Головна 
Етика та Естетика Ділова етика
|
|
|
|||||
Загальні принципи сучасного етикету
У монографії "Державна служба: культура поведінки та діловий етикет" [1] дана розгорнута характеристика цих основних принципів ділового етикету. Принцип гуманізму або людяності орієнтує на встановлення добрих відносин і плідного співробітництва з різними людьми і закріплює моральну основу сучасного ділового етикету. Він конкретізуется у вимогах, звернених до культури взаємин, і втілюється в ввічливості. Поняття ввічливості вже було розглянуто в главі 6 в якості морального якості, зараз же розглянемо ввічливість як реалізацію принципу гуманізму в діловому і не тільки діловому етикеті. У тлумачних словниках ввічливість визначається як якість важливого людини, сукупність хороших манер, уміння поводитися в суспільстві [2]. Слово "ввічливість" походить від "вежа", спорідненого слову "відати", тобто "знати". У даному випадку мається на увазі дотримання правил пристойності, загальна схильність до цього. Протилежним за змістом є слово "невіглас", що позначає грубого, незнаючого пристойностей, нечемного, невихованого людини. Широко відомий афоризм, що належить великому іспанському письменнику, автору роману "Дон Кіхот" Мігелю Сервантесу: "Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість".[2] Важливість як практичне втілення принципу гуманізму протилежна грубості, в якій виражається зарозумілу і зневажливе ставлення до людей. Для того щоб переконатися в значущості ввічливості в ділових відносинах, досить у вигляді експерименту (можна уявного) спробувати вести себе неважливо з клієнтами, партнерами, колегами, начальством. Результат неважко передбачити. Як писав французький лексикограф і філософ П. Буаст (1765-1824): "Потрібно мати високі гідності або багато розуму для того, щоб, не володіючи ввічливістю, бути терпимим у суспільстві". Дуже багато правила етикету обумовлені вимогами принципу гуманізму, реализующегося через ввічливість:
У всіх цих ситуаціях відсутність ввічливості свідчить також і про відсутність поваги, чуйності та уважності по відношенню до інших. Для ділового спілкування необхідно оволодіти технікою ввічливого спілкування на автоматичному рівні. Грубе, зверхнє ставлення до колег, підлеглим, співробітникам викликає внутрішній протест і знижує ефективність роботи. Рекомендації з техніки ввічливого спілкуванняУ всіх ситуаціях ділового спілкування слід:
Залежно від ситуацій спілкування ввічливість може виявлятися в різних формах, таких як коректність, чемність, люб'язність, делікатність, тактовність, скромність, точність. Офіційна, суха ввічливість, звана коректністю, доречна в напружених ситуаціях конфліктної взаємодії. Як поводитися з людиною, що не викликає повагу? Не помічати його, не вітати, постаратися якомога рідше до нього звертатися? Таке можливо в особистих відносинах, але не в ділових. Коректність допомагає зберігати свою гідність і гідність партнера але спілкуванню, допомагає тримати себе в рамках загальноприйнятих пристойностей у всіх випадках. Інший прояв ввічливості - чемність, шаноблива ввічливість, яка відіграє велику роль в ієрархічних службових відносинах і не має нічого спільного з послужливістю і підлесливістю. За змістом чемність пов'язана з такими поняттями як "вшанувати", "шана" і є етикетних виразом шанобливості в службових відносинах. Приклад підлесливості наводить А. П. Чехов в оповіданні "Товстий і тонкий". Зустрілися друзі дитинства, починаються розпитування. Тонкий, дізнавшись, що його друг дитинства дослужився до таємного радника "раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішкою; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився ... "
Люб'язність як форма ввічливості несе в собі неформально уважне ставлення до партнерів по спілкуванню, співробітникам, підлеглим. У люб'язності проявляється не тільки бажання бути корисним іншій людині, надати йому послугу, а й бути приємним у спілкуванні. Люб'язність не повинна бути нав'язливою. Згадаймо, як люб'язно герой твору М.В.Гоголя Манілов пропонував своєму гостю Чичикову перший пройти у двері:
Нарешті обидва приятелі увійшли в двері боком і кілька притисли один одного [4].[4] Точність, пунктуальність і обов'язковість як прояви ввічливості наповнені глибоким моральним змістом і мають велике практичне значення в ділових відносинах. Відомий вислів французького короля Людовика XVIII "Точність - ввічливість королів і обов'язок всіх добрих людей!" фактично перетворилося в прислів'я. Сучасний фахівець в області ділового етикету Джен Ягер, яка сформулювала на основі аналізу діловій практиці шість основних принципів ділового етикету, на перше місце ставить пунктуальність, яка виражається не тільки у відсутності запізнень на роботу і ділові зустрічі, а й у дотриманні домовленостей, термінів виконання робіт, виконанні обіцяного, точності виконання розпоряджень. На жаль, доводиться констатувати, що в російській діловій культурі точність, пунктуальність і обов'язковість присутні далеко не завжди, а точніше, часто відсутні. Звідси можна зробити висновок про безумовну необхідність