обумовлених об'єктивними відмінностями в національних системах і стандартах бухгалтерського обліку, що включають зокрема:

• - Вплив специфічних теоретичних концепцій бухгалтерського обліку. Наприклад, в основі концепції бухгалтерського обліку в США покладена позитивна теорія, що заперечує оціночні судження і що приділяє велику увагу фінансовим потокам компанії. У Росії в період соціалізму система обліку грунтувалася на жорсткій теорії політекономії, а в даний час - на теорії ринкової економіки, ориентируемой на отримання інформації про діяльність організацій, корисною для користувачів;
• - Ступінь державного регулювання обліку. Високий ступінь уніфікації обліку характерна для країн, де держава жорстко регулює економіку, тому при адміністративно-командній системі в Росії була система бухгалтерського обліку, в корені відрізняється від системи, затребуваною в ринковій економіці;
• - Загальний рівень економічного розвитку країни. Уряд може впроваджувати стандарти бухгалтерського обліку, що підтримують або перешкоджають використанню деяких методів обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості, нарахування амортизації, обліку зобов'язань і т.п., з урахуванням цільової спрямованості податкової системи, рівня інфляції в країні та інших факторів;
• - Користувачі фінансової інформації і їх цілі. У США і Великобританії переважають інтереси інвесторів, у Німеччині - інтереси кредиторів. У Росії превалюють інтереси державних і, особливо, податкових органів. Орієнтація на інтереси тих чи інших користувачів фінансової інформації при встановленні набору показників фінансової звітності в чому залежить від джерел фінансування, які в США і Великобританії представлені капіталом інвесторів, у Німеччині - кредитними коштами, у Росії - державними ресурсами;
• - Національні історичні традиції. Національні стандарти європейських країн, кожна з яких має свої давні традиції, істотно різняться між собою. У той же час багато з країн, тісно пов'язаних з США, в основному, використовують американські стандарти бухгалтерського обліку СААР.

Об'єктивні причини відмінностей у національних облікових системах перешкоджають їх міжнародної стандартизації, але існування груп країн з близькими традиціями та підходами до їх формування дозволяє об'єднати національні облікові системи і їх класифікації за основоположним об'єднує ознаками (табл. 10.2).

Таблиця 10.2. Класифікація систем і моделей бухгалтерського обліку

Останній ознака класифікації відображає стандартизацію обліку на регіональному рівні та підтверджується прийняттям країнами континентальної моделі Директив ЄС, країнами англо-американської моделі стандартів СААР, країнами латиноамериканського регіону однойменної моделі. Схожість національних облікових систем країн, що належать до однієї класифікаційної групи, свідчить про можливість гармонізації обліку на міжнародному рівні, об'єднання національних стандартів в аналогічні групи обумовлює можливість стирання відмінностей між ними в процесі стандартизації, а процес зближення економік різних країн у період глобалізації сприяє стандартизації обліку на міжнародному рівні.

• [1] Див .: Перера М. X. Б. Теорія бухгалтерського обліку. М .: Аудит, ЮНИТИ, +1999.
• [2] Див .: Дружіловская Т. К)., Любушин Н. П., Жарінов В. В., Бородіна Н. В. Теорія бухгалтерського обліку: навч. посібник. М .: ЮНИТИ-ДАНА, +2002.
• [3] Див .: Метьюс М. Р., Перера М. X. Б. Теорія бухгалтерського обліку.
• [4] Seidler LJ International accounting - the ultimate theory course // Accounting Review. Тисяча дев'ятсот шістьдесят сім.
• [5] Mueller G. International Accounting. Macmillan. New York, 1967.
• [6] Mueller G. Accounting principles generally accepted in the United States versus those generally accepted elsewhere // International Journal of Accounting. 1968. Spring.
• [7] Nair RD, Frank WG The impact of disclosure and measurement practices on international accounting classifications // Accounting Review. 1980. July.