Повна версія

Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аудит використання прибутку

Одним з етапів перевірки фінансових результатів є аудит використання прибутку.

Можна виділити п'ять основних етапів перевірки використання нерозподіленого прибутку:

  • 1) вивчення діючої системи обліку процесу формування та використання нерозподіленого прибутку, перевірка обґрунтованості відображення в обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років;
  • 2) перевірка правильності формування нерозподіленого прибутку;
  • 3) перевірка обґрунтованості витрачання нерозподіленого прибутку;
  • 4) аналіз дивідендної політики і перевірка відповідності її чинному законодавству;
  • 5) перевірка правильності оподаткування операцій з нерозподіленим прибутком.

На першому етапі аудитор повинен вивчити діючу систему обліку процесу формування та використання нерозподіленого прибутку. Для цього необхідно ознайомитися з протоколами зборів власників, установчими документами в частині використання нерозподіленого прибутку, затвердженими кошторисами, первинними документами. Тим самим встановлюється правильність документування та відображення в обліку даних господарських операцій, здійснюється перевірка правильності розрахунку та обгрунтованості відображення в обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років.

Аудитор повинен отримати належні і достовірні докази того, що:

  • • початковий залишок по рахунку "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" не містить суттєвих викривлень;
  • • здійснено правильний перенос залишку зі звітності попереднього періоду;
  • • дотримується принцип послідовного застосування положень облікової політики щодо формування та використання нерозподіленого прибутку.

У даному питанні аудитору слід керуватися ФСАД № 26 "Порівнянні дані у фінансовій (бухгалтерської) звітності", відповідно до якого аудитор повинен виконати належні аудиторські процедури щодо залишків по рахунках бухгалтерського обліку на початок поточного періоду.

Види і обсяг аудиторських процедур, виконуваних аудитором, залежать від того, проводився аудит фінансової (бухгалтерської) звітності в попередньому періоді чи ні. Якщо аудит фінансової (бухгалтерської) звітності попереднього періоду проводився, тоді дії аудитора будуть коригуватися в залежності від того, хто проводив аудит - діючий аудитор (аудиторська фірма) або інший аудитор. Якщо аудит фінансової (бухгалтерської) звітності попереднього періоду проводився іншим аудитором, то відповідно до ФСАД № 19 "Особливості першої перевірки аудируемого особи" діючий аудитор може отримати достатні належні аудиторські докази стосовно залишків по рахунках бухгалтерського обліку на початок звітного періоду, ознайомившись з аудиторським укладенням та письмовою інформацією керівництву аудируемого особи за результатами проведення аудиту, підготовленими попередньої аудиторською організацією, або організувати направлення письмових запитів (від імені аудируемого особи) попередньої аудиторської організації про надання необхідної інформації.

На другому етапі аудитор здійснює перевірку правильності формування нерозподіленого прибутку, при цьому треба перевірити правильність відображення в обліку операцій з реформації бухгалтерського балансу з відображенням нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

На третьому етапі аудитор здійснює перевірку обґрунтованості витрачання нерозподіленого прибутку. Аудитору слід враховувати, що чистий прибуток організації може бути використана лише за наявності відповідного рішення зборів акціонерів (собст венников).

Аудитор повинен вивчити застосовуваний в організації порядок розподілу прибутку, встановити його відповідність нормам законодавства, порядку, закріпленому в установчих документах і обліковій політиці організації. Розподіл прибутку передбачає насамперед нарахування дивідендів (доходів) акціонерам (учасникам) організації, відрахування, пов'язані зі створенням і поповненням резервних фондів та інших фондів, передбачених установчими документами, покриття збитків минулих років.

Аудитор перевіряє обгрунтованість зроблених записів на рахунках бухгалтерського обліку шляхом аналізу первинних документів, внутрішніх розпорядчих документів, протоколів засідань засновників.

На заключному, четвертому етапі аудитору важливо провести аналіз дивідендної політики аудируемого особи, оскільки саме в ній визначаються терміни, розмір та порядок виплати дивідендів. Даний термін найчастіше застосовується в акціонерних товариствах. Однак принципи і методи розподілу прибутку застосовні також економічним суб'єктам будь іншої організаційно-правової форми діяльності.

 
<<   ЗМІСТ   >>