в області ділових відносин бути завжди пунктуальним, відповідальним, вміти стримувати обіцянки, тобто бути точним у всьому, навіть у дрібницях, тільки так зміниться ділова культура в цілому. Випливають з принципу гуманізму конкретні правила поведінки виступають зовнішнім проявом уваги і поваги до людини. Принцип доцільності дій визначає поведінку в нестандартних ділових і життєвих ситуаціях. Всі ситуації взаємодії передбачити заздалегідь неможливо, як і складно знати всі нюанси поведінки в незнайомій ситуації і всі етикетні правила. Сучасний етикет передбачає, що при незнанні правил поведінки в якійсь новій, нестандартній ситуації, слід керуватися принципом доцільності, зручності, причому зручності не тільки для себе, але для оточуючих. Принцип естетичної привабливості поведінки й зовнішності ділової людини орієнтує на красу і повагу естетичних почуттів інших людей. Некрасиве, позбавлене витонченості і привабливості поведінку, неохайна одяг не тільки ображають естетичні почуття оточуючих, але й викликають огиду. Психологічна сумісність, як відомо, існує на двох рівнях: психофізіологічному та соціально-психологічному. На психофізіологічному рівні відштовхують і поганий запах поту, і плями на одязі, і сліди лупи на піджаку, і всі грубі прояви фізіології (гучне сморкание, шумне прічмоківаніе під час їжі і т.д.), що викликає природне бажання звести контакти до мінімуму. Така поведінка оцінюється як непристойне, оскільки воно негарно. Потрібно постійно контролювати свою поведінку, міміку, жести, манери, стежити за своєю зовнішністю. Як з естетичної точки зору виглядає людина в нечищеній взуття, неохайно одягнений, з недоглянутими волоссям і нігтями? Чи буде він викликати довіру як діловий партнер, представник фірми? Очевидно, що неестетичний зовнішній вигляд може викликати тільки негативне ставлення до людини. А якщо в діловій обстановці співробітниця буде обвішана золотими прикрасами як новорічна ялинка? Сучасний етикет передбачає єдність форми і змісту, тому добре ставлення до людей має бути красиво оформлено у відповідності з правилами поведінки у відповідних ситуаціях. Принцип поваги до традицій і дотримання ним важко пояснити умов сучасного життя і обгрунтувати їх доцільність. Є певні правила, які повинні виконуватися як традиційні: хліб потрібно брати рукою, а не виделкою, при вході в приміщення чоловік повинен зняти головний убір, при вітанні поза приміщенням зняти капелюх або підняти злегка її над головою. Є етикетні правила, їх виконують, оскільки вони норми, незалежно від доцільності. Такі етикетні норми потрібно просто запам'ятати і виконувати. У кожного народу є свої, традиційні етикетні норми, знання яких необхідно для налагодження ділових відносин. Данина традиціям набуває особливої актуальності в сучасному світі в умовах розширення міжнародних зв'язків на всіх рівнях, дотримання даного принципу демонструє повагу до етикетних традицій інших культур і допомагає взаєморозумінню в діловій області. Фахівці формулюють принципи ділового етикету більш конкретно, як концентроване вираження практики ділових взаємодій. Прикладом такого підходу є робота Дж. Ягер "Діловий етикет. Як вижити і процвітати у світі бізнесу", в якій вона виділяє шість основних заповідей ділового етикету [5]:[5]
Безумовно, виділені принципи відіграють важливу роль у ділових відносинах, але не всі вони можуть бути віднесені до етикетних правилами. Принципи сучасного ділового етикету розглянуті в роботі бізнес-консультанта М. Д. Архангельської "Бізнес-етикет, або Гра за правилами" [6]. Архангельська зазначає, що тільки знання і розуміння принципів етики поведінки дозволяє людям, який знає конкретних правил, дотримуватися їх.[6] Які принципи бізнес-етикету?
Чи може інтелект бути емоційним? Адже інтелект (від лат. - Розуміння) - це здатність до мислення, а емоції (від лат. - Збуджувати, хвилювати) - стану, що виражаються у формі безпосередніх переживань задоволення або незадоволення актуальних потреб людини. Емоційний інтелект означає:
І в ділових відносинах люди реагують емоційно, хоча найчастіше свої емоції явно не висловлюють. Розуміння емоційного стану оточуючих дозволить реагувати на них у відповідних етикетних формах. При цьому потрібно не забувати, що оптимальне поєднання позитивних і негативних емоцій 7: 1. Тому потрібно вміти підтримувати відповідний емоційний фон і у себе, і у колег, і у ділових партнерів.
Знання основних принципів сучасного ділового етикету дозволяє людині досить впевнено вести себе в ситуаціях ділового спілкування, не здійснювати тих помилок, які перешкоджають встановленню і підтримуванню нормальних ділових відносин, викликають сумнів у його вихованості. Звичайно, одного лише знання правил етикету недостатньо, потрібно природно і невимушено слідувати їм. Постійна тренування, шліфування хороших манер доведе їх до автоматизму, коли вже не потрібно буде замислюватися про те, що говорити і як поводитися. Недарма кажуть, що вихована людина - не той, хто довго думав, перш ніж вчинити правильно, а той, хто інакше вчинити не міг.
|
|||||
| << | ЗМІСТ | >> |
|---|
