Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Історія туризму і гостинності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Інформаційне забезпечення туристського та екскурсійного руху

В силу первісного відношення до туризму як до частини просвітництва та спорту інформаційне його забезпечення також лежало в цих межах. У 1920-1930-і рр. виходив "Екскурсійний вісник" і краєзнавча література. З утворенням ОПТЕ інформаційне поле туризму істотно розширилося. Порожній "Бюлетень туриста" з січня 1931 змінився головним журналом пролетарського туризму, щомісячником "Турист-активіст". Відповідальним редактором цього керівного друкованого органу ОПТЕ з тиражем від 4250 до 10 тис. Примірників був призначений заступник голови Центральної ради ОПТЕ Л. М. Гурвич. Програмна стаття журналу основною метою оголошувала сприяння туристському активу в "підвищення їм своєї кваліфікації, у придбанні досвіду роботи, у вивченні історії, форм і методів пролетарського туризму" (Орлов, с. 28). Журнал мав практичну спрямованість, поміщав керівні документи ОПТЕ, висвітлював досвід роботи окремих його структур. У виданні знаходили місце для нотаток та листів туристів.

Інший основний журнал ОПТЕ - "На суші і на морі" (рис. 15.2) - видавався з 1929 р як додаток до молодіжного журналу "Зміна". У 1930 р журнал став вважатися органом ЦК ВЛКСМ і ОПТЕ, а його тираж становив 25-28 тис. Примірників. У березня 1930 був зафіксований рекордний наклад видання - 65 тис. Примірників. Журнал був ілюстрованим, виходив кожні два тижні великим форматом. Він мав географо-просвітницький характер і являв собою "пролетарський" аналог дореволюційного журналу "Навколо світу", який також продовжував виходити. Журнал "На суші і на морі" видавався з додатком "Бібліотечка туриста", до якого входили брошурки з практичними порадами мандрівникові, описами конкретних маршрутів і т.п. Виходили і окремі видання ОПТЕ практичного характеру. Наприклад, брошура "Спорядження туриста" в 1929 р пропонувала викрійки рюкзаків, керівництво по їх укладанні і т.п. Журнал анонсував публікацію не тільки популярних, але й наукових статей по "поточних питань соціалістичного будівництва", поміщав опису нових маршрутів по Кавказу, Середньої Азії, Алтаю.

Журнал ОГ1ТЕ

Рис. 15.2. Журнал ОГ1ТЕ "На суші і на морі"

При всіх відмінностях двох провідних туристських журналів їх об'єднувала концепція пролетарського туризму. Редакційна політика туристської преси чітко слідувала завданню створення ідеологізованого туризму.

Крім головних своїх видань "Турист-активіст" і "На суші і на морі" ОПТЕ видавало кілька журналів більш практичної спрямованості: "Всесвітній турист", "Фізкультура і туризм". У 1930 р видавництво "Фізкультура і туризм" випустило масову серію "Бібліотека пролетарського туризму": "Виробничі подорожі та екскурсії як метод суспільно-політичного виховання", "Про участь туристів у підготовці та проведенні збиральної кампанії", "Туризм і оборона СРСР" , "Турист - військовий розвідник", "Турист - військовий топограф", "Турист-снайпер". Виходили і місцеві краєзнавчі журнали зі "сторінками туриста", "куточками туриста" і т.п. Практична інформація містилася в "Бібліотечка туриста", яка представляла собою серію з 12 брошурок як додаток до журналу "На суші і на морі".

З середини 1920-х рр. робиться повне перевидання всіх путівників по Росії. Вони наповнюються "відомостями з історії національної боротьби, історії революції і революціонерів". Видавничий план літератури з туризму в 1930 р складався з 155 найменувань. Рішуче переписуються краєзнавчі нариси про різних місцевостях. Тепер вони обов'язково включають розділи про революційні події в регіоні, історії встановлення радянської влади, демонструють нові революційні пам'ятки і імена, пам'ятники Громадянської війни. Найбільш грунтовний з таких довідників-путівників по СРСР містив опис 84 маршрутів з тематичним виділенням нових об'єктів для показу туристам, пов'язаних з революційними і військовими подіями. Однак загальним недоліком подібного роду видань була повна відсутність вказівок на можливості ночівлі, харчування. Маршрути описувалися недостатньо докладно з практичної точки зору, дуже рідко в них були карти, схеми, фотографії. Нові путівники посилили недолік колишніх посібників для мандрівника - перевантаженість краєзнавчої, історичної та біографічної інформацією.

У 1930 р вийшов довідник-путівник "Весь СРСР", який представляв собою своєрідний симбіоз статистики, краєзнавства, пропаганди і власне відомостей для туристів. Спеціальний розділ довідника "Маршрути по Союзу РСР", який підготував краєзнавець М. А. Гейнике, давав опис 84 всесоюзних маршрутів з пам'ятками, пам'ятниками революційної боротьби. За традицією радянських путівників видання не містило вказівок на готелі, ресторани та інші сервісні об'єкти.

До продукції рекламного характеру в радянський час можна віднести пропагандистські листівки, плакати, газети і брошури. Особливе місце в них займали опису туристських з'їздів, зльотів, масових заходів і свят.

Інтурист видавав свій журнал "Подорож в СРСР", який виходив на чотирьох мовах. Це видання, вимушене орієнтуватися на закордонного споживача містило небувалу інформацію: ціни на готелі, тури, сервісні умови. Тут навіть друкувалася реклама (правда, вона пропонувала в якості основних цінностей для вражень мандрівника національну і політичну екзотику), що йшло врозріз з розумінням туризму в СРСР. Професійної школи рекламістів для туристської галузі не існувало.

У другій половині XX ст. в контексті формування відомчого (профспілкового) туризму і відпочинку головною організацією в області туризму стали профспілки. Центральна Рада з туризму та екскурсіях при ВЦРПС видавав популярний журнал "Турист". Для професіоналів у цій галузі виходив "Інформаційний бюлетень" від Ради міністрів, від бюро організації "Супутник" та інших керівних структур.

***

Таким чином, в єдиному в світі соціалістичній державі в першій половині XX в. взяла гору ідеологізована концепція пролетарського туризму. Відповідно з протиставленням останнього як інструменту соціалістичного будівництва туризму буржуазному - забави та розваги - будувалася управлінська структура у вигляді ОПТЕ. Ідеологічні установки диктували форми і зміст туристської діяльності, в якій було багато унікальних і інноваційних знахідок. Безперечною заслугою ОПТЕ є перетворення туризму в масовий рух в СРСР. Разом з тим даний підхід до туристської галузі стримував її розвиток, особливо згубно позначившись на якості обслуговування туристської галузі. У результаті перемогли наступні тенденції та напрямки розвитку.

  • 1. Самодіяльний туризм і громадська за своїм походженням організація РОТ - ОПТ - ОПТЕ поступилася місцем галузевого контролю за туристськими ресурсами.
  • 2. склалася радянський сервіс в туризмі не залежав від споживачів, був сервісом дефіциту, а тому не мав стимулу розвитку.
  • 3. У структурі туристської галузі вимушено виникла організація "Інтурист", яка представляла собою унікальний симбіоз ідеологічних і комерційних цілей з настільки ж суперечливим змістом сервісу.
  • 4. Поряд з організованим відпочинком існувала поширена форма "народного" самодіяльного, або, як його називали в побуті, "дикого" відпочинку, який не контролювали за рівнем сервісу.
 
<<   ЗМІСТ   >>