Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Інформаційне поле бюджетування

Інформаційне забезпечення бюджетування передбачає своєчасне отримання структурними підрозділами підприємства показників, необхідних для здійснення всіх його етапів протягом бюджетного періоду.

Всю інформацію, яка подається на вхід в систему, можна розділити на кілька блоків:

  • • обмежуючі фактори;
  • • гіпотези і припущення;
  • • система обмежень (лімітів);
  • • система нормативів.

Ці блоки, на думку А. Карпова, утворюють інформаційне поле системи бюджетування, яке є основою для планування та успішної реалізації розроблених бюджетів (рис. 5.11).

Інформаційне поле системи бюджетування

Рис. 5.11. Інформаційне поле системи бюджетування

Розрахунок бюджету підприємства повинен починатися саме з обліку обмежуючих факторів. Якщо, в першу чергу, розвиток бізнесу підприємства обмежується ємністю ринку, то розрахунок бюджетів повинен починатися з бюджету продажів. Якщо обмежуючим фактором є виробничі потужності, тобто склалася ситуація, при якій все, що виробляє підприємство, воно реалізує, і потужності завантажені на 100%, то розрахунок бюджетів слід починати з бюджету виробництва. Якщо розвиток бізнесу, в першу чергу, обмежується недоліком сировини і матеріалів, тобто склалася ситуація, коли все, що виробляє підприємство, воно реалізує, але потужності недовантажені через брак сировини, то розрахунок бюджетів потрібно починати з бюджету постачання.

Гіпотези і припущення є найбільш мінливою частиною інформаційного поля системи бюджетування. Его пов'язано з тим, що самі фактори, що враховуються при складанні бюджетів, можуть змінюватися, а також у наступні періоди можуть будуватися інші гіпотези про те, як той чи інший фактор впливає на бюджетні показники компанії.

По суті, гіпотези визначають, яким чином в бюджетах буде враховуватися вплив обмежуючих факторів на показники компанії.

Наявність формалізованого переліку гіпотез і припущень полегшить компанії проведення план-фактного аналізу і дозволить підвищити якість планування на наступні планові періоди.

Система нормативів. Нормативи фіксують точне значення параметра і підставляються у формули розрахунку відповідних показників бюджету. Наприклад, виробничі нормативи використовуються для розрахунку виробничих витрат, логістичні нормативи - для розрахунку залишків готової продукції або сировини і матеріалів і т.д.

Нормативи можуть бути абсолютними, наприклад норматив офісних витрат на період або бюджет реклами, і відносними, в розрахунку на одиницю продукції, наприклад витрати па доставку партії товару. Вони можуть бути натуральними (завантаження обладнання), вартісними та ін. Оптимальним варіантом вибору об'єкта нормування (зазвичай це стаття витрат в тому чи іншому вираженні) і встановлення нормативу є наявність функціонального зв'язку між ними, яка дозволить проводити факторний аналіз відхилень фактичного бюджету від планового і виявляти причини зміни нормативів, а також приймати рішення про їх зміну та коригуванні бюджетів.

Нормативи потрібні не тільки в технологічних (для дотримання параметрів виробничих технологій та оптимізації витрачання ресурсів), але і в управлінських цілях, зокрема:

  • • для функціонування управлінських процесів;
  • • для надання інформації з метою прогнозування і бюджетного планування;
  • • для контролю за ходом господарської діяльності та витратами підприємства.

Такі нормативи називаються управлінськими.

Приклади управлінських нормативів: частка транспортних витрат у собівартості продукції; коефіцієнт завантаження обладнання (частка часу, протягом якого обладнання працювало, у загальному фонді робочого часу); фондовіддача (відношення доходу до середньої вартості основних виробничих фондів); зарплатоотдача (відношення доходу чи прибутку до загальної величини фонду оплати праці); витрати на рекламу.

Якщо технологічні нормативи є в масі своїй точними, то управлінські нормативи носять бажаний або граничний характер, тобто встановлюють орієнтовну або гранично допустиму норму витрати того чи іншого ресурсу на одиницю результату. Дані нормативи встановлюються на підставі оцінки впливу витрат ресурсів на відповідний релевантний показник діяльності підприємства (доходи, фінансовий результат, чисельність зайнятих, виробничі площі і т.д.) при заданому рівні якості виконання процесу. Приклад: канцелярські витрати в розрахунку на одну особу, що працює в адміністрації.

Отже, управлінські нормативи потрібні, тому що дозволяють створити бізнес-модель діяльності компанії, відображають існуючий і передбачуваний рівень технології, організації та управління діяльністю і є базою для порівняння при інтерпретації результатів аналізу.

Нормативи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. В якості зовнішніх нормативів можна розглядати, наприклад, ставки податків.

Важливим моментом є також визначення регламенту зміни нормативів. В організації повинен бути чіткий регламент введення нових нормативів і коригування вже діючих, у тому числі має бути прописано, хто повинен затверджувати нормативи.

Система обмежень (лімітів). Як вже було сказано, нормативи визначають точні значення параметрів, а обмеження при цьому задають їх граничні значення (верхні або нижні).

Чим більше обмежень введено в компанії, тим вища якість системи бюджетування.

Послідовність формування ієрархії бюджетів

Рис. 5.12. Послідовність формування ієрархії бюджетів

Узагальнення інформації та її передача в потрібній формі відповідальним за бюджет становить одну з основних завдань системи бюджетування.

Інформація - це знання з орієнтацією на мету. Саме мета визначає значення інформації. Це означає, що всю надходить у відповідні підрозділи бюджетну інформацію необхідно фільтрувати і стискати відповідно до потреб одержувача. При стисненні інформації виникає ієрархія бюджетів, яка відображає і враховує коло завдань відповідного адресата. Послідовність формування ієрархії бюджетів ілюструє схема, зображена на рис. 5.12. У ній відображена залежність між бюджетами, принципи структурування та консолідація інформації в бюджетах.

 
<<   ЗМІСТ   >>