Повна версія

Головна arrow Право arrow Акціонерне право Росії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Документальне оформлення ходу і підсумків загальних зборів акціонерів

Фінальним організаційним моментом загальних зборів акціонерів є формалізація (документальна фіксація) його результатів у спеціальних документах - протоколі загальних зборів акціонерів і протоколі про підсумки голосування. Від правильності їх складання (зокрема, від наявності в них відомостей, включення яких передбачено законодавством) багато в чому залежить легітимність прийнятих рішень.

Про високої значимості протоколювання на загальних зборах акціонерів красномовно свідчить наступний приклад із судової практики. Суд апеляційної інстанції задовольнив позов акціонерів про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників з питання затвердження статуту товариства в новій редакції з мотивів відсутності протоколу зборів. Розбираючи справу, ВАС РФ вказав, що "в протоколі вказується в числі інших відомості про кількість голосів власників звичайних і привілейованих акцій, підсумки голосування та прийняті рішення. Ці відомості не можуть підтверджуватися показаннями свідків. Протокол загальних зборів акціонерів товариства в судові інстанції не представлений. За викладених обставин висновки суду ... про визнання недійсними рішень зборів є обґрунтованими "(ухвала від 03.02.2009 № 16202/08).

Складання протоколу про підсумки голосування передує оформленню протоколу загальних зборів акціонерів. Юридичне значення даного протоколу важко переоцінити: саме він (поряд з бюлетенями у разі голосування бюлетенями) служить основним доказом того чи іншого волевиявлення акціонерів.

Закон про АТ (п. 1 ст. 62) передбачає підписання протоколу всіма членами лічильної комісії або особою, яка виконує її функції. Разом з тим обов'язковість створення лічильної комісії передбачена, як ми знаємо, тільки відносно товариств з кількістю акціонерів - власників голосуючих акцій більше ста; тому на практиці не міг не виникнути питання про те, чи обов'язково складання протоколу про підсумки голосування, якщо суспільство з невеликим числом учасників скористалося наданої законом можливістю не формувати лічильну комісію. Положення про збори акціонерів наказує на цей рахунок, що якщо в суспільстві не створена лічильна комісія і її функції не виконуються реєстратором, то відомості, які повинні вказуватися в протоколі про підсумки голосування, підлягають внесенню до протоколу загальних зборів акціонерів (п. 5.1); тобто протокол про підсумки голосування як окремий документ у розглянутій ситуації взагалі не складається. При цьому редакція п. 5.1 Положення про збори акціонерів дозволяє стверджувати про те, що дія цього пункту поширюється і на випадки, коли функції лічильної комісії виконує особливу уповноважена особа (так званий лічильник), але не є реєстратором, а тому складання такою особою протоколу про підсумки голосування без включення відомостей про голосування в протокол загальних зборів акціонерів буде порушенням встановленого порядку оформлення рішень зборів.

Зміст протоколу про підсумки голосування, яке визначається п. 5.3 Положення про збори акціонерів, значною мірою повторює зміст протоколу загальних зборів акціонерів, про який ми скажемо далі (за винятком окремих положень, наприклад в протоколі про підсумки голосування не вимагається вказівки формулювань прийнятих рішень, основних положень виступів та імен виступаючих). Разом з тим специфіка його призначення зумовила необхідність відображення ряду додаткових моментів, а саме: числа голосів по кожному питанню порядку денного, поставленого на голосування, що не підраховувалися у зв'язку з визнанням бюлетенів недійсними; імен членів лічильної комісії (чи повного фірмового найменування, місця перебування реєстратора та імен уповноважених ним осіб).

Згадаймо, що голосування може здійснюватися або з використанням бюлетенів для голосування, або іншим способом. В останньому випадку до протоколу має додаватися список осіб, які взяли участь у зборах, із зазначенням по кожному питанню порядку денного, по якому мався кворум, варіанта голосування кожного зазначеної особи, або того, що воно не брало участі в голосуванні.

Термін складання протоколу про підсумки голосування обмежений трьома днями після закриття зборів або дати закінчення прийому бюлетенів при проведенні зборів в заочній формі (п. 1 ст. 62 Закону про АТ).

Протокол про підсумки голосування (а одно документи, прийняті або затверджені рішеннями зборів) підлягає залученню до підсумкового документу зборів (п. 3 ст. 62 Закону про АТ, п. 5.2 Положення про збори акціонерів), в ролі якого виступає протокол загальних зборів акціонерів.

Як і протокол про підсумки голосування, він складається не пізніше трьох днів після закриття зборів (з цього, однак, зовсім не випливає, що і вестися він повинен після проведення зборів; триденний термін дається для остаточного оформлення протоколу).

Обов'язковим є складання протоколу в двох примірниках, що підписуються двома особами - головуючим на зборах та секретарем зборів (п. 1 ст. 63 Закону про АТ).

