Повна версія

Головна arrow Етика та Естетика arrow Ділова етика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Етика і культура публічного виступу

Успіху або неуспіху професійної діяльності в значній мірі сприяє оволодіння основами ораторського мистецтва. Здавалося б, є професії, в яких вміння виступати не грає великої ролі. Наприклад, хірургу не обов'язково бути хорошим оратором. З одного боку, це так, йому потрібні інші навички, з іншого - і гарному хірургу доводиться виступати на виробничих нарадах, конференціях, читати лекції студентам. Для керівників і ділових людей вміння виступати є найважливішою ознакою професійної придатності. Ораторське мистецтво вивчає риторика. Сам термін "риторика" стався від слова "ритор" - оратор і в античності означав "ораторське мистецтво". Великий Аристотель визначав риторику як "можливість знаходити можливі способи переконання щодо кожного даного предмета". І пояснював, що "кожна інша наука може навчати і переконувати тільки щодо того, що належить її області". Наприклад, лікарське мистецтво - щодо того, що сприяє здоров'ю або веде до хвороби, геометрія - щодо можливих між величинами змін, арифметика - відносно чисел, те саме можна сказати і про решту науках. І тільки риторика "здатна знаходити способи переконання щодо кожного даного предмета, тому-то ми і говоримо, що вона не стосується якогось приватного, певного класу предметів".

Риторика вивчає закономірності породження, передачі і сприйняття гарної мови та якісного тексту. В даний час риторику розглядають як теорію і мистецтво мови, фундаментальну науку, що вивчає об'єктивні закони і правила мови.

Прикладним напрямком загальної риторики є ділова риторика, яка представляє собою науку про переконливу й ефективної промови в різних ситуаціях ділового спілкування. Правильна мова викликає у слухача повагу і до оратора, і до того, що він вимовляє.

Ділову риторику в повному обсязі ми тут розглядати не будемо, це спеціальна дисципліна. Звернемося до практичних рекомендацій з підготовки публічного виступу в будь-якій ситуації ділового спілкування і найбільш ефективним прийомам роботи з аудиторією.

Марк Туллій Цицерон - давньоримський політик і філософ, блискучий оратор, гак визначав завдання, які повинен вирішити виступаючий при проголошенні промови: "Найкращий оратор той, який своїм словом і навчає слухачів, і приносить задоволення, і справляє на них сильне враження".

Отож, хороший оратор повинен:

  • • навчити;
  • • принести задоволення;
  • • повести за собою.

Якщо нема чому вчити, то немає чого і виступати, а навчити може тільки той, хто досконально знає предмет, про який говорить. Цицерон вважав, що мова повинна витікати і розвиватися зі знання предмета, а "якщо ж промовець не обійняв і не вивчив його, то всяке красномовство є марним, дитячим зусиллям". Доставити насолоду може тільки ретельно підготовлена промова, в якій враховані інтереси слухачів. Якщо виступаючий не піклується про те, як його будуть сприймати, то надходить неетично, оскільки не поважає слухачів. Повісті слухачів за собою - означає передати їм своє бачення предмета, викликати інтерес до своїх ідей. Чи варто виступати, якщо ці умови не виконані? Ні, оратор нічому навчити не може, якщо сам погано розбирається в предметі, його мова викликає не насолоду, а роздратування, а йти за ним ніхто не збирається.

Вмінню говорити, або ораторському мистецтву, навчали ще в античності. Звичайно, розмова за канонами античної риторики зараз буде виглядати екстравагантно, але, тим не менш, для успішного ділового спілкування життєво необхідно оволодіти основами культури мовлення. Мистецтву говорити можна і потрібно вчитися. Як казав Цицерон: "Поетами народжуються, ораторами стають" 3.

 
<<   ЗМІСТ   >>