Повна версія

Головна arrow Право arrow Акціонерне право Росії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Фонди акціонерного товариства

Закон про АТ в спеціально присвяченій фондам суспільства статті (ст. 35) прямо говорить лише про двох фондах - резервному фонді і спеціальному фонді акціонування працівників товариства. Це разом з тим не означає, що акціонерна компанія позбавлена можливості утворювати інші фонди (хоча правила їх створення законодавчо не регламентовані). Так, у п. 2 ст. 42 Закону про АТ згадується про допустимість утворення спеціальних фондів з метою виплати дивідендів за привілейованими акціями певних типів. Видається, що не виключається і формування інших, взагалі не названі в законі фондів (фондів накопичення, споживання, соціальної сфери і т.д.); дану тезу побічно випливає з подп. 12 п. 1 ст. 65 Закону про АТ (в якому йдеться про "інших" фондах ") і простежується у багатьох судових рішеннях (див., Наприклад, постанова ФАС Західно-Сибірського округу від 11.09.2007 № Ф04-6143 / 2007 (37953-А46-13) , постанова ФАС Центрального округу від 30.05.2001 № А48-3470 / 00-18к).

Розглянемо основні положення про резервний фонд та фонд акціонування працівників (про фонди, що формуються в силу п. 2 ст. 42 Закону про АТ, ми скажемо при вивченні дивідендів - див. 10.1.2). Створення резервного фонду носить обов'язковий, а спеціального фонду акціонування працівників (СФАР) - факультативний характер. Тому регулювання відносин з формування резервного фонду представлено в законі більш об'ємно. Крім того, з обов'язковістю освіти резервного фонду та його гарантійної спрямованістю пов'язані положення про необхідність співвіднесення розміру резервного фонду (у сукупності з іншими параметрами) з вартістю чистих активів для вирішення питання про юридичної можливості здійснення суспільством деяких "витратних" дій, пов'язаних із зменшенням майна ( власних джерел), а саме: а) щодо зменшення статутного капіталу, що супроводжується виплатою акціонерам грошових коштів або передачею їм належать товариству емісійних цінних паперів (п. 4, 5 ст. 29 Закону про АТ); б) щодо збільшення статутного капіталу за рахунок майна товариства (п. 5 ст. 28 Закону про АТ); в) за оголошенням і виплату дивідендів (ст. 43 Закону про АТ); г) з придбання розміщених акцій (ст. 73 Закону про АТ).

Обидва фонди мають строго цільове призначення. Резервний фонд призначений: 1) для покриття збитків товариства; 2) для погашення облігацій і викупу акцій товариства (на вимогу акціонерів у виняткових випадках, передбачених ст. 75 Закону про АТ), але лише за відсутності інших засобів. Засоби СФАР, як випливає вже з його назви, витрачаються виключно на придбання акцій товариства, що продаються акціонерами, для подальшої реалізації [1] їх працівникам.

Розглянуті та інші основні відмінності між резервним фондом і СФАР представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Фонди акціонерного товариства

Відмітна ознака

Резервний фонд

СФАР

Обов'язковість створення

Створення обов'язково

Створення не обов'язково (суспільство може передбачити створення фонду в статуті)

Розмір

Передбачається статутом, проте не може бути менше 5% від статутного капіталу

Законом не регламентований

Порядок формування

Шляхом обов'язкових щорічних відрахувань до досягнення встановленого розміру; при цьому розмір щорічних відрахувань, який визначається статутом, не може бути менше 5% від чистого прибутку до досягнення розміру, встановленого статутом

За рахунок чистого прибутку товариства; крім того, при оплатній реалізації працівникам акцій, придбаних за рахунок коштів фонду, виручені кошти спрямовуються на формування фонду

Цільове призначення

  • 1. Покриття збитків товариства.
  • 2. Погашення облігацій суспільства і викуп акцій товариства у разі відсутності інших засобів.

Для інших цілей, наприклад для виплати дивідендів, не може бути використаний

Придбання акцій товариства, що продаються акціонерами цього товариства, для подальшої реалізації їх працівникам

Стосовно до СФАР закон встановлює, що кошти, виручені від оплатній реалізації працівникам акцій, спрямовуються на формування даного фонду (п. 2 ст. 35 Закону про АТ). З цього непрямо випливає, що припустима і безоплатна реалізація акцій працівникам, що, однак, не узгоджується з положеннями п. 3 ст. 72 Закону про АТ про те, що придбані товариством акції можуть бути реалізовані за ціною не нижче ринкової вартості. Багато вчених вирішують дилему на користь п. 2 ст. 35 Закону про АТ, вважаючи можливим безоплатне наділення акціями працівників (див., Наприклад: Крапівін О. М., Власов В. І. Коментар до Федерального закону "Про акціонерні товариства" (постатейний). - М .: ІКФ Омега-Л, 2002. - С. 218; Кирова А. А. Коментар до Федерального закону "Про акціонерні товариства". - М .: ТК Велбі, Изд-во Проспект, 2005. - С. 115).

Чи не очевидним залишається і більш загальне питання - про застосовність в цілому закріплених у ст. 72 Закону про АТ правил про придбання акцій до випадків використання коштів СФАР. Мабуть, законодавець все-таки мав на увазі особливий варіант придбання товариством власних акцій та їх подальшої реалізації (тобто не підпадає під дію правил ст. 72, принаймні, всіх норм). Остаточна ясність може бути досягнута лише за допомогою внесення відповідних змін до законодавства.

Питання використання резервного і інших фондів товариства підпорядковано раді директорів (наглядової ради) (подп. 12 п. 1 ст. 65 Закону про АТ). Проте дану норму необхідно застосовувати з урахуванням подп. 11 п. 1 ст. 48 Закону про АТ, згідно з яким розподіл прибутку товариства за результатами фінансового року належить до компетенції вищого органу управління: оскільки формування фондів та загальне визначення напрямів використання коштів, по суті, і є розподіл прибутку компанії (а отже, компетенція загальних зборів акціонерів), рада директорів (наглядова рада) може здійснювати витрачання (використання) коштів фондів не довільно, а відповідно до "програмними" цілями, сформульованими законом (для резервного фонду, фонду акціонування працівників, фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями певних типів) і загальними зборами акціонерів (для інших фондів).

  • [1] У законі йдеться про подальше розміщення, що неточно, бо придбані у акціонерів акції вже є розміщеними (вдруге розмістити одні й ті ж акції не можна).
 
<<   ЗМІСТ   >>