Вимоги до змісту протоколу загальних зборів акціонерів строго нормовані п. 2 ст. 63 Закону про АТ та п. 5.1 Положення про збори акціонерів. У ньому в обов'язковому порядку зазначаються:

  • - Повне фірмове найменування і місце знаходження товариства;
  • - Вид загальних зборів;
  • - Форма проведення зборів;
  • - Місце, дата і час проведення зборів. Слід зауважити, що Закон про АТ, розмежовуючи поняття "час" і "дата" проведення зборів, не передбачає обов'язкового зазначення в протоколі дати проведення зборів, що визнавалося більшістю дослідників звичайним недоглядом законодавця, внаслідок чого вказівку в протоколі на дату проведення зборів вважалося не тільки доцільним, але й необхідним. Положення про збори акціонерів визначило дату проведення зборів в якості обов'язкового змістовного елемента протоколу. При вказівці місця проведення зборів слід враховувати, що мова повинна йти про конкретну адресу, за яким проводилися збори (тобто не можна просто написати, що збори проводилися, наприклад, в Санкт-Петербурзі);
  • - Порядок денний зборів;
  • - Час початку та закінчення реєстрації осіб, що мали право на участь у зборах; час відкриття та закриття зборів, а також час початку підрахунку голосів у випадку, якщо рішення, прийняті зборами, і підсумки голосування по них оголошувалися безпосередньо на зборах;
  • - Поштова адреса (адреси), за яким прямували заповнені бюлетені для голосування (якщо збори проводилися в змішаній очної або заочній формі);
  • - Загальна кількість голосів, якими володіли особи, включені до списку осіб, які мають право на участь у зборах, причому з кожного питання порядку, оскільки в ряді випадків не всі голосуючі акції голосують;
  • - Кількість голосів, якими володіли особи, що прийняли участь у зборах, знову-таки з кожного питання порядку із зазначенням, чи був кворум з кожного питання;
  • - Число голосів, відданих за кожен варіант голосування ("за", "проти" і "утримався"), з кожного питання порядку, за яким мався кворум;
  • - Основні положення виступів і імена виступаючих з кожного питання порядку денного;
  • - Питання, поставлені на голосування, і підсумки голосування по них;
  • - Формулювання рішень, прийнятих зборами по кожному питанню порядку денного. Відносно рішень з деяких питань існують імперативні вимоги до змісту: так, рішенням про збільшення статутного капіталу шляхом розміщення додаткових акцій повинні бути визначені кількість розміщуваних акцій, спосіб розміщення, ціна розміщення або порядок її визначення та форма оплати при розміщенні акцій шляхом підписки (див. п. 4 ст. 28 Закону про АТ); у рішенні про схвалення крупної операції чи угоди, у здійсненні якої є зацікавленість, повинні бути вказані особа (особи), яка є стороною (сторонами), вигодонабувачем (вигодонабувачами), ціна, предмет угоди та інші її істотні умови (див. п. 4 ст . 79, п. 6 ст. 83 Закону про АТ);
  • - Голова (президія) і секретар зборів;
  • - Дата складання протоколу.

Певні труднощі викликає питання про необхідність складання протоколу загальних зборів акціонерів, що проходив в заочній формі. Зіставлення норм п. 1 ст. 62 і п. 1 ст. 63 Закону про АТ дозволяє дати негативну відповідь (оскільки термін складання протоколу про підсумки голосування "прив'язується" законом або до дати закриття зборів, або до дати закінчення прийому бюлетенів, тоді як термін складання протоколу загальних зборів відраховується лише від дати закриття зборів). Незважаючи на це, прямо протилежний висновок однозначно випливає з Положення про збори акціонерів (див. П. 5.1); по шляху складання протоколу пішла і практика. У світлі викладеного не зайвим було б внести доповнення до п. 1 ст. 63 Закону про АТ (після слів "закриття загальних зборів акціонерів" додати текст "або дати закінчення прийому бюлетенів").

Рішення, прийняті зборами, а також підсумки голосування повинні стати відомі акціонерам. Нині Закон про АТ (п. 4 ст. 62) передбачає дві форми інформування акціонерів (причому суспільство може обрати будь-яку з них):

  • 1) оприлюднення рішень і підсумків голосування безпосередньо на зборах. Саме цей варіант рекомендується ККП, оскільки, на думку його розробників, він дозволяє виключити будь-які сумніви в правильності підбиття підсумків голосування і тим самим сприяє зміцненню довіри акціонерів до суспільства (п. 2.4.3 гл . 2);
  • 2) доведення зазначеної інформації у формі звіту про підсумки голосування. При цьому необхідно враховувати наступне:
    • - У звіті зазначаються відомості, в основному ідентичні інформації, що міститься в протоколі про підсумки голосування, що цілком логічно. Однак на відміну від даного протоколу у звіті не вказуються час початку і закінчення реєстрації, час відкриття та закриття зборів (початку підрахунку голосів), дата складання протоколу про підсумки голосування; у свою чергу, звіт повинен додатково включати вказівки на формулювання рішень, прийнятих загальними зборами з кожного питання порядку денного, а також імена голови та секретаря зборів (п. 5.5 Положення про збори акціонерів);
    • - Звіт повинен бути підписаний головою та секретарем загальних зборів (п. 5.6 Положення про збори акціонерів);
    • - Звіт доводиться до відома не тільки осіб, які взяли участь у зборах, а й інших осіб, включених до списку осіб, які мають право на участь у зборах;
    • - Звіт доводиться до відома зазначених осіб у порядку, передбаченому для повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, причому не пізніше 10 днів після складання протоколу про підсумки голосування.

Наведені вище положення не тільки виступають природною складовою права акціонерів на участь в управлінні товариством і отримання інформації про товариство, а й мають чітку спрямованість уникнути ситуацій, коли протоколи неодноразово переписуються в чиїхось інтересах.

 
<<   ЗМІСТ   >>