Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технічне креслення

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Виконання ескізу зубчастого колеса

Послідовність виконання ескізів деталей викладена в п. 6.12. Тут додатково розглянемо лише те, що відноситься до зубчастих коліс.

Загальний порядок виконання ескізу зубчастого колеса наступний: визначають модуль і число зубів; підраховують основні параметри зубчастого колеса; виконують ескіз.

Визначення модуля і числа зубів

При підрахунку числа зубів зазвичай позначають крейдою один з зубів і від нього по окружності підраховують їх число. Нехай воно дорівнює 68.

Для визначення модуля треба скористатися наведеної раніше для підрахунку діаметра окружності вершин формулою d a = m (z + 2), звідки т = d a / (z + 2); число зубів нам відомо.

Діаметр окружності вершин вимірюють штангенциркулем, як показано на рис. 8.9. Нехай він дорівнює 203 мм.

Вимірювання діаметру окружності вершин зубів зубчастого колеса

Рис. 8.9. Вимірювання діаметру окружності вершин зубів зубчастого колеса

Підставивши у формулу т = d a / (z + 2) отримані дані, маємо т = 203 / (68 + 2) = 203/70 = 2,9.

Значення модуля зіставляють зі стандартними, наведеними в п. 8.3 відповідно до ГОСТ 9563-60, і вибирають найближчий, тобто 3 мм.

Помилка на 0,1 мм може вийти в результаті неточного обміру та зносу колеса.

Отже, у нашому прикладі число зубів z = 68, а модуль т = 3.

Підрахунок основних параметрів зубчастого колеса

Щоб умовно зобразити зубчастий вінець, визначають діаметр трьох кіл.

Якщо при підрахунку модуля результат дещо відрізнявся від стандартного внаслідок зносу поверхні вершин, то тоді необхідно визначити діаметр окружності вершин, тобто зовнішній діаметр колеса. Підставивши у формулу d a = m (z + 2) число зубів і модуль, отримаємо d a = 3 (68+ 2) = 210 мм.

Діаметр ділильної окружності підраховують за формулою d. = Mz = 3 • 68 = 204 мм.

Діаметр окружності западин підраховують за формулою d f = d- 2,5т = 204 - 2,5 • 3 = 196,5 мм.

З цих трьох розмірів на ескізі проставляють, як було зазначено, лише діаметр окружності вершин.

Решта розміри беруть з натури. Коли виконують креслення колеса, не маючи натури, ці розміри підраховують за співвідношенням, наведеним у табл. 8.1. При цьому діаметр валу вибирають відповідно до ГОСТ 6636-69, а розміри шпоночно паза - залежно від діаметра валу по ГОСТ 23360-78.

На робочих кресленнях поля допусків і граничних відхилень шпонкових пазів записують за таким зразком, наприклад: 10N9 (-0,036) або 10Р9 (-0,036) - паз вала; 10 I s9 (± 0,018) - паз втулки.

Виконання ескізу

Ескіз виконують відповідно з певними розмірами. Замальовують вид ліворуч, проводить три концентричні кола (рис. 8.10, а), діаметри яких в нашому прикладі d a = 210 мм, d = 204 мм, d f = = 196,4 мм. Замальовують фронтальний розріз, визначаючи межі зубів за допомогою ліній зв'язку (рис. 8.10, а).

Послідовність виконання ескізу циліндричного зубчастого колеса

Рис. 8.10. Послідовність виконання ескізу циліндричного зубчастого колеса

Замальовують на вигляді зліва і розрізі отвір для вала, шпонковий паз та інші конструктивні елементи. Потім обводять окружності вершин суцільною основною лінією, ділильну - штрихпунктирной, а западин - суцільною тонкою лінією (рис. 8.10, б). Заштриховують розріз колеса, залишаючи незаштрихованими зуби, на зображенні яких проводять штрихпунктирні лінії, відповідні ділильної окружності. Наносять розмірні лінії і розмірні числа, позначення шорсткості поверхонь, граничні відхилення форми і розташування поверхонь, заповнюють таблицю параметрів, записують технічні вимоги, заповнюють основний напис. Креслення зубчастого колеса виконують аналогічно.

Коли виконують креслення циліндричного зубчастого сектора, тобто колеса, що має неповний зубчастий вінець, то в таблиці параметрів поміщають дані, що характеризують повне циліндричне колесо. Число зубів вказують теж для повної окружності. Це робиться для вибору зуборізного інструменту, який маркується модулем і числом зубів. Фактичне число зубів в секторі вказують в таблиці параметрів в третій, довідкової її частини.

Особливості креслень циліндричних коліс з косими зубами

Для досягнення більш плавної передачі обертального руху застосовують зубчасті колеса не з прямими, а з косими або шевронними зубами. Колесо з косими зубами намальовано на рис. 8.5, б. Шевронні колеса можна уявити собі як складені з двох коліс з різним напрямком зубів - одне з правим, інше з лівим напрямком (див. Рис. 8.5, в).

Для коліс з косими зубами розрізняють нормальний модуль n) і торцевий (m s). Нормальний модуль визначають по так званому нормальному перетину зуба, яке виходить перетином площині, перпендикулярній довжині зуба. Торцевий модуль визначають по площині торця колеса, тобто як і у коліс з прямим напрямком зубів.

Якщо кут нахилу зуба до осі колеса дорівнює β, то нормальний модуль визначають через торцевий за формулою т n = = mscos β.

Діаметр ділильного кола колеса з косими зубами визначають за формулою d = zm s або за формулою d = = (zm n) cos β, якщо дан нормальний модуль.

Висота головки зуба (h a) у косозубих коліс дорівнює нормальному модулю (h a = т n), а висота ніжки зуба дорівнює 1, 2 т п нормального модуля (h f = l, 2mn).

Діаметр окружності вершин у циліндричних косозубих коліс підраховують за формулою d a = d + 2 т n, а діаметр окружності западин - за формулою d f = d- 2,4 т n.

Зубчасте колесо з косими зубами зображено на рис. 8.7. Це креслення відрізняє те, що в таблиці параметрів наведено модуль нормальної т п, кут нахилу зуба β, напрямок зуба, товщина зуба по хорді в нормальному перерізі S xn, хід гвинтовий лінії Р t.

 
<<   ЗМІСТ   >>